Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Українська хата

7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки, яка з давніх-давен в українських сім’ях слугувала оберегом, символом любові й злагоди. Хустина завжди супроводжувала визначні події в українських родинах, була необхідним атрибутом весілля, обрядових традицій християнських свят.

Сьогодні українці ще раз продемонстрували свою унікальність.

Дід. От уже й все готово, як наказувала Бабуся. ( Вигляда у вікно ). А от і вона йде. ( Заходить Бабця. Роздягається. Дід бере кошик).

Баба. На базар ходила, всі гроші розпустила та всього накупила. Ось поглянь.

( Дістає). І цукерок, і горішок, і печива. Читати далі »

Коромисло – дерев’яна вигнута палиця із зарубками на кінцях, якою носять відра з водою.

Сито – засіб для пересівання борошна; робилося волосяним або нитяним.

Коцюба – пічне начиння, що має вигляд сапи, робоча частина якого на Поділлі була дерев’яною, а на сході залізною. Служила для вигрібання попелу.

Рогач – довгий дерев’яний держак із двома заокругленими ріжками на кінці, якими виймають із печі або ставлять в неї горщики, чавуни тощо.

Хлібна лопата – пристосування, за допомогою якого садовили хліб у піч; мала круглу, напівкруглу чи довгасту дерев’яну лопасть на довгому держаку.

Черпак (ополоник, вареха) – ківш, невелика посудина з довгою ручкою для черпання чого – небудь.

Рубель – плаский чи ребристий дерев’яний брус для прасування, яким прокочували по качалці із завитою на ній білизною.

Сільниця – точена дерев’яна чарка чи глиняна миска для зберігання солі.

Макітра – широкий глиняний горщик із шершавою поверхнею усередині для перетирання маку, льону тощо.

Стільничка – дощечка, на якій розкочували тісто, різали хліб, овочі.

Ночви – довгаста посудина із розширеними догори стінками, використовувалась для хатнього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання тощо.

Хлібна діжа – низька широка дерев’яна діжка, у якій готували тісто на хліб.

Казан – металева, переважно округлої форми посудина (з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі.

Масниця – вузька і відносно висока діжка для збивання масла.

Макогон – дерев’яна, закруглена знизу палка, якою товчуть насіння льону, перетирають мак, сир, масло.

Дійниця – невеликі дерев’яні бондарні відра з двома невисокими вушками і протягнутою крізь них дужкою. Як правило використовувалась для доїння корови.

Борона – знаряддя для розпушування землі

Вили – знаряддя з кількома довгими зубами на держаку, що використовується для піднімання та розтрушування сіна, соломи тощо.

Гарман – кам’яний каток, запряжений волами, які тягали його по току. З його допомогою на півдні України проводили молотьбу.

Заступ – звужена до низу залізна лопата для земляних робіт.

Серп – знаряддя для злаків, трави, тощо; має вигляд вигнутого дугою, дрібно зазубреного ножа з короткою ручкою.

Покуття (покуть) –куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. Тут зберігали домашні ікони, прикрашені рушниками.

Жердка – горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одяг.

Колиска – невелике ліжечко для спання і колисання дитини. У давнину колиску плели із священних дерев – верби, дуба, верболозу, явора. Форма колиски була подібна до кола (овалу). І форма колиски , і слово «колискова» були надійними оберегами для дитини від злих сил. Колиску кріпили до сволока на гачку чотирма мотузками, які символізували чотири сторони світу і також були оберегами.

Лава – зазвичай дерев’яна, на ній не тільки сиділи, але й спали.

Лежанка – дерев’яний чи мазаний настил біля печі, на якому у холодну пору спали діти і старі люди.

Ліжко – зазвичай дерев’яне, як і інші меблі, зроблене хазяїном власноруч.

Рядно – різнокольоровий килим або ковдра із грубого волокна.

Скриня – великий ящик із кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів, приданого тощо; була гарно розписана та прикрашена.

Стіл – дерев’яний, одне із найважливіших місць у хаті; завжди стояв на покутті, під образами; на нього клали хліб, за ним їли.

Мисник – полиця для посуду, іноді для продуктів; зазвичай розташовувалась з протилежного від печі боку дверей.

Сволок – брус, на якому трималася стеля хати, що символізував міцність оселі, довговічність, був оберегом; на ньому записували імена, важливі дати, події з життя родини, вирізали хрести.

Комин – передня (нижня) частина димоходу печі.

Піч (вариста піч) – оберіг від усілякої нечисті, невід’ємний елемент багатьох народних обрядів; саме в ній випікали святиню – весільний коровай, паски та інше. Піч часто білили, прикрашали декоративними розписами (Поділля), витинанками (Хмельниччина), розмальовками на папері (Петриківка). Категорично заборонялося плювати у палаючий вогонь та лаятися біля печі («Сказав би, та піч у хаті»).

Долівка – утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в приміщенні; взагалі підлога.

Стіл – скриня – скриня, кришка якої слугувала ще і столишницею. Такі столи –скрині були розповсюджені у Західній Україні і зазвичай мали багату різьбу.

Брама – в’їзні ворота.

Клуня – будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння; стодола.

Комора – окрема будівля для зберігання зерна, продуктів тощо; приміщення в житловому будинку, де тримають продукти харчування, хатні речі тощо.

Льох – спеціально обладнана яма зі східцями, призначена для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів).

Мур – висока кам’яна або цегляна стіна навколо чогось.

Паркан – стіна, зазвичай дерев’яна, що огороджує або відгороджує що – небудь; огорожа.

Перелаз – певним чином обладнана частина огорожі; місце, де через неї перелазять, переступають, перескакують тощо.

Саж – рублений хлів, у якому відгодовують свиней.

Тин (плетінь) – огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля, очерету.

Хвіртка – невеликі вхідні двері в паркані або у брамі.

Хлів – будівля для свійської худоби та птиці.

Частокіл – огорожа з кілків, жердин, паль тощо, що густо забиті у землю одне біля одного.

Хата — житловий простір людини, місце родинних обрядів, символ добробуту. Цей домашній простір у слов’янських народів умовно поділяється по діагоналі на дві частини: лівий бік (куток із піччю) — жіноча половина помешкання, а правий (куток із Покуттю) — чоловіча. Покуть повернутий найчастіше на схід.

Читати далі »

Мета: Ознайомити учнів з побутом давньої української хати, розповісти про звичаї і традиції українців по впорядкуванню своєї домівки; виховувати бажання більше знати про традиції рідного краю, бережливе ставлення до родинних реліквій.

Хід заходу Читати далі »