Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття

Письменницька спадщина Шевченка налічує 2167 творів.

Свій останній вірш Шевченко записав 14 і 15 лютого 1861 р. на звороті й лицьовому боці пробного відбитка офорта автопортрета 1860 р. Після смерті Шевченка автопортрет з автографом був придбаний М. М. Лазаревським на аукціоні, що відбувався 14 травня 1861 р. Від спадкоємців М. М. Лазаревського автопортрет потрапив до В. Прокоф’єва, син якого 1910 р. пропонував придбати його Об’єднаному комітетові по спорудженню пам’ятника Шевченкові в Києві. Після експертизи портрет тоді ж було повернуто власникові. За знятою з автографа копією В. М. Доманицький уточнив дату вірша і текст рядка 41 у виданні: Шевченко Т. Кобзар. — СПб., 1910. — С. 579. Дальша доля автографа протягом довгого часу була невідома. Лише 1947 року він був випадково виявлений і в дуже пошкодженому стані переданий до Державного будинку-музею Т. Г. Шевченка в Києві. З огляду на те, що внаслідок пошкодження автографа багато рядків його нині не прочитуються, виправлення Шевченка в рядках 7 та 9 подаються в розділі «Інші редакції та варіанти » в квадратових дужках за виданням: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 томах. — К., 1952. — Т. 2. — С. 502, упорядникам якого, очевидно, ще вдалося ці рядки прочитати.

Цим віршем закінчується «Кобзар», сучасний «Кобзар», бо  вперше він був опублікований  у журналі  «Основа»  (1861. – №5 – С. 3– 5), згодом поданий  у  виданні Володимира Доманицького (СПб., 1910),  а у «Кобзарі», що вийшов  коштом Д. Е. Кожанчикова, надрукований  з певними пропусками.

Останній поетичний твір привернув увагу багатьох дослідників. Вони інтерпретували його в різних контекстах, у зв`язку з темами і мотивами інших поезій. Новоме видання Шевченківської енциклопедії подає всі відомі дані і  версії,  щодо її  змісту, місця і часу створення.

«ЧИ НЕ ПОКИНУТЬ НАМ, НЕБОГО…»

* * *

Чи не покинуть нам, небого,

Моя сусідонько убога,

Вірші нікчемні віршувать,

Та заходиться риштувать

Вози в далекую дорогу,

На той світ, друже мій, до Бога,

Почимчикуєм спочивать.

Втомилися і підтоптались,

І розуму таки набрались,

То й буде з нас! Ходімо спать,

Ходімо в хату спочивать…

Весела хата, щоб ти знала!..

Ой не йдімо, не ходімо,

Рано, друже, рано —

Походимо, посидимо —

На сей світ поглянем…

Поглянемо, моя доле…

Бач, який широкий,

Та високий, та веселий,

Ясний та глибокий…

Походимо ж, моя зоре…

Зійдемо на гору,

Спочинемо, а тим часом

Твої сестри-зорі

Безвічнії попід небом

Попливуть, засяють.

Підождемо ж, моя сестро,

Дружино святая!

Та нескверними устами

Помолимось Богу,

Та й рушимо тихесенько

В далеку дорогу —

Над Летою бездонною

Та каламутною.

Благослови мене, друже,

Славою святою.

А поки те, та се, та оне…

Ходімо просто-навпростець

До Ескулапа на ралець —

Чи не одурить він Харона

І Парку-пряху?.. І тойді,

Поки б химерив мудрий дід,

Творили б, лежа, епопею,

Парили б скрізь понад землею,

Та все б гекзаметри плели,

Та на горище б однесли

Мишам на снідання. А потім

Співали б прозу, та по нотах,

А не як-небудь… Друже мій,

О мій сопутниче святий!

Поки огонь не захолонув,

Ходімо лучче до Харона —

Через Лету бездонную

Та каламутную

Перепливем, перенесем

І славу святую —

Молодую безвічную.

Або цур їй, друже,

І без неї обійдуся —

Та як буду здужать,

То над самим Флегетоном

Або над Стіксом, у раю,

Неначе над Дніпром широким,

В гаю — предвічному гаю,

Поставлю хаточку, садочок

Кругом хатини насажу,

Прилинеш ти у холодочок,

Тебе, мов кралю, посажу.

Дніпро, Україну згадаєм,

Веселі селища в гаях,

Могили-гори на степах —

І веселенько заспіваєм…

.

Лета — за давньогрецькою міфологією, річка забуття в підземному царстві, напившись з якої, душі померлих забували своє земне минуле.

До Ескулапа на ралець… — Тобто з подарунком до лікаря: Ескулап — бог зцілення у давніх римлян; слово поширилося не лише як власне ім’я, а й як загальна назва.

Харон — за давньогрецькою міфологією, перевізник через підземну річку Стікс на межі реального й потойбічного світу.

Парки — за давньоримською міфологією, три богині долі, що пряли й перетинали нитку людського життя.

Гекзаметр — поширений в античності метричний віршовий розмір, що складався з шести дактилічних стоп; гекзаметром написано класичні епічні твори.

Флегетон, Стікс — за давньогрецькою міфологією, річки в підземному царстві, на берегах яких оселялися душі померлих.

.

Джерела: https://cutt.ly/dxdT8lG – Вікіпе́дія — загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія, якою опікується неприбуткова організація «Фонд Вікімедіа».

http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2167.htm – «Ізборник» — Першоджерела та інтерпретації — проект електронної бібліотеки давньої української літератури

17 листопада в ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відбулася міжуніверситетська студентська науково-практична конференція «Актуальні проблеми міждисциплінарного прочитання творів Т.Г. Шевченка», присвячена 170-річчю від дня написання «Заповіту» в м. Переяславі.

Читати далі »

ІВАН ДРОБНИЙ

 СИН СЕЛЯНСЬКИЙ І СИН ДВОРЯНСЬКИЙ

      Шевченко і Пушкін для мене –  це великі люди, неперевершені генії слов’янського світу. Але радянські школа і вуз показували нам їх однобоко – в  основному тільки як борців за свободу проти царської тиранії. І від цього поети були схожими між собою, мов близнюки. Коли ж я їх почав перечитувати після інституту, як то кажуть, не для служби, а для душі, то виявилося, що це різні люди. Моє ставлення до них  не змінилося, але вони стали в моїй уяві живими людьми, а не голими схемами до  заполітизованих догм.

Читати далі »

1.         Назвіть село, в якому провів дитинство Тарас. (Кирилівка)

2.         Протягом яких років, коли Шевченко був на волі, він жив в Україні? (1943- 1845рр.)

3.         Яку поему написав Шевченко, повернувшись з України в Петербург? (Поему «Сон» )

4.         Що було справжньою причиною заслання Шевченка? (Поема «Сон», збірка «Три літа»)

5.         Назвіть українського письменника, що одним із перших підтримав Шевченка як поета і допоміг йому в самоосвіті. (Є. Гребінка)

6.         Які малюнки Шевченка присвячені історії України? ( «Смерть Б. Хмельницького», «Козацький бенкет», «Дари в Чигирині»)

7.         Яку назву має альбом, де вміщені малюнки про Україну? («Живописна Україна» )

8.         Зараз ця гора називається Тарасова, яка її попередня назва? (Чернеча)

9.         Як прізвище лікаря, до якого прибув хворий Шевченко 1845 року? (Андрій Осипович Козачковський )

10.       Назвіть прізвище княгині, з якою познайомився Шевченко в Яготині? (Варвара Миколаївна Рєпніна)

11.       Назвіть точну дату від’їзду Шевченка з Петербурга в Україну. Де він зупинився? (13 квітня 1843р.; у маєтку Тарновського в с. Качанівка)

12.       Як називалася рукописна збірка віршів періоду 1843-1845 рр.? («Три літа»)

13.       Назвіть місця на Україні, пов’язані з ім’ям Тараса Григоровича.

(Кирилівка, Моринці, Київ, Канів, Полтава, Чернігів, Переяслав)

14.       Про що мріяв Кобзар в останні роки життя? (Сподівався оселитися в Україні, мати свою хату, сім’ю, викупити з кріпацтва рідних)

1.         Назвіть прізвище пана у якого Т.Г. Шевченко служив козачком Відповідь. Пан Енгельгардт.

2.         Російський письменник, портрет якого намалював К.П. Брюллов, щоб розіграти його в лотерею і викупити Т.Г. Шевченка з кріпацтва. Відповідь. В.А. Жуковський.

3.         Великий російський художник, у якого вчився Т.І. Шевченко. Відповідь. К.П. Брюллов.

4.         Художник-земляк, з яким зустрівся Т.Г. Шевченко у 1835 році в Петербурзі в Літньому саду.

Відповідь. І.М. Сошенко.

5.         Кому саме з українських кобзарів у 1860 р. Т. Шевченко подарував збірку «Кобзар»?

Відповідь. Остапу Вересаю.

6.         Назвіть кілька народних прислів’їв про творчість Шевченка.

Відповідь.

—        «Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі»;

—        «Зі сторінок «Кобзаря» зійшла правди зоря»;

—        «Шевченків «Кобзар» пік панів, як жар»;

—        «Правду в «Кобзарі» шукай».

7.         Чому ім’я «Катерина» було особливо дороге поетові?

Відповідь. Так звали старшу сестру Т. Шевченка.

8.         Які твори Т. Шевченка і О. Пушкіна мають однакові назви? Відповідь. «Кавказ»

9.         У якій поезії Шевченко називає Миколу І «правды гонителем жестоким»? Відповідь. «Юродивий»

10.       Який композитор написав музику до 83 творів Шевченка? Відповідь. М.В. Лисенко

11.       Яким твором починається «Кобзар»? Відповідь. «Причинна».

12.       Доповни речення і скажи, з якого це твору:

а)         «Неначе човен в синім морі…»

Відповідь. Вірш «Реве та стогне Дніпр

широкий» (балада «Причинна»).

б)         «Ой піду я боса полем…» Відповідь. Вірш «Якби мені черевички».

в)         «І мене в сім’ї великій…» Відповідь. Вірш «Заповіт».

г)         «…Та недовго сонце гріло, Недовго молилось…» Відповідь. Вірш «Мені тринадцятий минало».

Коли мені стискає серце туга

(Бувають чорні дні в календарях),

Звертаюсь до найкращого я друга

І відкриваю завжди «Кобзаря».

Читати далі »

Роздуми над долею і поезією великого сина України – Тараса Шевченка.

1

В Шевченка бур, як зір на небі,

Шевченку спокою не треба.

В Тараса бур, як сонця літом,

Летів до них співець з привітом.

Читати далі »

Щоб повідать сучасним

Про Шевченка малого,

Щоб хотілось усім

Дізнатись про нього,

Читати далі »

“Реве та стогне Дніпр широкий…”

Як много літ назад,

А ти, мій світе, – одержимий

І йде на брата брат.

“Караюсь, мучуся, але не каюсь…”

Не кожен чує крізь віки.

Свитину справді ізнімають

Твої, Вкраїно, земляки.

Читати далі »

Ведучий :

Черкащино, краю мій,

Тебе усі знають.

Як матусю нашу рідну,

В віках прославляють.

Бо земля твоя священна

Шевченка родила,

В гаях темних, в садах рясних

Бунтаря ростила.

Щастя й долі не вділила

Генію людському.

Муштри – кари і кріпацтва,

Неволі страшної,

Журби також уділили

Тяжкої, тяжкої…

Читати далі »