Ковтунівський навчально-виховний комплекс

У 1955 році в Ковтунівській школі відбулася подія, про яку говорили не лише в окрузі села Ковтуни. З ініціативи великого шанувальника мистецтва, директора школи Володимира Федоровича Клименка відбулася вистава «Лісова пісня». Клопітка робота учнів та вчителів завершилась великим успіхом, про що писав у газеті «Радянська Золотоніщина» Григорій Аврахов, який був одним із чисельних глядачів незабутнього дійства. Будучи викладачем Черкаського педінституту, він захопився дослідженням творчості Лесі Українки і спеціально приїхав у Ковтуни, щоб познайомитись з творчістю самодіяльного театрального колективу школи.

Слід зауважити, що Григорій Герасимович є досить відомим літературознавцем. Він працював у Черкаському педагогічному інституті (1956– 64), останні два роки – деканом філологічного факультету, Протягом 1965–69 – завідуючим кафедрою української літератури, деканом філологічного факультету Ніжинського педінституту. У 1971–73 працював проректором Київського інституту культури. За передачу до Чехословаччини фотокопії праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» був звільнений з посади із забороною працювати у ВНЗах, друкуватися. Було відхилено вже рекомендовану до захисту його докторську дисертацію про творчість Лесі Українки.

У статті «З досвіду роботи масових гуртків Ковтунівської середньої школи» Григорій Аврахов писав:

«Учбові заклади нашої країни покликані виховувати свідомих, культурних, всебічно розвинених будівників комуністичного суспільства. В здійсненні цього відповідального завдання велику роль відіграє правильно налагоджена робота масових шкільних гуртків-літературного, драматичного, хорового та інших. Тут учні вчаться розуміти, любити і творити прекрасне, в них розвивається нахил до літератури, живопису, музики та інших видів мистецтва.

Досвід роботи масових гуртків Ковтунівської середньої школи вартий великої уваги. Перш за все слід відзначити те, що тут продумано складається план роботи гуртків, який обговорюється на засіданні художньої ради школи всіма керівниками гуртків та затверджується дирекцією школи.

Літературні вечори, які організовуються в школі, заздалегідь готуються об’єднаними зусиллями кількох гуртків. Так, наприклад, на початку цього навчального року було ухвалено взяти основною темою роботи масових гуртків життєвий і творчий шлях видатної української поетеси Лесі Українки. Крім суто специфічних питань в роботі гуртків, літературний гурток, наприклад, заслуховував і обговорював доповіді про життя і творчість Лесі Українки; драматичний гурток вивчив сценічну історію її п’єс та ознайомився з матеріалами про виставу «Лісової пісні» на сцені театру ім. Заньковецької; хоровий вивчив матеріали про те, як поетеса збирала та обробляла народні пісні. Таким чином, кожен гурток мав прийняти певну участь у підготовці і проведенні літературного вечора, присвяченого Лесі Українці.

Проте підготовка вечора не була самоціллю. На першому місці завжди стояли питання навчально-виховні. Члени літературного гуртка відбирали твори для декламації, складали літературний монтаж. Члени гуртка «Умілі руки» готували декорацію, – драматичного-уривки з твору поетеси «Лісова пісня».

В один із днів, коли підготовка була закінчена, на відкриття літературного вечора зібралися учні старших класів школи. Перше відділення вечора складав широкий літературний монтаж, в якому були органічно пов’язані пісні і художнє читання. Потім драматичний гурток показав постановку II дії та фінальної сцени п’єси «Лісова пісня». Під керівництвом директора школи т. Клименка гуртківцями було знайдено правильний шлях до розв’язання відповідального завдання. І в своєму спрямуванні, і в трактовці головних образів драми учнівська постановка була вірна авторському задуму.

Добре зіграли свої ролі учні 10 класу Софія Костогриз (Мавка), Алла Тесля (Килина), Анатолій Тараненко (Лукаш) та Ольга Свояк (мати Лукаша). Не можна не сказати про користь такого вечора. В процесі роботи над цією темою учні 9-10 класів зрозуміли багато цінних позитивних рис героїв п’єси, глибше вивчили творчість Лесі Українки, і, нарешті, постановка в цілому мала велике виховне значення для всіх учнів і була кращим підсумком роботи гуртків художньої самодіяльності в школі.»