Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Хочете – вірте

1 березня

У давнину 1 березня вважалося початком нового року, і цей день традиційно був неробочим. У деяких місцевостях цей день називали Данило-новачком — першим днем весни. Вважали, що Данило-новачок вмився і нас дощем вмиє.

Якщо вночі випадав сніжок, матері неодмінно посилали діточок зробити доріжку до колодязя, змести сніг зі сходинок ганку — це приносило щастя в будинок і здоров’я дітей. Вагітні жінки обов’язково намагалися подивитися на сонце, що сходить, оскільки воно дає сили виносити здорове і міцне дитя. Повитухи ж вносили полуденну сніг в хату і обтирали їм руки, щоб їм передалася весняна чистота.

Погоду у цей день передбачали грім і вітер. Якщо 1 березня при північному вітрі прогримить грім, то весна буде холодною, при східному вітрі – весна буде сухою, при західному – мокрою, а при південному – теплою.

2 березня

У давнину вірили, що дивитись вечором на небо у цей день не варто, інакше побачена на Федора зірка, що падає, може означати важку хворобу. Перший раз у році можна побачити купчасті хмари; сіра ворона, відчуваючи прихід тепла, починає будувати гніздо. Люди живуть очікуванням тепла, але зима ще нагадує про себе раптовими морозами. «Яка погода у цей день, такому і літу бути».

Цей день отримав подвійну назву на честь святих, пам’ять яких відзначалася в цей день. У народній свідомості великомученик Феодор Тирон перетворився на тирана, вчасно одумався і захищав людей.

Маріамна, сестра апостола Пилипа, перетворилася в народних уявленнях в мару — дух в образі жінки, що з’являвся в будинку, на подвір’ї, в порожніх будівлях.

3 березня

У цей день подавала голос вівсянка — маленька пташка з жовтуватою грудкою і зеленої спинкою. Вважалося, що вона веде за собою весну і з її появою сонячних і теплих днів стає все більше.У селах пекли вівсянички (пиріжки з вівсяної муки).

У давнину вважали, що в цей день бог родючості Ярило брався за соху і борону — перевіряв, чи готові вони до весни. Селяни в цей день починали підготовку до весняних робіт у полі. З цього дня і у ковалів додавалося роботи: саме вони ремонтували плуги і борони, які вже зовсім скоро будуть потрібні в поле. Говорили: «Розпушилась верба, зимі немає ходу до селянського двору».

Якщо цього дня багато снігу, то буде багато хліба. Снігу надує — хліба прибуде; вода розіллється – сіна набереться. Туман передбачає дощове літо.

4 березня

У давнину цей день називався Ман’як. Здавна існує переказ, що у цей день не слід дивитись на зірки, що падають, оскільки це погана прикмета. За народним повір’ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні свята, як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За давніх часів до хворого навіть приходили прощатися його рідні та друзі, бо його зірка вже вважалася згаслою: «Бо то його зірка з неба впала і вона з собою душу забере!». Але не слід перейматися через це повір’я, оскільки сама ж народна традиція заперечує віщування падаючої зірки.

Цього дня побоювались захворіти, бо за повір’ям хвороба буде тривалою.

5 березня

У цей день треба було попросити (або навіть взяти потайки) з кузні гарячого вугілля і віднести їх в поле. Висипали їх на краю поля і просили благополуччя для хлібороба, сприятливих умов для зростання і дозрівання хліба і хорошого врожаю.

6 березня

У цей день вшановується пам’ять преподобного Тимофія, пустельника. У народі Тимофія називали Весновієм і говорили: «Як не злися хурделиця, все весною повіває», «Дожити до Весновія, а там зима не страшна»

Вважалося, що саме цей день визначав весну: яка погода в цей день, така і весна буде. З цього дня починався сокорух у кленах і березах. У цей день люди похилого віку злазили з печей і перебиралися грітися на сонечку на призьбу — це нижня частина зрубу, завалена для тепла ялиновим гіллям, голечник, соломою навпіл із землею. Дуже любили цей день діти, оскільки у людей похилого віку завжди знаходилося для них час, говорили, що Весновій віє і старого гріє.

За Тимофія весну дивилися: який Тимофій — така і весна.

7 березня

У народі вважалося, що саме в цей день прилітають додому шпаки, граки і ластівки. Вважалося, що ранній приліт птахів — до ранньої весни, а ще що ранні ластівки — до щасливого року. У цей день починалися польові роботи. Поки по дорозі ще можна було проїхати, на поля вивозили гній. Треба було в цей день таємно взяти землі з-під першої весняної сохи і так само таємно покласти її в хату.

8 березня

Цей день отримав назву «кислі дівки», бо ті дівчата, які не вийшли заміж до Масляної, мали чекати до літа. Вважали, що цей день був одним з кращих, для того щоб приворожити вподобаного молодої людини

9 березня

Дев’ятого березня – свято на честь першого (IV ст.) і другого (452 р.) віднайдення голови Івана Предтечі, в народі Обретіння.

За церковними переказами, після відсічення голови Івана Хрестителя тіло було поховано його учнями в самарійському місті Севастії, а голова — таємно — на горі Ємонській. Через багато років при будівництві храму на цій горі й відбулося Перше віднайдення голови Іоанна Предтечі. Щоб не було вчинено наруги, вона була знову похована у збудованій церкві. У 452 р. відбулося Друге віднайдення голови Хрестителя. Святиня була перенесена в Едессу, а пізніше в Константинополь.

Свято «обретіння» стало називатися в народі «обертіння». Кажуть, що в цей день «птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас».

10 березня

У цей день вшановується пам’ять святителя Тарасія, архієпископа Константинопольського. Святого покровителя цього дня просять позбавити від лихоманки Погоду у цей день передбачають птахи: синиця заспівала – тепло ворожить. З цього дня відбувається перехід середньої температури повітря через 0 градусів. Це вважається часом появи прогалин. Набухають бруньки – весну чують. З цього дня добре садити насіння на розсаду капусти і помідорів.

11 березня

11 березня відзначається день пам’яті святого Порфирія, єпископа Гизського. У минулі часи погоду у цей день визначали по вітру: якщо вітер подме з півдня чи з південного заходу, слід чекати швидкого потепління.

12 березня

12 березня вшановується пам’ять преподобного Прокопія Декаполита, сповідника. У народі цього святого називали ще Перезимником. Говорили, що у цей день «березень дорогу рушить, але в’язне у заметі», «і тане, і мерзне». Якщо у цей день бував дощ, то очікували і мокрого літа. А якщо дув південний вітер, і на вулиці була капель, то літо обіцяло бути теплим.

13 березня

У цей день вшановується пам’ять преподобного Василя, сповідника. У народі помічено, що цей день завжди буває теплим, щоправда і дощ може бути, але це хороша прикмета: на багатий врожай і хороше літо. У давнину спостерыгали, як тануть круги навколо дерев, по цьому судили про весняну погоду: «круті краї, крута і весна буде, пологі – весна буде протяжною». 13 березня вважається астрономічним рубежем зими і літа.

У цей день було прийнято приносити в будинок соснову гілку — вірили, що вона очищає повітря в будинку і дає здоров’я його мешканцям. З соснових бруньок і хвої готували в цей день різні настої та чаї.

14 березня

14 березня вшановується пам’ять первомучениці Євдокії. За старим стилем це перший день весни. В цей день люди особливо пильнували, якою буде погода, щоб запрогнозувати весну і літо: «Яка Євдокія, таке і літо»; «Звідки вітер на Євдокію, звідти і все літо». «Якщо граки прилетіли до Євдокії – літо буде мокре, а сніг зійде рано».

Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.

Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й тепле.

Який вітер на Явдохи, такий буде і на Покрову.

Які Явдохи, таке й літо: теплий вітер – на мокре, вітер із півночі – на холодне, крутитиме млини – так крутитиме снопи в полі; якщо повіє із заходу, то добре ловитиметься риба, коли ж зі сходу – плодитимуться бджоли, а з півдня – врожайний на хліб рік.

На Явдокії замічай: як буде сонячно, то добре на пшеницю буде.

Явдохи-плющихи: гарний день вдасться – на врожай огірків та опеньків.

Якщо ранок ясний – сій ранню пшеницю, в обід ясно – середній посів защедрить, а коли під вечір випогодиться – розраховуй на пізній засів.

Якщо на Явдохи день сонячний – вродить пшениця, а похмурий – просо і гречка.

Якщо на Явдокії біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.

Якщо курка на Явдоху нап’ється, то на Юра вівця напасеться.

Тепла Явдоха з південним та західним вітрами – літо буде з медом.

15 березня

З давніх часів по цьому дню дивились, яким буде літо. Якщо дме теплий вітер, то чекали теплого дощового літа. Якщо сніг, мороз, північний вітер, то влітку тепла не буде. А якщо зранку зарядить дощ, то лити буде все літо. І хоча погода ще може бути достатньо холодною, з цього дня закінчуються стійкі морози.

16 березня

У минулі часи помітили, яка середина березня – таке і літо. У селян була традиція обходити навхрест поле, тим самим вказували, що сонцю ніколи відпочивати, потрібно і вологу вести, сніжицею поле поїти. З цього дня для городників розпочинається підготовка картоплі на посадку.

17 березня

17 березня відзначається день пам’яті преподобного Герасима Йорданського. У народі Герасима називають Граківником, тому що з цього дня з теплих країв прилітають граки: «Грак на горі – так і весна у дворі». Якщо грак прилетів, через місяць сніг зійде. Коли грак з землі хворостину підіймає – сонячне літо обіцяє. Якщо граки кричать, значить погода скоро зіпсується (скоріш за все буде дощ).

Якщо птахи летять прямо на свої старі гнізда, то весна буде дружною, вода зійде вся разом, через три тижні можна починати сівбу, а от якщо розумні птахи на гніздо сідають лише на нетривалий час і знову злітають, то холоди протримаються ще кілька днів.

18 березня

За народним звичаєм цього дня відмічали святого Конона – захисника й доглядача коней. За народними віруваннями саме за це Ілля-Громовик довіряв Конону правити кіньми на своїй колісниці. Саме в цей день селяни, що тримали коней, намагались задобрити домовика, щоб той не збиткувався з коней, а захищав їх від злих сил. Бо коні дуже чутливі до присутності злих сил, тому ті найперше намагаються згубити коней.

19 березня

У небі вже можна побачити білого лелеку, який повертається у свої рідні краї. Також може повертатись і трясогузка, хоча для неї ще зарано.

Якщо 19 березня мороз, то буде ще сорок ранкових заморозків.

Якщо дятел стукає цього дня — то весна буде пізньою.

20 березня

У народі говорили, що з цього дня весна йде, «з дахів капає, а за ніс цапає». Якщо вночі раптом вікно трісне або з даху пласт снігу зірветься, то, за народною думкою, це гріхи тяжкі на землю падають. Варто було в цей день молитися іконі Божої Матері «Споручниця грішних». У цей день можна було присушити вподобану дівчину.

21 березня

Це день весняного рівнодення. Ніч і день зрівнялись по тривалості. У північній півкулі починається весна, а у південній – осінь. Ця дата вважається астрономічним днем народження весни. Періоди рівнодення відзначаються сильними вітрами і бурями. Якщо у цей день з теплих країв повертається жайворонок, то слід чекати теплої весни. Якщо хмари високо і пливуть по небу швидко, значить погода буде доброю

Цей день був присвячений вербі — вважалося, що її гілочки виганяють з дому тяжкість. За старих часів вербою били тіло для легкості. Коли голова боліла, то гілочку верби розминали, клали під хустку, на голову, і головний біль відступав.

22 березня

22 березня відзначається день пам’яті 40 мучеників, у Севастійському озері замучених. Здавна в Україні з днем Сорока мучеників пов’язувався цілий ряд звичаїв і повір’їв. Наприклад, господині цього дня варили галушки, і кожен член сім’ї з’їдав їх по сорок штук.

На Сорок мучеників було прийнято готувати печиво у вигляді жайворонків, які своїм прильотом вже сповістили про прихід весни. Вважається, що в ці дні прилітають сорок різних пташок, і перша з них — жайворонок. Саме тому цей день називають також святом жайворонків.

Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно -бути сорока морозам.

У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки ще буде морозів.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.

Дружно тане сніг – до активної повені й буйних трав.

На Сорок святих погода, то на гречку урода.

Якщо на Сорок святих буде мороз, і сніг розтане від сонця, то буде врожай на кавуни, а якщо морозу не буде, сніг розтане від туману, то кавунів не буде.

23 березня

У давнину була приказка, що у цей день «туман з’їдає сніг», тобто вказує на прихід тепла. Туман також вказував на теплу середину травня, а іній – на дощовий день на Ісака Змійовика (12 червня). Сині хмари, які швидко пливуть по небу, передвіщали тепло і дощ. А ще 23 березня буває перша у новому році гроза. Рибаки у цей день звертали увагу на весняні струмки: якщо вони біжать у лунку, то буде добре ловиться плотва.

24 березня

У цей день спостерігали за птахами, пророкуючи яким буде майбутнє літо. Якщо гнізда розташовані на сонячному боці, значить, літо буде холодним, якщо в тіні — воно буде спекотним. Коли перший раз чують зозулю, покладається брякнути грошима в кишені, щоб водилися. Вірили, що рання зозуля (перш ніж розпуститься листя на деревах) — до голоду. У цей день починали роботи в саду.

25 березня

У народі цей день називають Феофан Проломи Наст, тому що до цього дня активно сходить сніговий покрив, ґрунт повністю відтаює. З цього дня вже можна сіяти редис. У давнину помітили: якщо 25 березня туман, то буде великий врожай льону і конопель. Щоб прикмета збулася, розкидали по двору жменю конопляного і льняного насіння для частування птахів.

26 березня

У минулі часи примітили: якщо цього дня буде туман, то все літо буде дощове. Уважно слідкували за прильотом птахів: якщо першими із перелітних птахів прилітали жайворонки, значить бути теплу, а якщо зяблик – буде холодна погода.

27 березня

Від наших пращурів до нас дійшло таке спостереження: той, кому пощастить почути грім у цей день, може бути впевненим у тому, що літо буде родючим. Якщо весною у ріках води не додатися, літо обіцяє бути жарким і сухим.

28 березня

У давнину помітили: якщо весняна вода тече повільно, то рік очікується важким. Якщо ж у цей день прилітають чайки, то можна чекати тепла. Раніше був такий звичай: якщо цієї ночі почуєш, як виє собака, слід повернути подушку, щоб сон був хорошим.

29 березня

Якщо цього дня була тепла, сонячна погода, то і весна вся буде теплою. Добре, коли сніг тане від Сонця, а не від дощу: «Коли весна красними днями зганяє сніг – родиться хліб».

 30 березня

30 березня у народі відзначають «Теплого Олекси» – День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті.

Цей день вважався біологічним початком весни. Цього дня пасічники виставляють вулики, а якщо холодно, то йдуть у приміщення, де зимують бджоли, і влаштовують ціле дійство з примовляннями щодо гарного медозбору. Мисливці запевняють, що в день Теплого Олекси лисиці переселяються із старих нір у нові.

Рибалки святкують цей день, сподіваючись на добрі лови: «бо хто не шанує Олексія, чоловіка Божого, тому риба на руку не піде.

Якщо на Олексія тепло, то і весна буде теплою. Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір.

31 березня

Якщо до цього дня прилітало багато лебедів, весна буде теплою. З цього дня розпочинаються ранні грози, раннє квітування кульбаби. Якщо на схилах пагорбів з’являються перші квіти кульбаби, значить початок квітня буде теплим.

(За матеріалами Інтернетвидань)

1 лютого

Цього дня вшановується пам’ять ченця IV ст. Макарія Великого, життя якого пройшло в Єгипті, де він уславився аскетизмом і богословськими працями. Помер у 391 р.

Ясний, сонячний Макарів день знаменував ранню весну. Якщо ж була завірюха — то на всю Масляну. У давнину казали: «Який Макар, такий і товар». «Якщо погода ясна, то і весна буде красна», тобто рання й тепла.

Також цей день називали Громовицею, бо саме сьогодні в природі можлива була гроза.

2 лютого

День на честь Євфимія Великого, ченця V ст., який вважається отцем Палестинських пустельників. Святий Євфимій заснував лавру, в якій ввів суворі правила, мав дар цілителя і чудотворця. Помер у 473 р.

У народі цей день називали «Єфимкині заметілі», які передбачали погоду найближчого часу. Якщо 2 лютого мете, то вся Масляна неділя буде заметільною. У народі побутує думка, що коли на Юхима сонячно, то весна має бути погожою, а якщо хмарно, слід чекати пізніх заметілей.

3 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Максима Сповідника, видатного візантійського філософа, богослова і церковно-політичного діяча. Народився він близько 580 р. Був секретарем імператора, потім прийняв чернецтво. Його вчення, що Ісус має дві волі — людську і божественну, утвердилось у православ’ї, і Максима згодом назвали сповідником віри. В центрі його філософських інтересів стоїть проблема людини й її високого призначення. Максим Сповідник — автор афоризмів про духовне кохання та багатьох інших творів. На початку 662 р. його судили, піддали бичуванню, потім відрізали язика і праву руку. В тому ж році він помер на шляху в кавказьке заслання.

У давнину була така приказка: «Якщо місяць заковзав, у хмару білий ріг встромив — буде добре жито і борошно в сито» — молодий місяць у хмарах вказував на хороший урожай. А ось ясне небо передвіщало недорід. Яскраво-червоний захід 3 січня прогнозував морозний ясний завтрашній день; а ясна погода — ранню весну. Якщо вдень сонце світить яскраво, то влітку на фруктових деревах плоди червиві будуть, а якщо воно за хмари ховається — чисті та великі.

4 лютого

4 лютого відзначається день пам’ яті апостола Тимофія, улюбленого учня і супутника апостола Павла. Саме Павло настановив Тимофія єпископом Ефеса — малоазійського торгового міста при Егейському морі. Близько 96 р. під час поганського свята Тимофій був побитий камінням розлюченими язичниками. В Україні цього святого називають Напівзимником, тому що близько дня його пам’яті (за старим стилем 22 січня) припадає половина зими. Морози цієї пори звуться Тимофіївськими. Після них спостерігається потепління.

У минулі часи цей день був оплотом заметілі, хурделиці та морозу: «Це не диво, що Афанасій-ломоніс (31 січня) морозив ніс, а ти почекай тимофіївських морозів». Саме мороз визначав майбутню погоду. Якщо спітніли віконниці та рами, слід чекати потепління. Якщо «сніжні візерунки» підіймаються угору склом — морозу тривати, а якщо похилилися — на відлигу. Також вірили, коли опівдні на Тимофія світить сонце — весна буде ранньою.

Багато снігу на Тимофія обіцяє щедрий врожай зернових.

Якщо схопиться хурделиця, то ввесь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.

5 лютого

У минулі часи погоду цього дня передвіщали білки та птахи. Якщо під час морозу білка залишає гніздо і спускається з дерева, слід чекати відлиги. Якщо вранці наші предки виразно чули крик синиці, то варто готуватися до серйозних морозів.

6 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобної Ксенії, котра жила в V ст. У сільськогосподарському побуті цей день інколи називають днем Аксенії-напівзимниці, оскільки за старим стилем минуло пів зими. Побутує також інша назва — Аксенія-напівхлібниця: вважається, що до нового врожаю залишилося пів строку.

Цей день вважали переломом зими, і за ним прогнозували погоду на майбутню весну: «Яка Ксенія — така й весна». «Якщо на Ксенію хороша погода — весна буде красна (хороша)». У давнину говорили: «На півзимницю дорогу перемітає — корм підмітає». Це означало, що зима затримається, і домашні тварини з’їдять всі заготовлені для них запаси.

7 лютого

7 лютого відзначається день пам’яті святителя Григорія Богослова, одного із засновників християнської церкви. Народився близько 330 р., був архієпископом Константинопольським. За глибокі знання в божественній науці його назвали Богословом. У його вченні про Богопізнання основне місце відведено розуму. Григорій Богослов є автором багатьох проповідей, написаних з використанням правил античної риторики. Помер у 389 р.

 У минулі часи за цим днем судили про майбутню зиму. Яким день буде зранку до обіду, такою буде і перша половина наступної зими, а погода з обіду до вечора вказувала на другу половину зими. Густий туман передвіщав мор худоби, а ясна погода — до сприятливого року.

8 лютого

8 лютого вшановується пам’ять преподобного Ксенофонта і дружини його Марії. У минулі часи передбачати погоду нашим пращурам допомагали миші: якщо на Ксенофонта вони вилазять з-під снігу, слід чекати відлиги. У давнину цього дня побоювалися заметілі, оскільки вона вказувала на поганий урожай майбутнього року: «Заметіль на хати — будуть погані харчі».

9 лютого

9 лютого відзначається перенесення мощів святителя Івана Златоуста, видатного візантійського богослова IV ст., із м. Коман в м. Константинополь.

Незважаючи на те, що цей місяць вважається найхолоднішим, цього дня бувала й відлига, але недовга. Тому в народі говорили: «Лютнева відлига нічого не варта». Цього дня в давнину спостерігали за хмарами: якщо вони йдуть проти вітру — на сніг. На снігопад також вказував дим з труби: якщо він стелився землею без вітру, слід чекати снігу.

10 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Єфрема Сиріна, сирійського богослова, письменника і поета IV ст., який написав багато промов і гімнів з приводу церковних свят.

За повір’ям, на Єфрема рівно опівночі виходить з-під печі домовик, тому з давніх часів прийнято задобрювати його, залишаючи йому їжу — горщик каші.

У народі цей день називали Єфрем Вітродуй. Люди боялись вітру 10 лютого, оскільки він передвіщав сире, холодне літо. Тому і говорили: «Не до добра літнього Єфремів вітер». Ще до нас дійшли спостереження за снігом: якщо нічний сніг залишиться на гілках дерев, то й на землі не розтане.

11 лютого

11 лютого відзначається перенесення мощів священномученика Ігнатія Богоносця. У минулі часи цього дня наші предки слухали ліс: якщо він шумів – чекали відлиги. Вважається, що з 3 до 11 лютого проходять сім морозних ранків, коли мороз особливо лютує. Погода цього дня часто бувала мінливою, тому про неї говорили: «і теплом приголубить, і морозом віддубасить».

12 лютого

12 лютого відзначається Собор учителів і святителів Василя Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоуста.

Погоду цього дня передвіщав місяць: якщо цієї ночі він був червонуватий, варто чекати сильного вітру. А сильний вітер, у свою чергу, вказував на сиру погоду: «Вітер здійнявся — до сирого року». Якщо вітер дув з півночі, а хмар не було, готувались до великих холодів.

За народними повір’ями, у цей день не можна прясти, щоб не було наривів.

13 лютого

Цього дня вшановується пам’ять святителя Микити, затвірника Печерського. У народі святий Микита вшановується як охоронець від пожеж, блискавок і засухи. У давнину помітили: якщо вдень 13 лютого з’явиться іній, то снігу в ніч на 14-е не буде, а якщо сніг все ж випадав, готувались до відлиги. Якщо цього дня посилювався вітер, вважалось, що він буде ставати все сильнішим, поки не перетвориться на сніжний ураган. Заглядати рекомендувалося в грубку. Коли дрова шиплять та не розпалюються, бути теплу. Коли червоним палахкотять – бути ще холоду і морозів.

14 лютого

Цього дня вшановується пам’ять мученика Трифона, який постраждав за віру в 250 р. Народився в Малій Азії, мав дар зцілення хвороб. Через це його шанують як заступника від будь-якої халепи, особливо від злих чар.

Здавна сільські незаміжні дівчата цього дня молилися щодо наречених. Адже це була пора весіль. День називають Перезимником, оскільки закінчується зима. Звуть і Зорепадом, бо цієї пори спостерігаються спалахи зірок. Якщо їх багато, то весна далеко. Якщо вітряно, то літо буде мокрим. Якщо випадав сніг, це розцінювали як попередження про дощову весну. Якщо до кінця дня небо вкривалось туманним прошарком білих хмар, очікували незабаром хорошої погоди. Взагалі за погодою цього дня передвіщали погоду до кінця зими: «Який Трифон, такі й останні дні лютого».

У цей день дівчата мишей заговорювали, аби ті не бешкетували і новий урожай не псували. Ще дівчата зверталися до Святого Трифона, благаючи про хорошого нареченого.

15 лютого

15 лютого відзначається свято Стрітення Господнього, найпошанованіше свято в лютому. Його давніша назва – Зимобор чи Громовиця. Яка погода на Стрітення — такою весна буде. Якщо на Стрітення дорогу перемітає — весна буде пізньою і холодною. Якщо тепло — весна буде ранньою і теплою. «Якщо цього дня сніжок — весною буде дощик», тобто весна буде затяжною і дощовою. Передбачити погоду могла і курка: якщо нап’ється біля порогу води — весна буде теплою і ранньою.

16 лютого

16 лютого вшановується пам’ять праведних Симеона-Богоприємця, Ганни-пророчиці та Власія Кесарійського. З цього дня у давнину розпочиналось лагодження — підготовка інструменту для весняного посіву. З цього приводу люди говорили: «На лагодження дід встає вдосвіта — лагодить збрую літню і бороду столітню». На Власія часто бувають великі калюжі. Але тепла погода цього дня рідкість, адже 16 лютого відоме власієвськими морозами.

17 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Миколи Студеного, ігумена Студійського монастиря в Константинополі Миколая, котрий жив у IX ст. Друге ім’я святого утворене за співзвучністю з найменням обителі і погодними умовами: о цій порі нерідко буває значне похолодання. Відсьогодні починалися звірині (вовчі) весілля, тому святого Миколу Студійського називали «вовчим сватом». Цей день вважається одним із найхолодніших у лютому — стоять сильні морози, та йде сніг: «На Миколу Студеного снігу навалить гору». Ці морози називаються миколиними. В давнину 17 лютого звертали увагу на ялинкові гілки: якщо довгі сухі гілки згинаються — буде заметіль, а якщо випрямляються — на сприятливу погоду.

18 лютого

18 лютого відзначається день пам’яті святої Агафії. Її також називали «поминальницею», тому що в цей день було прийнято поминати померлих. Ще цю святу називали Корівницею, оскільки вона «корів оберігає від хвороб». У давнину помітили, якщо у цей день мороз, то весна буде привітною, а літо – сухим і спекотним.

19 лютого

19 лютого вшановується пам’ять преподобного Вуколи Смирнського, який був єпископом сирійського міста Смирни. Помер близько 100 р.

Цієї пори починається весняне отелення корів, а тому піклуються про його благополучний результат. У деяких місцевостях і зараз отелених корів окурюють чебрецем, щоб молоко було добрим, а молодняк — здоровим.

Морози цього дня обіцяють бурхливу весну і сухе спекотне літо. А на морози вказувала вода у криницях: якщо вона підіймається, то слід чекати морозної погоди. Також холоди передвіщав північний вітер і зозуля, яка кує на сухому дереві.

20 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Луки Елладського. У давнину була смачна традиція пекти пиріжки з цибулею. А погоду передвіщало сонце і хмари: якщо сонце «заходить червоно» — буде холодне літо; хмари високо — на сприятливу погоду.

21 лютого

21 лютого відзначається день пам’яті пророка Захарії Серповидця, великомученика Теодора (Феодора) Стратилата. Якщо вночі прогриміло, можна було розраховувати на багатий урожай, великий приплід у тварин та часті дощі влітку. Давно підмітили, чим холодніша остання неділя лютого, тим теплішим буде березень.

Щоб серп не тупився і не ламався його свяченою водою кропили.

22 лютого

Вшановується пам’ять єпископа Панкратія Тавроменійського, який жив у І ст., і Панкратія Печерського (XIII ст.). Останній був ченцем Києво-Печерського монастиря, лікував хворих.

Оскільки до цього дня витрачалася значна частина хлібних припасів, то й виникла приказка: «Не всяк Панкрат на хліб багат». Цей день у народі називається Никифор-Панкрати. З цього дня сильний мороз найчастіше буває лише вночі. Наші предки говорили: «На Никифора ніч темна — тікає зима» — небо без зірок вказує на ранню весну. Була традиція на Никифора збирати різне насіння, виставляти його на три ранкові зорі на мороз і після відкладати зерна до посівної. Вважалося, що тоді рослини стійкіші до температурних коливань.

23 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Прохора Печерського, який близько 1093 р. став ченцем Києво-Печерського монастиря. Вів дуже суворе життя: замість хліба вживав лободу (лебеду), тому був прозваний Лебедником. Коли в Києві настав голод, то за його прикладом кияни теж почали їсти лободу, а сам Прохор виготовляв з неї хліб і роздавав людям. Помер у 1107 р. У народі святого називали Прохір-Зимоох і казали: «До Прохора стара охала: «Ой, студено!», «Прийшов Прохір та Влас (24 лютого): «Невже скоро весна у нас?», «Прохір — на тепло повернув». У народі підмітили, якщо 23, 24, 25 лютого іній на деревах, то слід чекати дощ на Мокія Мокрого (24 травня), а це означає, що все літо буде «мокрим».

24 лютого

24 лютого відзначається день пам’яті святого Власія Севастійського. Святий Влас, як і Георгій, вважається захисником і покровителем домашніх тварин. Літні люди подейкували, що Влас у цей день пильно наглядає за тваринами, и тому чоловіки нагадували своїм жінкам: «Дивіться, молодиці, щоб завтра принесли раненько водиці з криниці!». Нею наповнювали пляшечки, вкидали туди шматочки воску зі страсної свічки і ставили на покуть, де вона мала стояти три дні. В цей час Влас освячував її. Потім частину води вливали в криницю, а рештою скроплювали тварин.

Крім того, ті господарі, в яких було чимало худоби, спеціально замовляли молитву, після цього з іконою і святводою ішли до стайні, щоб благословити тварин. Під час молебня освячували і свічку, якою лікували хворе горло.

До Власія були морози: різдвяні, водохресні, афанасієві, тимофіївські, миколині. Але власієві вважалися найміцнішими, і останніми. У народі говорили: «Проллє Власій олії на дорогу — зимі час забирати ноги», тому що цього дня часто бували відлиги.

25 лютого

25 лютого вшановується пам’ять святого Олексія, чудотворця. У народі 25 лютого називали днем Олексія Рибного, тому що якщо цього дня настає відлига — літом буде добре ловитися риба. З цього дня упродовж трьох днів виставляли на ранковий мороз зерно, яке призначалось для посіву, і говорили, що проморожене насіння дає кращий урожай. Якщо на Олексія небо зоряне, можна чекати хороший збір зернових. А сонячний день обіцяв великий врожай яблук.

26 лютого

26 лютого відзначається день пам’яті преподобного Мартініана, «приборкувача пристрастей». Якщо цього дня танув сніг, то весна обіцяла бути сприяливою, і навпаки, похмурий день передвіщав холодну і затяжну весну. Якщо ввечері місяць був червоним, то наступного дня очікували вітру, тепла і снігу.

27 лютого

27 лютого вшановується пам’ять святого рівноапостольного Кирила. У давнину цього дня повитухи приймали з гостинцями жінок, у яких вони приймали пологи. У минулі часи помітили, що хороша погода на Кирила — до міцних морозів.

28 лютого

Цього дня вшановується пам’ять апостола Онисима. За біблійними оповідями, цей святий походив із Фрігії, області у Малій Азії. Був рабом, утік від свого пана. В Римі його навернув до християнської віри апостол Павло. Потім Онисим був єпископом в Ефесі, а помер мученицькою смертю близько 109 р. В народі цей угодник вважається покровителем овець.

Якщо швидко танув сніг, то сінокіс обіцяв бути хорошим. У давнину говорили, що 28 лютого зима з весною починають боротьбу: «Кому йти вперед, а кому назад повертатися». Ще говорили: «Як у лютому гукнеш, так восени і відгукнеться». За погодою цього дня могли передвіщати погоду наступної осені.

(За матеріалами Інтернетвидань)

1 січня

Цього дня вшановується пам’ять святого Боніфатія. Народна прикмета каже: «Який перший день січня, такий буде і перший день літа». Вважали також, якщо перший день у році веселий (щасливий), то і рік буде таким ж (і навпаки).

Який перший день січня, такий і перший день літа. Який день — такий і липень.

Сніг і тепло на Новий рік — літо буде тепле і дощове.

Сніг під Новий рік добрий — сій гречку.

Якщо зранку густий іній на деревах, то рік буде врожайним.

Якщо в перший день Нового року сильний мороз і малий сніжок, то добре вродить хліб. Якщо ж тепло й безсніжно – хліб уродить погано.

Якщо синички зранку пищать — на мороз, якщо горобці нагорошилися, варто чекати непогоди.

Якщо після Нового року хмари пливуть проти вітру, то буде сніг.

2 січня

Цього дня вшановується пам’ять святого Ігнатія Богоносця. У минулі часи був звичай на Ігнатія навколо дому обносити ікони, захищаючи таким чином дім від зла. У цей день садівники трясуть плодові дерева на хороший урожай. Погода цього дня вказує яким буде серпень. Існує повір’я: наскільки сильний мороз, настільки буде спекотно влітку.

Якщо до Різдва буде багато бурульок під стріхою, добре вродить ярина, особливо ячмінь.

Якщо є іній на деревах, то погода найближчими днями буде ясною.

Якщо вечірня зоря має рожевий колір, а ранок сірий і похмурий, то буде ясний день і вечір із слабким вітром.

Якщо на небі – білі хмари, буде вітер, сині – буде тепло.

3 січня

За астрономічним календарем цього дня Земля розташовується на найменшій відстані від Сонця. Погода вказує яким буде вересень. Якщо цього дня багато снігу, то можна очікувати хороший урожай хліба, а якщо сніг не вкриє землю, то врожай у цьому році буде бідним.

Червоне сонце на сході віщує заметіль.

4 січня

4 січня відзначається день Анастасії Путорозрішниці. До цієї святої звертались у молитвах для легкого протікання вагітності та пологів. Цього дня, з молитвою до святої, жінки вишивали полотенце, яке мало допомогти благополучно народити. У народі примітили, яким буде день на Анастасію, таким буде і жовтень.

5 січня

5 січня вшановується пам’ять святих Феодула (Федула), Саторника та інших. З цього дня уже розпочиналась активна підготовка до Різдвяних свят: прийнято було прибрати будинок і готувати кутю. За погодою цього дня передбачали погоду листопада. Для цього дня характерна вітряна погода, тому в минулі часи говорили: «Прийшов Федул, вітер подув» — що вказувало на хороший урожай. Сприятливою ознакою для врожаю вважаються ясні дні під час усього Різдвяного посту (28 листопада — 6 січня).

6 січня

6 січня усі православні народи святкують Святвечір. З цього дня настають Різдвяні морози. Глибоко промерзла земля передбачає родючість. За погодою цього дня визначали погоду грудня. Якщо тепло — весна буде холодною; заметіль — на врожай пшениці. У народі говорили: «Якщо на Кутю небо зоряне — багатий приплід скотини і багато ягід буде». Якщо на святвечір буде снігопад, чекайте процвітання господарства у новому році, а якщо мороз — у сім’ї буде злагода і любов.

Різдво не можна зустрічати в чорному одязі, щоб не накликати хвороби і всякі інші неприємні сюрпризи.

Якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.

Зоряне небо в різдвяний святвечір віщує добрий врожай ягід і великий приплід у худоби.

Як на Святий вечір є зірки на небі, то будуть кури нестися.

Іній або сніг — на мокре літо і дорід зернових.

Сніг іде — врожай на яблука.

Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина.

Місячна ніч — врожай на баштани.

Ожеледь на деревах – вродять горіхи й садовина.

Місячна ніч – врожай на баштани.

7 січня

7 січня відзначається Різдво — одне з головних християнських свят. З давніх часів це день примирення, добра, миролюбності, прославлення Христа. Старожили помітили, якщо цього дня тепло — весна буде холодною. Якщо ж у день Різдва холодно і хурделиця, буде холодно і літом. Яка погода після Різдва, така буде й після Петра: як по Різдві, так і по Петрові.

Густий іній прогнозує літом достаток хліба і малини. Незважаючи на урочистість цього свята, світлий, ясний день вказував на неврожай. А багато зірок на небі — на врожай грибів, ягід та гороху.

Різдво збігається з настанням молодика — рік буде неврожайний.

Ніч на Різдво світла — будуть несучі кури, темна — молочні корови, а завірюхою — бджоли будуть добре роїтися; небо зоряне — врожай на горох і сочевицю.

Якщо до Різдва буде багато бурульок під стріхою, добре вродить ярина, особливо ячмінь.

Морози різдвяні великі — буде надійний врожай.

Морозів різдвяних нема — весна буде холодна.

На Різдво гарна погода, сніг – до урожайного року.

8 січня

Цього дня відзначається Собор Пресвятої Богородиці. У народі цей день називали Бабині каші. За кашею, навіть, погоду передбачали на найближчий час: якщо каша в печі рум’яниться — на сніг. Якщо до цього часу земля ще добре не промерзла, то врожай буде не дуже хорошим. Спостерігали цього дня за сонцем і за птахами: якщо біля сонця з’являлась світла смуга — на сніг. Якщо синиця зранку пищить — бути морозу вночі, а якщо галки і ворони влаштували безперервний ґвалт — варто чекали снігопад і заметілі.

9 січня

9 січня вшановується пам’ять святого апостола Стефана, який проповідував, підкріплюючи істинність своїх слів знаменнями і чудесами. Зазвичай цей день був морозним: «Прийшов Стефан – на ньому червоний жупан». Старожили помітили, якщо сніг сипле з неба великими пластівцями, то найближчим часом варто очікувати негоди і відлиги.

В цей день казали в давнину — «Степан теше», і ставили 12 колів чи жердин в полі або на ставку, як для курячого гнізда. А дівчата зливали воду в середину круга, змиваючи тугу з серця

10 січня

10 січня вшановується пам’ять святих з Нікомидії. Із поколінь передається, що погода цього дня вказує на погоду в липні. Якщо 10 січня буде снігопад і заметіль, то липень заливатимуть інтенсивні дощі. Якщо цього дня скирти хліба вкривав іній, це був знак того, що майбутнє літо явно буде дощовим.

В цей день птахи підкажуть, якою буде погода:

• Снігур заспівав — на хуртовину.
• Сорока під стріху лізе — на заметіль.
• Горобці дружно разчирикались — до відлиги.
• Ворона завжди сідає носом до вітру.
• Ворони і галки зимою в’ються в повітрі — перед снігом; сідають на сніг — до відлиги; сідають на верхів’я дерев — до морозу, на нижні гілки — до вітру.

11 січня

Церква вшановує пам’ять 14 тисяч Віфлеємських немовлят, які були убиті царем Іродом у 1 столітті н.е., коли жорстокий цар припускав, що серед них опиниться Ісус Христос. У давнину вважали, що саме у цей день нечиста сила робиться особливо жорстокою. Тому 11 січня прийнято було підпалювати коли, які, згораючи, проганяли зло.

Цього дня було прийнято в сутінках відпочивати на печі та лежанці, розповідати дітям казки і загадувати загадки. Молодь проводила час на посиденьках. Люди цього дня слідкували за вітром і хмарами: якщо вітер дув з півночі, а небо при цьому було безхмарним, то слід очікувати морозу.

12 січня

12 січня вшановується пам’ять святої Мучениці Онисії, яку ще називали у народі Порізуха. В цей день різали худобу, промовляючи: «Кабанчика або свинку до Василевого вечірка». У народі цей день називався «Онисі зимові», або «Онисі Шлунківниці». У давнину цього дня варили свинячі шлунки і різали гусей. За нутрощами тварин передвіщали погоду на зиму. Якщо селезінка була рівною і гладкою, то очікували зими сурової. Товста печінка усередині означала, що холоднеча розпочнеться з половини зими, а широка сторона печінки до живота обіцяла морози. У народі говорили: «До дня Онисі холод над землею повис».

13 січня

13 січня відзначається день пам’яті преподобної Меланії. У народі називають цей день «Щедрий вечір». Так як у нас існує розбіжність між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: 1 січня — офіційне святкування Нового року, а 14 січня — носить назву Старого Нового року. Тому на переддень Старого Нового року українці святкують щедрий вечір, або, як його ще називають у народі, свято Меланки. У цей вечір вважалось, можна дізнатись свою долю. Тому у ніч на Новий рік ворожили, особливо дівчата, намагаючись дізнатися, коли і хто візьме їх заміж. А хлопці ходили посівати, бажаючи щасливого нового року.

Погода кожного наступного дня відповідала погоді кожного з дванадцяти місяців. Якщо вночі був південний вітер, то рік очікували спекотний і урожайний. Західний вітер передвіщав хороші надої та достаток риби в річках і озерах, а східний — рясний урожай фруктів. Якщо помічали на вікнах лід, то розраховували на достаток меду. З цього часу день збільшується на годину.

Якщо зірок у цей день на небі немає, то ягід влітку не чекати.

Яка Маланка, такі й Петро з Павлом (12 липня).

Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухла вологою, то невдовзі піде дощ, стала геть мокрою — злива.

Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу — на врожай, до заходу — на недорід.

Зоряне небо — добре нестимуться кури.

Ожеледь на деревах — уродить садовина.

Сильний мороз і падає малий сніжок — на врожай хліба, здоров’я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу — на неврожай і хвороби.

Падає м’який сніг — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

Небо в зірках — врожай на боби й горох.

Якщо під Новий старий рік добрий сніг — сій гречку.

Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір.

Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини.

14 січня

14 січня вшановується пам’ять святителя Василя Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Якщо на Василя зранку туман, то буде хороший урожай літом і восени. Якщо буде багато зірок на небі — до ягідного літа. У минулі часи говорили: «Якщо Василевий день у році веселий, то і рік такий», «Новий рік — до весни недалік». Якщо на Василя тепло і сніг — літо буде теплим і дощовим.

Якщо на Василя з ранку туман, то буде гарний урожай влітку і восени.

Заметіль на Василів день провіщає багатий урожай горіхів.

Інею пухнастого багато на деревах на Василя — літо буде щедре на мед.

Іній рясно вкриває на Василя всі дерева — буде врожай на збіжжя.

Небо на Василя частково закрите хмарами — в тій стороні буде урожай збіжжя; звідти треба сподіватися щастя.

Ніч на Василя зоряна — до врожаю ягід.

Сніг випаде в цей день — буде щасливий рік.

Сонце зійде весело — весь рік буде щасливий, особливо буде добрий врожай садовини.

Туман на Василя — до врожаю.

15 січня

15 січня вшановується пам’ять преподобного Серафима Саровського — чудотворця, що носив мирське ім’я Прохор. Серафим у перекладі означає «пекучий», «полум’яніючий», «спалюючий», «запалюючий», «зігріваючий» — все своє життя віддав Богові, посвятив молінню за благодать людей.

У минулі часи цього дня було Куряче свято. Цього дня чистили курятники і окурювали їх смолою з оманом. Сині вечірні хмари цього дня передвіщали зміну погоди. Спостерігали також за місяцем: якщо його роги гострі та яскраві, слід чекати вітру. У народі говорили: «Січень гонить хурделицю за сім верст» – цей місяць хоча і холодний, але відносно спокійний.

Якщо на полях іній, то буде мокрий рік.

16 січня

Цього дня вшановується пам’ять святого пророка Малахія. За народним повір’ям, лише 16 січня можна напоумити людину, яка страждає від меланхолії. І якщо зараз меланхолічність вважається рисою характеру, то у минулі часи це вважалось душевною хворобою. Якщо цього дня на небі з’являлася біла велика хмара, це передвіщало хурделицю і заметіль. Погода на Малахія вказує, якою буде погода у березні.

Якщо січень мокрий та з відлигами — жди холодного літа.

Над лісом або чагарниками повітря засиніло — на потепління.

Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм — на щедрий врожай.

Не промерзла земля врожаю доброго не дасть.

Багато снігу — багато хліба, багато води — багато трави.

Зірки блищать яскраво — до морозів, мало їх на небі — чекай негоди.

17 січня

17 січня вшановується пам’ять преподобного Теоктиста, Зосими Пустельника, який жив у IV ст. У народі Зосима вважається покровителем бджіл. Про бджіл говорить і прикмета цього дня: якщо «сніг на деревах гілки гне — літом бджоли роїтися будуть». У давнину люди виготовляли обереги з чортополохом. Вони відганяли нечисту силу і допомагали в дорозі.

Якщо на небі немає хмар при сильному морозі, то морозна погода буде стояти і надалі та не скоро відступить

18 січня

18 січня відзначається Водохресний святвечір, переддень Богоявлення. Цього дня дотримуються суворого посту, тому переддень Богоявлення називають ще Голодною кутею.

Якщо цього дня заметіль, сніг і поземка — бути хорошому врожаю. Якщо зоряна ніч на Водохрещу — буде врожай ягід, гороху і хліба. Сильні південні вітри 18 січня передвіщають грозове літо, а заметіль на Водохрещу приносить заметіль на Масницю. Повний місяць цього дня обіцяє великий розлив річок навесні.

19 січня

19 січня відзначається свято Хрещення Господнього або Богоявлення Господнє (Водохреще, Йордан). За погодою цього дня прогнозували погоду на літо. Якщо холодна, ясна погода — літо засушливим буде. Похмура і сніжна — на рясний урожай. У давнину говорили: «День теплий — хліб темний (густий)», отже, варто було очікувати хорошого врожаю хлібів. Також на хороший врожай вказували сині хмари та сніг пластівцями.

Якщо на Водохреща погода ясна й погожа — на посушливе лiто.

Відлига водохресна — на врожай.

Горобці в цей день пролетять перед хоругвами — рік не щасливий для дітей; граки – для молодих людей; пролетять гуси – старші люди цього року будуть хворіти.

День на Водохрещу ясний, сонячний — хліб буде чистий; день похмурий, небо вкрите хмарами – у колосках буде багато “сажки”.

Дерева на Водохрещу вкриті інеєм — треба навесні сіяти яру пшеницю у відповідний день тижня (той, на який припало свято) — вродить як гай!

Мороз на Водохрещу сильний — на хліб не ремствуй.

Небо похмуре, великий іній і сніг у цей день обіцяє родючий рік.

Місяць повний випав на Водохрещу — бути великій воді.

Риба на Водохрещу ходить табунами — добре на рої.

Сині хмари опівдні на Водохрещу – до врожаю.

Сніг на Богоявлення лапатий – до врожаю; ясний- до неврожаю.

Сніг йде на Йордан – на врожай гречки; вранці — ранньої, в обід — середньої, ввечері — пізньої.

Сніг йде під час освячення води — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліби.

Собаки на Водохрещу багато гавкають – буде багато звірів і дичини.

Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході — добре вродить жито, на півдні — просо, на півночі — гречка.

Якщо цього дня ясна й холодна погода — на посушливе літо, похмура й сніжна — на рясний урожай.

Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

20 січня

20 січня відзначається Собор Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Вважається, що у цей день вся вода, як і на Водохреща, є святою. Цей день є кінцем святок: «Іван Хреститель свята відвів». Якщо цього дня стояла ясна і холодна погода, то літо очікувалось засушливе, а похмура і сніжна — натякала на рясний урожай. До 20-го січня закінчувались Богоявленські морози, і хоча попереду ще була майже половина зими, люди вже жили в очікуванні тепла: «Тріщи, мороз, не тріщи — минули Водохрещі: дуй, хурделиця, не дуй — на Великдень пішло»

Якщо 20 січня опівдні буде ясне сонце — настане рання весна.

Якщо сьогодні буде завірюха, то вся Масляна буде заметільна.

21 січня

21 січня вшановується пам’ять Еміліяна, сповідника. Раніше заметілі і бурани цього дня були звичним явищем, про що говорить і прислів’я: «Ємельян, накрути буран». Слідкували цього дня в основному за вітром: якщо на Еміліяна дує з півдня — літо буде грозовим, а якщо день видасться ясним, то слід чекати засушливого літа.

21 січня відоме, як «Виряджання (Проганяння) свят» — завершення усіх свят. У народі його ще називають Пів-Івана. Відзначається цей празник рівно через два тижні після Різдва Христового. В старовину цей день прийнято повністю присвячувати гостям, як останній святковий день різдвяно-новорічного циклу. В цей день вшановують пам’ять Григорія Чудотворця, ченця Києво-Печерського монастиря, який зціляв хворих.

За народними прикметами 21 січня слід стежити за вітром: як подме з півдня , то слід чекати грозового літа.

22 січня

Цього дня вшановується пам’ять святого Полієвкта церковного діяча XVI ст., який очолив відомий Соловецький монастир. У народі про цей період січня говорили так: «Росте день у січні — росте і холод», що вказувало на наближення лютого, який вважався найхолоднішим місяцем зими.

У народі в цей день прийнято пригощати кума з кумою. Приходячи в гості, кум і кума приносять шматок мила і рушник. Ці подарунки використовувати треба при купанні дитини.

Спостерігали в давнину цього дня за домашніми тваринами: якщо вони, випущені у двір, намагатимуться повернутися до хліву — бути незабаром снігу та холоду.

Ясна погода в цей день обіцяє хороший врожай.

23 січня

23 січня вшановується пам’ять святителя Григорія, єпископа Ниського. У народі цього святого називали Літопокажчик, тому що природні явища цього дня вказували на погоду майбутнього літа. Якщо буде іній на деревах та стогах, то літо буде мокрим і холодним. Якщо вітер дме з півдня — на грозове літо. У давнину цього дня спостерігали за інеєм. Якщо він був великим, то 15—16 червня чекали дощ. Якщо скирти iнеєм вкриті, тло літо передбачалось сирим i холодним.

24 січня

24 січня відзначається день пам’яті преподобного Феодосія (Теодозія) Великого. У народі цей день називався «Феодосієве тепло». Зазвичай цього дня насправді була тепла погода, але люди побоювалися такого тепла і говорили: «Бійся весни у січні», хоча тепла погода передвіщала ранню і теплу весну. Якщо на Феодосія була відлига, то готувались до затяжної весни.

На Теодозія морозно – ярові посієш пізно.

Теодосієве тепло – на ранню весну пішло.

25 січня

25 січня вшановується пам’ять святої Тетяни. У народі цей день називали «Тетяна Водохресна», «Бабин кут». Якщо цього дня йшов сніг, то літо очікували дощове, якщо було морозно, ясно — літо обіцяло бути теплим, а рік — врожайним: «Якщо снігопад — влітку дощик частий». А ось тепла заметіль на Тетяну і «гнилий вітер» (південний) були небажаними явищами, оскільки вказували на неврожай та засуху.

Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо буде дощове.

26 січня

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Яреми, затворника. Погоду цього дня визначали за місяцем: якщо навколо нього було туманне коло, очікували заметіль. У давнину прислуховувалися до лісу і спостерігали за тваринами, щоб дізнатись про майбутню погоду. Якщо ліс тріщить — мороз буде стояти довго, якщо ліс шумить, незабаром буде сніг та відлига. Якщо на Яреми киця мордочку ховає — бути морозу; собака лежить, звернувшись — на холод, витягнулася — на тепло. Кішка стіну дере — негода біля воріт.

27 січня

27 січня відзначається пам’ять преподобних Ісаї, Сави, Мойсея, а також святої рівноапостольної Ніни. У давнину помітили, якщо в ніч на Ніну на небі багато зірок, то незабаром буде тепло і сніжно; якщо ж зірок небагато, то буде негода і хуртовина. Білі хмари цього дня обіцяли мороз. Якщо зранку ворона розкаркалась, то слід чекати на заметіль. А якщо півні зрання закричали у морозний день, то холод скоро відступить.

Якщо на Ніну піде сніг, то бути рясному урожаю.

28 січня

28 січня вшановується пам’ять преподобного Павла Тивейського та Іоанна Кущника. У минулі часи була така приказка: «Петро-Павло дня добавив», що вказувало на збільшення світлової частини дня. У давнину, щоб дізнатись погоду, спостерігали за небом. Якщо зірки сильно блищать, то бути морозу, а якщо вони тьмяні, то буде тепло. Якщо з півночі приходили хмари, то відлиги не чекали. Сніговий буран вдень на Павла передвіщав міцний мороз вночі.

Вітер на Павла — буде рік вологий.

Зоряна ніч цього дня віщувала гарний урожай льону.

29 січня

29 січня відзначається чесним веригам (оковам) святого і всехвального апостола Петра. (Вериги – це кайдани, ланцюги та інші металеві предмети, які носили віруючі люди «для приборкання плоті»).

У народі цей день був відомий під назвою Петра-покорму, оскільки до цього часу в селян виходила половина зимового корму для худоби. З цього приводу народ підмітив: «Якщо в коморі житнього хліба залишилось більше половини, бути хорошому врожаю». Погоду цього дня передбачав вітер: якщо він дув з північної сторони, очікували сильного морозу.

В день Петра Вериги розбиваються криги.

Гайвороння кряче в цей день на метелицю.

Місяць уночі обгородився хмарами — буде вітер.

Мороз вдень на Петра – влітку буде спека.

Ніч на передодні Петра місячна, і на небі видно зорі — літо буде врожайне, рік щасливий; ніч понура — то й рік буде понурий; неврожай, пошесть на худобу.

30 січня

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Антонія Великого. У минулі часи цей день називали Антон Перезимній — саме 30 січня вважалося серединою зими. Цього дня часто бували відлиги, а вслід за ними наступали сильні морози. Звідси і прикмета, що зимовому теплу вірити не можна: «Перезимник дасть надію, тепло, а потім обдурить — все морозом стягне». Якщо на Антонія небо заволочувалось хмарами, очікували заметіль.

31 січня

31 січня вшановується пам’ять святителів Афанасія і Кирила. Цей день називали «Панас Ломоніс», оскільки стояли люті Афанасієві морози: «Ломоніс морозить ніс», «Прийшов Панас Ломоніс — бережи щоки та ніс». Якщо цього дня був пурпуровий захід сонця, то на ранок очікували великого снігопаду, морозу і вітру. Погоду передбачали і ворони: якщо вони летіли зграями, слід було готуватись до сильних морозів. Чистий захід сонця в морозну погоду говорить про те, що морози будуть і далі.

Афанасівські морози жартів жартувати не люблять.

На Афанасія сонце опівдні – весна рання.

На Кирила святого буває ще морозу много.

(За матеріалами Інтернетвидань)

Вважають, що освячене на паску яйце має магічну силу:

• 
  Читати далі »

Хто з нас не хоче, щоб у гаманці завжди водились гроші, щоб не доводилося їх рахувати від зарплати до зарплати. Таке бажання цілком природне, але далеко не всі вміють правильно поводитись з грошима. Багато хто знає, що гроші люблять особливе ставлення до себе. Є прикмети, зважаючи на які, ви забезпечите достаток у домі.

Читати далі »

• Обговорюйте разом усі проблеми, що виникають.
• Ще наші бабусі казали, що в шлюбі не можна усе бачити, усе чути й усе пам’ятати.
• Читати далі »

Уміти домовлятися. Один із показників успішного шлюбу – прагнення й уміння партнерів обговорювати проблеми і розбіжності, долаючи в такий спосіб кризові періоди життя. У неблагополучних шлюбах все
Читати далі »

З покоління в покоління передаються народні прикмети – в них спостережливість наших предків, їх бажання уберегти своїх рідних від біди.

Читати далі »

Як собаки нападуть на дівчину і щось із одягу порвуть, то та дівчина скоро вийде заміж.

Читати далі »

Для того, щоб усе велося й жилося добре, щоб усі здорові були, треба вибирати для хати щасливе місце. Для цього раніше насипали на ніч зерна купками на ті місця, де мало бути місце на хату. І коли три
Читати далі »