Осінній цикл народних свят
Різдво Божої Матері (21 вересня), Свято Луки (31 жовтня), Покрова (14 жовтня), Архістратига Михаїла (21 листопада), Пилипівка (27листопада).
Різдво Божої Матері має такі традиції: величання Матері Божої як покровительки життя людини; аналіз досвіду збирання врожаю; володіння секретами збирання врожаю; секрети здорового способу життя. Увага до атрибутів праці; володіння секретами сенсорного та пізнавально-розумового виховання; оволодіння співочою майстерністю, аналіз історичного минулого козацтва.
Свято Луки має такі традиції: вшанування хліборобів, повага до національної культури, увага до культури інших народів.
Свято Покрови має такі традиції: вшанування матері-Землі; конкурси на спостережливість; конкурси на кмітливість; конкурси на винахідливість; конкурс козацької пісні; вшанування героїв-козаків; конкурс на знання кращих козацьких традицій, легенд, ігор тощо; започаткування вечорниць; ігри з кашею, ігри на метання.
Свято Михайла має такі традиції: конкурси плетіння; розмови про Захисників; розмови про гріховність; розмови про символіку; розмови про героїзм і козацьких героїв; спогади про діла гетьманів; осмислення народних традицій як позитивного фактору; увага до національної історії, до меценацтва.
Пилипівка (Пилипівські Запусти) має такі традиції: зустрічі дітей у батьківському домі; символи пам’яті і уваги до батьків (братів, сестер); утвердження необхідних знань при приготуванні страв, сервірування столу; утвердження етики сімейних та родинних стосунків; пригощання сусідів пекарськими виробами; утвердження шани до роду, родини, сім’ї; поминання захисників краю.
Стефанюк С.К. Українське народознавство (Практичне народознавство): Навчальний посібник. – 2-е вид., доповнене. -Харків: ББН, 2003. – с 6-44.