Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Author Archive

Інтелектуальну еліту Золотоніщини щиро привітали з професійним святом голови районної ради Микола Собченко та рай держадміністрації Оксана Криницька. За вагомий внесок у розвиток освіти нашого краю та виховання достойних учнів кращим педагогам вони вручили нагороди, зокрема — директорові Коробівського навчальновиховного комплексу Миколі Цибу та керівникові Богуславецького навчально-виховного комплексу ім. М. Максимовича Вірі Бондар, які у цьому році стали лауреатами премії імені Володимира Клименка.

Читати далі »

Віра Петрівна Даценко, як і кожна проста українська жінка, прожила нелегке трудове життя, сповнене клопотами, піклуванням про дітей, турботами про хліб насущний. Видно, за хороший характер на її долю Господь послав довгий вік — 6 жовтня Віра Петрівна відсвяткувала своє 100-річчя.

Читати далі »

Удруге за короткий термін в селі побував народний депутат України Богдан Губський. Обмежений час перебування через надзвичайно щільний графік , що склався в нього зараз, заставляв його говорити швидко, що було дещо незвичним для моїх односельців. Розповідав багато про своє бачення вирішення майбутніх проблем України. За його словами він з болем бачить занепад села. Тому з кожною сільською громадою заключає конкретну угоду. Нам також під схвальні відгуки присутніх підписав зобов’язання про відремонтування приміщення будинку культури, де проходила зустріч. І відбудеться це після його обрання народним депутатом України.

Читати далі »

Народилася Марія Дмитрівна 11 квітня 1928 року в с. Мехедівка Драбівського району у селянській родині. У 1937 році розпочала навчання у місцевій семирічці. Потім уроки перервала Велика Вітчизняна війна і окупація. Лише після визволення району від фашистів Марійці вдалося надолужити прогаяне і успішно закінчити школу. У цьому їй допомагав товариш дитинства, старший на 2 роки Володя Клименко. Разом закінчили школу, разом вступили до Золотоніського педагогічного училища. І разом пройшли все життя.

Читати далі »

Не дивлячись на те, що з візитом у село приїхав народний депутат від провладної більшості, на зустріч прийшли лише декілька осіб. Тому, чисто по людському, було жалко Володимира Петровича Коржа. У тім це можливо й пішло нам на руку, оскільки кандидат у депутати мав можливість відвідати приміщення будинку культури, сільської бібліотеки, школи, ФАПу та сільської ради. Ми надіємось, що у випадку обрання його депутатом, він згадає про наші проблеми і допоможе вирішити їх.

Читати далі »

Нестримно проходять роки. Минуле віддаляється від нас все далі й далі. Ось і Ковтунівська середня школа досягла умовного пенсійного віку. 1 вересня їй виповнюється 60 років.

Читати далі »

1 вересня Ковтунівський НВК відзначав ювілей – 60 років із дня заснування середньої школи. У святковому убранні ювілярка зустрічала гостей.

    Читати далі »

Жителі села були раді вітати Гончар Фросю Михайлівну, яка працювала у нашій школі.

Читати далі »

Травневий останній шкільний дзвоник далекого 1955 року сповіщає не лише про кінець навчального року, а й про те, що ми, нарешті, маємо повну середню школу, наповнену змістом в повному розумінні цих слів. Від того часу школа остаточно оформилася повноцінними педагогічним і учнівським колективами. До цього дня школа йшла довгих З роки. Цю подію переоцінити неможливо.

І от, сам Господь Бог посилає, Доля направляє, а міністерство призначає керівником школи чудову людину, талановитого педагога і організатора. Вчителя Душі Людської – Клименка Володимира Федоровича. Нам поталанило. Маємо справжнього, достойного директора середньої школи.

Створюється мандатна комісія по набору учнівського колективу 8 класу на конкурсній основі, яку він і очолює. Як сьогодні, пам’ятаю, аудиторія переповнена педколективом школи, кандидатами в 8 клас і їх батьками. Перелистують особисті справи кандидатів. Та ось доходить черга і до моєї. Головуючий задає питання: “3 яких слів складається слово Володимир?” І ще декілька питань. Дана вірна відповідь. Ось уже маємо 40 “щасливчиків”-учнів. Клас набрано.

Та не навчанням єдиним жили школярі. Танцювали, співали, ставили спектаклі… Ковтунівська молодь так тоді співала, що наш спів почули, навіть, в області. Наша художня самодіяльність гриміла навкруги.

Художнім керівником і організатором був теж сам Володимир Федорович. Тепер ми розуміємо, як він з усим справлявся, встигав. Для нього це були не посади, а стан його Душі.

Ось так промайнуло три роки. Ось уже і випускний вечір… Тривожним було розставання… Дорога в світ життя – відкрита. І ми пішли в світ життя дорогою, накресленою особистою долею.

Випускник 1955 року – Володимир Горбань.

Звучать фанфари

(Пісня «Щастя було і є») Мала О.Г., Спицький В., Шерстюк А.

Читати далі »