Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Святкуємо разом

21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято було запроваджено у 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

Рік тому назад на сайті закладу було розміщено фотозвіт про перше відзначення Дня єднання, який супроводжувався коротким повідомленням:

Новорічні свята є радісною подією для дітей. В умовах дистанційного навчання було складно організувати підготовку до Новорічного ранку, проте діти постарались і представили свої новорічні колядки та щедрівки. Оскільки надзвичайні умови воєнного стану зашкодили батькам побачити своїх дітей в новорічній обстановці, вміщуємо світлини, щоб бажаючі могли переглянути перебіг подій. Відеозвіт згодом представимо для перегляду.

Висловлюємо вдячність старості села Олені Мірошніченко за сприяння в організації Новорічних свят, керівнику СТОВ «Спільне» Валерію Демиденку, підприємцям Олексію Ярошу,Олегу Заболотньому, Роману Шеремету і Олександрі Симоненко за ЧУДОВІ ПОДАРУНКИ

Діти завжди вірять в казку і чекають дива. Одним з таких днів є свято Миколая, коли кожна дитина чекає ранку, щоб заглянути під подушку і знайти омріяний подарунок. Але жодні солодощі чи іграшки не зрівняються із батьківською любов’ю.

20 грудня начальник Золотоніської військової районної адміністрації Ірина Тернова разом з головою Зорівської громади Галиною Галушко відвідали родину патронатного вихователя Лариси Мельник та привітали маленьких вихованців з прийдешнім святом. Зараз надзвичайно важливо – цей теплий дотик Миколая до кожного, особливо в такі непрості часи для нашої країни, для наших дітей.

7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки, яка з давніх-давен в українських сім’ях слугувала оберегом, символом любові й злагоди. Хустина завжди супроводжувала визначні події в українських родинах, була необхідним атрибутом весілля, обрядових традицій християнських свят.

Сьогодні українці ще раз продемонстрували свою унікальність.

А ми так мріяли про випускний:

костюми, бальні сукні, вальс прощальний…

Та обпалило подихом війни

всі заповітні мрії й сподівання…

Кривава смерть збирає данину

на нашій рідній мирній Батьківщині,

Земля кричить від крові і вогню

біда спіткала  нашу Україну!

А як буяє зеленню весна!

Духмяні квіти ніжністю вражають!

Ми зрозуміли слово «дисонанс»,

адже в красі оцій людей вбивають!

Цинічно, не цінуючи життя,

руйнують все:міста, будинки, долі!

За що нас знищить хоче зграя ця?!

За українське прагнення до волі!?!

За те, що ми ішли своїм шляхом

свободу мали, труднощі долали.

Їм це не зрозуміти, бо рабам

не треба воля, в них інші ідеали.

Ми так боялись здачі ЗНО!

Якби ж то знать було, що то дрібниці

Порівняно із горем, що прийшло

на рідну землю, в села і в столицю!

Немає свята на душі у нас.

Наш випускний обпалений війною.

Та в пам’яті лишаться школа й клас.

Й ці спогади в життя візьмем з собою.

Учителі! Ми хочем вам сказати:

«Спасибі щире за знання й турботу,

і за почесну вчительську роботу!»

Всіх слів, які у мові є замало,

щоб мамі й татові про шану розказать

Під вашими крильми ми підростали,

й дорослими людьми змогли вже стать.

Ми вдячні вам за всі безсонні ночі,

за затишок домівки й теплоту.

Не плачте, мами, витріть рідні очі.

Нам усмішку даруйте й доброту.

Я помолюсь до Бога тихо й щиро:

“Де взяти сил на все, мені скажи,

Прошу найзаповітнішого – миру!

А ще вклонитись хочем ЗСУ,

морпіхам, нацгвардійцям, обороні.

Живим й полеглим в праведнім бою;

воюючим і тим, хто у полоні.

Колись ми  мріяли про випускний:

костюми, бальні сукні, вальс прощальний

Тепер ми щиро мріємо про мир.

Про перемогу в праведній війні добра із злом,

про звільнення Вкраїни,

Про право жить на батьківській землі!

В цій спільній мрії ми тепер єдині!  

Щоб скоро всі зустрілися ми разом,

І серед нас звучала одна фраза:

“Нарешті Мир на нашій Батьківщині.

Героям слава! Слава Україні!”

Автор: Воропай Світлана Василівна

Черкаська область,

Чорнобаївський район,

с.Крутьки

Останній дзвоник 2021-2022 навчального року через війну відбувався не так, як завжди. Сам формат заходу було змінено в останній момент. Ситуація дозволила нам зібратись на порозі школи, щоб віддати належне захисникам України, які дали нам змогу навчатися і працювати, вшанувати пам’ять про загиблих Героїв та мирних українців, підвести підсумки навчального року та визначити подальші напрями роботи.

Сьогодні нам не до урочистостей. Надолужимо все після Перемоги!

Вітаємо усіх із закінченням надзвичайно складного навчального року. Бажаємо мирного неба, здоров’я і добра, удачі і натхнення.

Йдемо на канікули, щоб з новими силами і позитивними враженнями знову зустрітися у вересні.

Слава Україні!

Фанфари, музичний фон

Міша 2 кл: Жовтим листям стежечку

Вистеляє осінь,

Дітвору малесеньку

Школа в гості просить.

Алінка 2 кл: Вся родина зійшлася до хати:

Старшокласники і «першачки».

Усміхаються мами і тата:

«Стали старшими діточки!»

Міша: Свято знань сьогодні в школі

Свято зветься – перший дзвоник.

РАЗОМ: Літо, до побачення!

Здрастуй, рідна школо!

Пісня «Хай радіють усі» у виконанні Жені Тимошенко

Читати далі »

Акція «Всесвітній день вишиванки», яку у 2006 році запропонувала проводити студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк, набула широкого розповсюдження і проходить на всеукраїнському рівні. До неї почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. Захід є самобутнім, він не прив’язаний до жодного державного чи релігійного свята. Основна його мета — це збереження українських цінностей та їх популяризація. Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки.

Читати далі »