Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Травень, весняне світання,

Травень, весняне світання

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.

Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

Першу прочитану книгу

Й перше записане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Усмішку його чарівну

Ми залишаєм на спогад.

Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати.

Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуєм свою.

Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з’явиться час,

Ми всі сюди завітаєм,

В цей незабутній клас.

 

 

Учитель. Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце,  співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням.

Час летить  невблаганно  і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю.

Тож дозвольте запросити до класу тих, кому присвячується це свято – наших випускників, учнів 4-го класу. Вітаємо їх. (Під музику діти заходять до класу). – А зараз дозвольте представити гостей, які присутні на святі. Це найближчі, найрідніші для наших випускників люди – батьки, бабусі й дідусі. Для них сьогоднішній день – також свято. Адже, дивлячись на своїх дітей, батьки згадують і своє дитинство. А від того стають ще красивішими і навіть молодшими. Привітаймо ж батьків оплесками!

1-й учень.

День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало, умите в росі,

Скликав в школу нас дзвоник останній,

І зібрались на свято усі.

2-й учень.

Промчала весна, четверта весна,

Остання весна в класі цьому,

Цю світлу весну і дружбу міцну

Ми не забудем ніколи.

 3-й учень.

Над квітковим подвір’ям

Голубіє вись.

На веселе це свято

Ми сьогодні зійшлись.

 4-й учень.

У нашій школі сьогодні свято,

Весела пісня щиро лине.

Прийшло на зустріч нас так багато,

Сьогодні ми усі – одна родина. (Діти співають на мелодію пісні «Хай завжди буде сонце!»).

Життя іде, зміни несе,

Мріяв я більше знати.

В школу прийти, друга знайти,

Глянь – це ось я, а це – ти.

Приспів:

Хай завжди буде сонце,

Хай завжди буде небо,

Хай завжди буде мама,

Хай завжди буду я!

Хай завжди буде дружба,

Хай завжди буде радість,

Хай завжди буде мама,

Хай завжди буду я!

Люди завжди, як без води,

 Жити не можуть без дружби.

Всі ми тепер – дружна сім’я!

 Ось тобі ручка моя! Приспів.

Учитель. Ось так утворилась чотири роки тому наша шкільна сім’я. А з чого все почалося?.. Пригадаймо 1 рік.

1-й учень.

Ось перше вересня,

Скликає дзвоник нас.

Цей день ми не забудемо ніколи!

Як рано восени в свій перший клас

Веселим ранком ми прийшли до школи.

2-й учень.

Ми почули той дзвінок веселий

Що продзвенів нам перший раз

Коли ввійшли ми з квітами у школу

У свій найкращий перший клас!

3-й учень.

Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекав на нас.

І прийшли ми всі сюди,

Щоб учитись і рости.

Учитель. Було складно і цікаво. Треба сидіти за партами, не можна розмовляти на уроці з друзями, їсти цукерки. Але який цікавий цей шкільний світ – ви вчилися читати, писати перші слова…

1-й учень.

Ми добре все пам’ятаємо,

Вам про все розповідаємо.

2-й учень.

В школу ми малюками прийшли

І було з нами скільки мороки

Та тепер ми уже підросли –

Бо провчились чотири роки!

3-й учень.

Нічогісінько не вміли,

Як прийшли у перший клас!

До уроку! До уроку!

Чуєш, дзвоник кличе нас!

4- й учень.

Хоч і дуже старався наш клас,

Не відразу з’явились п’ятірки.

 А як щось не виходило в нас,

 Ми над зошитами плакали гірко.

5-й учень.

Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас.

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

Та такого не було,

Щоб робив хтось щось на зло.

6-й учень.

Ой, мороки було з нами

Вчительці багато,

Як по 100 слів за хвилину

Вчились ми читати!

7-й учень.

До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось – ой нелегко

Писати палички й гачки!

 8-й учень.

Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!».

9-й учень.

Та знову дзвінок нас в дорогу покликав,

І весело, й сумно всім одночас.

І як не хитруй, а вже стали великі,

Бо всі перейшли в п’ятий клас.

Учитель. Діти, вітати вас прийшли наймолодші учні нашої школи – першокласники.

(Першокласники заходять під мелодію пісні).

1-й учень.

Мов чарівні дзвіночки,

Наші ніжні голосочки

Прозвучать в святковий час

З побажаннями до вас.

 2-й учень.

Ми прийшли вас привітати

З цим щасливим світлим днем.

Хочем вам пообіцяти:

Ми на зміну вам ідем.

 3-й учень.

Ми вам успіхів бажаєм,

І здоров’я, і добра!

Естафету ми приймаєм.

Змінити вас прийшла пора!

4-й учень.

Ви всі таки швиденькі,

І розумні, і меткі.

А були ж, як ми, маленькі,

А он виросли які!

5-й учень.

І платтячка, барвисті квіти,

І оченята золоті.

Хай щастить вам, любі друзі,

І у навчанні, і в житті.

6-й учень

Підросли у нас таланти:

Співаки і музиканти,

Віртуози-танцюристи,

Ну хіба ж ми не артисти?

Учитель. Ось мандруєте вже в другий клас.

Учні.

Ми у другий клас прийшли,

Ми великі стали,

Ми учились залюбки,

Ми всього не знали.

Один одного ми любим,

Станем всі за одного.

Вчитись в іншім класі будем,

Всі ми хочемо цього.

А вчителька як буде?

Що – покине нас усіх?

Ні, вона разом із нами

Переходить в інший клас.

Ось ми вже в четвертім класі,

ми уже великі,

і прийшли для вас співати

і всіх веселити.

Учні.

Не забудемо перший підручник,

Не забудемо дружний наш клас.

Бо переходимо ми в 5-й,

І ви порадійте за нас.

1-й ведучий. А зараз ми запрошуємо вас на останній урок у початковій школі. А вашій увазі ми пропонуємо фрагменти уроків і веселі перерви,  без яких неможливе навчання у школі. Отже наші уроки

 (Дзвенять  дзвіночки. Пісня «Вчать у школі». Ведучий або дитина, яка розповідати вірш про урок читання, відриває  пелюстку з ромашки, яка прикріплена до дошки, і читає назву уроку: «Читання»)

Урок читання

Мій друже й супутнику,

Книго моя,

Завжди на дозвіллі,

Де ти – там і я.

Ми добре з тобою

Проводимо час,

чудова розмова

Триває у нас.

1-й ведучий. Зараз перевіримо, як діти і батьки засвоїли цей предмет.  Хто знає  відповідь на запитання, підносить руку. За правильну відповідь одержуєте 12.

1.Завжди можу стати у пригоді,

Моїх вам порад не злічить.

І кажуть про мене в народі:

«Мовчить, а сто дурнів навчить».

(Книжка)

2.А відгадайте-но: що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина.

(Ім’я)

3.Без чого не можна написати вірш?(без рими)

4. Хто автор рядків:  « Поснуло все тільки дівчата та соловейко не затих.» (Т. Г. Шевченко)

5. Про кого говориться у цих рядках «Після невдалої спроби стати музикантом він вирішив стати художником. Він прийшов до Тюбика і попросив у нього фарби і пензлика.» (Незнайка)

1-й ведучий. (лунає дзвінок) Урок читання закінчений.  А зараз музична перерва.

Частівки

Ми частівки заспіваєм

Вам сьогодні від душі,

Як віднині ми вже стали

Горезвісні школярі.

У ту школу ми ходили

На початку зі слізьми.

Та сьогодні ми вже плачем,

Бо не хочем в старшу йти

З нами клопоту зазнали

І батьки, і вчителі,

Поки букви ми вивчали

У нещаснім букварі.

Та й навіщо нам потрібна

Математика оця?

Щоб так мучити щоденно

Бідних діток без кінця.

А у зошиті у мене

Букви лягли спати:

Скільки їх не ставлю,

Не хочуть стояти

Слава Богу, що скінчили

Ми нарешті вже цей клас

Хай скуштує цього хліба

Ще хтось інший після нас.

(лунає дзвоник на урок)

Урок математики

Ти визнана давно Главою всіх наук –

Потрібна нам ти завжди, скрізь і всюди.

Без математики ми нині, як без рук.

1-й ведуча. А зараз ми побачимо, як учні знають цю потрібну науку.

Завдання 1

Що не має ні початку, ні кінця? (Коло)

Завдання 2

На дорогу від дому до школи учень витрачає стільки ж часу, як і на дорогу від дому до магазину. Про що це свідчить? (Відстані однакові)

Завдання 3

О другій годині дня у Києві йшов дощ. Чи можна чекати сонячну погоду вдень через 10 годин? (Ні, тому що буде 12 годин ночі)

Завдання 4

Що більше 1година і 17 хвилин чи 77 хвилин! (Однаково).

Завдання 5

Скільки в 1кг грамів? (1000)

(лунає дзвоник на перерву. Лунає пісня

(дзвоник на урок)

Урок української мови

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче, і миліш,

І дорожче в час недолі?!

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій,

І в Вітчизні дорогій

Говоритимеш чужою?!

Ні! В нім думка прагне слова,

Хто в майбутнім хоче жить,

Та й всім серцем закричить:

«В рідній школі – рідна мова!»

1-й ведучий. А тепер дайте відповіді на питання з української мови.

1.З однієї ми родини, від Андрія до Ярини

Як по одному, самі, ми буваємо німі;

Хоч і маєм різні назви й добре знаєте і всіх нас ви.

Певним станемо рядком – заговоримо ладком.

Ми – писемності основа. А без нас – ніхто ні слова!  (Букви)

2.Злита з хвостиком ця крапка,

Невеличка, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як вона зоветься?   (кома)

3.Як написати слово робота п’ятьма літерами? (праця)

4. Поставте слово ножиці в однині. (В однині не вживається.)

5. Що таке дієслово?

(лунає дзвоник на перерву)

Все не так просто

-Танько, будемо дружити?

Буду твій портфель ностити,

І додому проводжати,

І від хлопців захищати!

– Добре, згода.

– То на здачу

Дай, перепишу задачу.

Вчитель бережно розправив

Зошита і Вови…

-Чом ти знову не поставив

Знаки розділові?

– Ставив, – глянув той сміливо, –

Як ви зошит брали.

То вони, тоді, можливо,

Десь повипадали.

Скрутне положення

–         Віто , скільки сім на сім?

–         Та, здається, 47

–         Ну, а вісім на чотири?

–         Небагато – 44.

А пізніше у спортзалі

Віта подругам казала:

–         В нас скрутне положення,

Бо таблиці множення

Наша вчителька не знає,

Кожен день мене питає.

(дзвоник на урок)

Урок природознавства

Вам у походи ходити

І мандрувати, любі діти.

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблині радіти,

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави…

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю,

1-й ведучий. А зараз покажіть своїм батькам, чого навчилися на природознавстві. Отже, слухайте запитання.

1.Кругла куля непроста, голуба, велика;

Без будинків там міста, без води там ріки;

Без людей і без землі і шляхи, і гори,

І моря, і взагалі – всі земні простори.

(Глобус)

2.Як станеш на просторі ти,

Скажи, що це за диво:

І видно край, але дійти

До нього неможливо?

(Горизонт)

3.Як називається найвища гора Карпат? (Говерла)

4.У всіх він є, ось подивись –

Старе, мале і юне.

Та кепсько, коли хтось кудись

Його без діла суне.      (Ніс)

5. Які гори розташовані на території України?

6. Сонце це планета, зірка чи супутник? (Зірка)

(лунає дзвоник на перерву)

( гра « Мамо впізнай себе»)

Учитель. Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині душі затаїлася тривога, бо попереду ще стільки випробувань!

І батьки хвилюються у кілька разів більше ніж ви. Тож любіть своїх рідних, будьте гідними їх.

Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас.

1-й учень.

Прийміть наш букет із пошани й любові!

Вклоняємось низько і дякуєм щиро!

За ласку і ніжність, за мудрість і віру!

2-й учень.

Рідні мами, рідні тата,

Ми вітаєм вас на святі.

Ми вас любим щиро-щиро

Вам бажаєм щастя й миру!

3-й учень.

Ви нас теж любіть , рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

 і як ви, такі ж хороші.

(слово від батьків, вручення листа подяки батькам)

4-й учень.

Та ми , друзі, забули ще про одну матусю – нашу вчительку. Адже ці чотири роки більшу частину дня ми проводили саме з нею!

Пам’ятайте! У нашої вчительки

Маленької, іноді сердитої,

У будь-який час, для кожного з нас

Двері завжди відкриті.

5-й учень.

Люба наша вчителька! Настав той час коли ми , Ваші учні, маємо сказати вам «До побачення». Ви залишаєтесь у нашому дитинстві.

6-й учень. Пролетить літо і кожен з нас піде своєю дорогою. Ми у середню школу, а ви знову відкриватимете світ знань та вже новим учням. Та все це потім. А зараз, ми – Ваша надія і опора, ми – Ваші сини і доньки, ми – Ваші учні, говоримо вам «Спасибі!», – обіцяємо, що Вам не прийдеться червоніти за нас.

(слово надається першій вчительці)

Напутнє слово

Від рідної хати, дитино,

Тебе поведе у світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Красу блакитного неба,

Красу золотих ланів,

Красу пташиного щебету,

Красу людських почуттів.

Цвіт папороті і калини,

Цвітіння весняних садів,

Цвіт райдуги і шипшини.

Цвітіння мрій і надій.

Іди по цій стежці, дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам’ятай: ти – людина!

Вчись, думай, твори добро.

Та де б не ходив ти світами,

Світ тебе приведе

До рідного дому, до мами,

Що завжди чекає тебе.

Життя твого тут колиска,

Коріння тут є твоє.

Родині вклонись низько-низько –

Й ніщо не здолає тебе.

 

1-й учень

Швидко, мов птахи, чотири роки пролетіли,

І в пам’яті спогад тільки залишили.

Ми завжди згадаєм свій перший дзвінок

І четвертого класу останній урок.

2-й учень

Школа наша початкова,

Прощавай і будь здорова.

Нових діточок стрічай

Та й про нас не забувай.

Захід провела Кострикіна Ю.М.