Сільська громада

Пісня про село

Слова Малої О.Г., музика Теницького О.Г.

Читати далі »

Господарства, які здійснюють свою діяльність на території Ковтунівської сільської ради

 

Аграрна реформа надзвичайно змінила структуру господарства, яке здійснювало свою господарську діяльність. На руїнах колективного господарства «Промінь» виникло два товариства «Силікат» і «Спільне» . У зв’язку з неоднозначністю подій, що відбувались, про село неодноразово писали в засобах масової інформації. Крім названих товариств, появились фермерські та

Читати далі »

Ковтуни. Історичний опис

 

Автор Мельник В.І.

Як і більшість сіл Золотоніщини, село Ковтуни виникло на межі 16 – 17ст. В 1650 році село вже було позначено на карті, яку склав Гійом Левасер де Боплан – французький інженер та картограф. В сиву давнину тут був рідкозаселений степ, пересічений невеликими лісовими масивами.
На перших порах село Ковтуни виникло, як козацьке військове поселення .
Назва села походить від прізвища сім’ї чи сімей, що першими поселилися в цих місцях. Саме слово “ковтун” означає жмут збитого волосся внаслідок хвороби шкіри, при якому волосся сплутується і злипається.
Читати далі »

Мицалівка. Історичний опис

 

Автор Мельник В.І.

В історичних документах с. Мицалівка вперше згадується в 1713 рорці. В цьому році за “войсковые зачслуги” військовому товаришу Олександру Степановичу Сулимі на володіння селом було видано універсал Переяславського полковника Степана Тамари. Хоча на цей час село вже існувало досить довгий період. В “Генеральном следствии о маетностях Переяславского полка”, проведеному в 1731 році, сказано: “Село Мицаловка, по свидетельству старожилов тамошних, прежде было войсковое и свободное и надлежало до города, а потом владел оным значковый товарыщ Мирун Гаврищенко, а по нём знову до сотне прислушало, а после владел Александр Сулима, судия полковой Переяславский…” Тому можна припустити, що село виникло на початку або в середині ХVІІ столітя.
Читати далі »

З історії Золотонощини. КОВТУНИ

За царизму село Ковтуни було відстале, убоге, люди затуркані. Більшість селян не мала, своєї землі, а працювала у місцевих куркулів, або ішла інколи навіть цілими сім’ями на заробітки, в економії Таврії.
Читати далі »

Сільський Будинок культури

Читати далі »

Погода