Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Для того, щоб усе велося й жилося добре, щоб усі здорові були, треба вибирати для хати щасливе місце. Для цього раніше насипали на ніч зерна купками на ті місця, де мало бути місце на хату. І коли три

ночі підряд нічого не розпорпає ті купки зерна, то там можна закопувати фундамент, а коли розпорпані, то краще знайти інше місце.

На межі, на роздоріжжі чи на місці, де була могила, не можна ставити хати. Також не можна ставити хати на таких місцях, де колись стався якийсь злочин (хтось когось убив, хтось повішався, зарізався), де закопане щось нечисте, бо буде видавати страх чи буде товктися. Краще ставити хату на рівному місці, на непорушній землі, де місце тверде, тоді нічого не осунеться.

Не можна починати будуватися у високосний рік, бо хата спустіє.

Ставити хату треба зрання і навесні. Закладають хату усім кутком.

Не можна купувати матеріалу на будівництво з тої хати, де була незлагода чи вимерла вся сім’я, де велось недобре життя, бо «хіба ж то хата була?».

Коли закладають фундамент на хату, то треба класти на покуті гроші, щоб велися в хаті завжди.

Як хату роблять, то не можна стукати по сволоку сокирою, щоб голови не боліли. Ще кажуть: не буде в тій хаті життя доброго.

За охоронців хати вважають ластівку (її не можна вбивати, бо мама вмре), чорногуза (його не можна вбивати і гнізда не можна розкидати, бо хата згорить).

Як закладають хату, то не можна дерева впоперек класти, щоб не померти.

Коли будують хату і зводять дах, то перев’язують рушниками сволоки – щоб хата була багата.

Після закінчення будівництва хати обов’язково роблять вінок з квіток і ставлять на хаті.

Коли входять перший раз у нову хату, то беруть із собою хліб, скатерку, рушник…

Якщо перший раз людина заходить в новозбудовану хату, то обов’язково треба щось дати в цю хату, покласти на стіл: карбованець чи навіть копійку, чи так щось, аби в цій хаті велися і гроші, і до грошей усе.

Не можна залишати хату на ніч не заметеною, бо вночі по хаті ходять ангели.

Як лопає в хаті посуд, сволок, скриня, двері, то це прикмета, що буде мрець у родині.

Не можна свистати у хаті, бо хтось вибуде з неї.

Не можна виносити сміття з хати, коли зайшло сонце, бо кусатимуть собаки (бо хата згорить; бо настануть злидні; бо хазяїна винесеш – помре).

Не можна, прийшовши до хати, стояти, якщо в хаті є дівчина, а треба сісти: щоб старости сідали.

Не треба замітати хату від столу до порога, а треба – від порога до столу, бо не заходитимуть старости.

Не треба вимітати з-під ніг, бо танцювати не вмітимеш.

Хто виносить сміття із хати, того будуть брати в куми.

Як є в хаті дівчина, то хату годиться замітати від порога під піч. А по заході сонця зовсім не годиться мести.