Звернення випускників Ковтунівсього навчально-виховного комплексу з нагоди закінчення школи
А ми так мріяли про випускний:
костюми, бальні сукні, вальс прощальний…
Та обпалило подихом війни
всі заповітні мрії й сподівання…
Кривава смерть збирає данину
на нашій рідній мирній Батьківщині,
Земля кричить від крові і вогню
біда спіткала нашу Україну!
А як буяє зеленню весна!
Духмяні квіти ніжністю вражають!
Ми зрозуміли слово «дисонанс»,
адже в красі оцій людей вбивають!
Цинічно, не цінуючи життя,
руйнують все:міста, будинки, долі!
За що нас знищить хоче зграя ця?!
За українське прагнення до волі!?!
За те, що ми ішли своїм шляхом
свободу мали, труднощі долали.
Їм це не зрозуміти, бо рабам
не треба воля, в них інші ідеали.
Ми так боялись здачі ЗНО!
Якби ж то знать було, що то дрібниці
Порівняно із горем, що прийшло
на рідну землю, в села і в столицю!
Немає свята на душі у нас.
Наш випускний обпалений війною.
Та в пам’яті лишаться школа й клас.
Й ці спогади в життя візьмем з собою.
Учителі! Ми хочем вам сказати:
«Спасибі щире за знання й турботу,
і за почесну вчительську роботу!»
Всіх слів, які у мові є замало,
щоб мамі й татові про шану розказать
Під вашими крильми ми підростали,
й дорослими людьми змогли вже стать.
Ми вдячні вам за всі безсонні ночі,
за затишок домівки й теплоту.
Не плачте, мами, витріть рідні очі.
Нам усмішку даруйте й доброту.
Я помолюсь до Бога тихо й щиро:
“Де взяти сил на все, мені скажи,
Прошу найзаповітнішого – миру!
А ще вклонитись хочем ЗСУ,
морпіхам, нацгвардійцям, обороні.
Живим й полеглим в праведнім бою;
воюючим і тим, хто у полоні.
Колись ми мріяли про випускний:
костюми, бальні сукні, вальс прощальний
Тепер ми щиро мріємо про мир.
Про перемогу в праведній війні добра із злом,
про звільнення Вкраїни,
Про право жить на батьківській землі!
В цій спільній мрії ми тепер єдині!
Щоб скоро всі зустрілися ми разом,
І серед нас звучала одна фраза:
“Нарешті Мир на нашій Батьківщині.
Героям слава! Слава Україні!”
Автор: Воропай Світлана Василівна
Черкаська область,
Чорнобаївський район,
с.Крутьки