Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Author Archive

4 грудня – Введення в Храм Пресвятої Діви Марії (третя Пречиста).

Велике християнське свято на пам’ять події, коли батьки Пресвятої Діви Іоаким та Анна привели трирічну Марію на служіння у храм. Так вони виконали обітницю, яку дали Богові, за те, що подарував їм дитину, яку вимолювали все життя.

7 грудня-день великомучениці Катерини.

Серед численних жіночих свят, що сповідувалися лише представницями слабкої статі, найзнаменнішим є свято святої великомучениці Катерини. У народі її вважають покровителькою жіночої долі.

ЦІКАВИЙ ФАКТ

У Франції свята Катерина вважається патронесою старих дівчат. Цього дня вранці всі неодружені паризькі дівчата, старші 25 років, одягають капелюшки, прикрашені жовтими й зеленими стрічками. Веселі катеринетти, як звуть цих дівчат, гуляють по вулицях, співають, розважаються, а в одній із церков відправляється служба Божа й архієпископ паризький благословляє старих дівчат.

10 грудня – ікони Божої Матері “Знамення”.

Прославляння стародавньої чудотворної ікони Божої Матері, після якого вона отримала найменування Знамення, відбулося в 1170 році під час чудового заступництва Богоматері міста Новгорода і його жителів.

13 грудня – свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Андрій – один із дванадцяти апостолів, який перший був покликаний Христом у його апостоли, тому в православній традиції й називається Первозваним.

17 грудня – день святої великомучениці Варвари.

Варварин день. Уклоняються святій великомучениці Варварі, мощі якої зберігаються у Володимирському соборі. Кажуть, що свята дівчина, яку стратив рідний батько, оберігає від раптової смерті тих, хто молиться їй.

19 грудня – день святителя Миколи Чудотворця.

Згадують архієпископа Мир Лікійських, великого чудотворця і рятівника всіх нужденних, покровителя мандрівників. Миколая називають другим після Бога заступником.

22 грудня – ікони Божої Матері “Несподівана радість”.

Ікона названа на згадку про зцілення якогось грішника через святу ікону молитвами Пречистої Богородиці. Одного дня, збираючись іти на грішну справу, та людина за своїм звичаєм встала на молитву перед образом Богородиці. Раптом із ребра, рук і ніг Немовляти потоками почала текти кров, як колись на Голгофі. Божа Матір відкрила беззаконникові, що він та інші грішники знов і знов розпинають Сина її, коли творять гріхи.

Приголомшений до глибини душі чоловік благав Пресвяту Богородицю бути йому Заступницею перед Богом. Матір Божа молилася за грішника доти, доки не почула від Господа Ісуса Христа: “Нині прощаються йому гріхи Тобі заради”. До кінця днів своїх зі сльозами і подякою чоловік молився Божій Матері.

У місцевій школі здобували середню освіту, починаючи з 1952 року, не лише жителі Ковтунів і Мицалівки. Сюди майже сорок років приїздили учні ще з трьох навколишніх сіл. Щоранку кілька автобусів місцевих господарств вчасно доставляли десятки учнів. Школа була серед найкращих то в художній самодіяльності, то в спорті, то в запровадженні
Читати далі »

На трибуну першого з’їзду педагогічних працівників України

Атестат про … неповноцінну освіту?

Якщо події, що їх переживала школа у вісімдесятих роках називали реформою, то нинішні можна йменувати революційним переворотом. Справді, тільки тепер відбуваються кардинальні зміни в структурі, змісті освіти, формах керівництва нею. Надбанням сьогоднішнього дня стають гімназії та ліцеї. Різні законодавчі акти надають небачену досі свободу учням і батькам, учителям й адміністрації установ.

Можна б радіти цьому. Але тривога за майбутнє школи все-таки не зникає, і викликана вона навіть не тим, що не все гаразд зі створенням нових типів навчальних закладів, що педагоги не завжди готові працювати в сучасних умовах, що учні дедалі гірше. ставляться до навчання. Безперечно, все це з часом зміниться на краще. Прикро, що більшість шкіл нашої держави перебуває у колишніх умовах суттєвих змін, на жаль, так і не відбулося.

Мова йде насамперед про сільські освітні заклади. Нині наповнюваність класів не дає змоги думати про гімназії, ліцеї й коледжі, про поглиблене вивчення окремих предметів. А оскільки великі школи вдосконалюватимуть форми навчання, то малокомплектні заклади даватимуть неповноцінну освіту. Вже найближчим часом випускникам не великих сільських шкіл нічого буде й думати про вступ до вузів, хоч багато з них талановиті й здібні підлітки.

Ось тут би й замислитися: чи не наробили ми помилок, коли почали перетворювати дев’ятирічки на одинадцятирічки? Адже в результаті цього базові школи мікрорайону здрібніли, і старшокласники позбавились можливості диференційовано навчатися. Сьогодні ж варто подумати про кооперування кількох шкіл, кожна з яких працювала б за власним профілем, починаючи з восьмого чи десятого класів. За цих умов виникає проблема підвезення учнів. Але це не може бути перешкодою, коли йде мова про створення оптимальних умов для розвитку дітей.

Дедалі загострюється на селі проблема учительських кадрів. Причина — брак житла. Багато педагогів доїздять на роботу з міста. Вони змушені витрачати добру частину заробітку на дорогу. Останнім часом додалася ще проблема руху автотранспорту. Кожен день для адміністрації школи починається з одного й того ж запитання: чи всі працівники змогли дістатися на роботу, чи в усіх класах є кому проводити заняття?

А школа — не лише уроки. Це ще й культура села в широкому розумінні слова. Треба бути сліпим, щоб не бачити: інтелект села катастрофічно знижується. Відмінності між сільською й міською школами настільки очевидні, що  певно, варто подумати про підготовку окремого положення про малокомплектний навчальний заклад.

Іван Малий, директор Ковтунівської середньої школи Золотоніського району Черкаської області.

«Освіта», 12 грудня 1992 р.

4 грудня віруючі люди святкують Введення до храму Пресвятої Богородиці Діви Марії. Батьки Діви Марії довго не мали дітей. Подружжя було в розпачі й дало обітницю присвятити
Читати далі »

У тридцяті роки ХХ-го століття релігійне життя у  райцентрі місті Золотоноші було надзвичайно активним і одночасно складним. Таке враження складається після ознайомлення з великою за об’ємами архівно-слідчою справою за номером 6272 (Р 5625, опис І), яка містить у собі слідчі матеріали на шістьох священиків, котрі мешкали 1937 року у цьому місті і були пов’язані поміж собою надзвичайно складними і заплутаними стосунками, не завжди доброзичливими і зрозумілими для стороннього ока, особливо з подання такої вельми одіозної структури, як НКВС.

Це слід віднести ще й на рахунок того, що у цьому невеликому містечку неподалік від Красногорського монастиря традиційно було зосереджено багато православних віруючих. Золотоноша поділялася на дві великих парафії: Троїцьку і Благовіщенську. До 1934 року діяла також цвинтарна Свято-Миколаївська церква. Після закриття у 1924 році Красногірського жіночого монастиря до осередку віруючих золотоніської духовної громади влилася досить вагома і стійка за вірою група сестер святої обителі.

Читати далі »

«Отак і ви прочитайте!

Щоб не сонним снилось

Всі неправди, щоб розкрились

Високі могили

Перед вашими очима,

Щоб ви розпитали

Мучеників кого, коли,

За що розпинали!»

Читати далі »

У тридцяті роки ХХ-го століття релігійне життя у  райцентрі місті Золотоноші було надзвичайно активним і одночасно складним. Таке враження складається після ознайомлення з великою за об’ємами архівно-слідчою справою за номером 6272 (Р 5625, опис І), яка містить у собі слідчі матеріали на шістьох священиків, котрі мешкали 1937 року у цьому місті і
Читати далі »

Різдво Божої Матері (21 вересня), Свято Луки (31 жовтня), Покрова (14 жовтня), Архістратига Михаїла (21 листопада), Пилипівка (27листопада).

 
Читати далі »

У міжсезоння існує великий ризик застудитися. Ми розповімо про прості та ефективні рецепти проти нежитю та застуди.

Варто пам’ятати, що теплі ноги активізують імунний захист. Тому при нежиті й застуді рекомендується робити ніжні ванни з теплою водою. Це поліпшить кровообіг слизової оболонки

Читати далі »

Застуди, вірусні інфекції дихальних шляхів щороку вкладають у ліжко близько 90% малят.

Читати далі »