Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Дорогою на Богуславець ми побачили колону комбайнів, які виїжджали з села. Згодом, у розмові з директором СТОВ «Прогрес» Василем Лисенком дізналися, що техніка, упоравшись з обмолотом на богуславецьких полях, власним ходом вирушили на Скориківку та Львівку. Там також знаходяться землі пайовиків господарства. Чотири степових велети: три – «Дон-1500» та «Джон Дір» за декаду обмолотили у Богуславці 420 га пшениці, 285 – гороху, а ще – ячмінь та овес.

Основний напрямок діяльності підприємства – тваринництво, тож левову частку площ тут займають кормові культури: 750 га кукурудза, 350 – багаторічні та 150  га однолітні трави. У господарстві 1750 голів ВРХ, з яких – 500 корів. Враховуючи, що СТОВ «Прогрес» орендує лише 2300 га землі, тут мають найбільшу щільність поголів’я: 74 на 100 га.

Господарство міцно стоїть на ногах, бо його керівник давно засвоїв істину: тваринництво – одна з найважливіших складових успішної роботи підприємства. Це кошти від реалізації молока та м’яса, а головне – робочі місця і стабільна заробітна плата селян. Дбають і про пайовиків товариства. Їм виплачують 4,5% від вартості орендованої землі, що складає 2257 грн. на один пай. У «Прогресі» майже 85% власників землі забирають вартість паю не натуроплатою, а грошима. На 1 липня це вже зробили 37,1% пайовиків. Василь Лисенко з гордістю зазначив, що менш ніж за шість місяців від богуславецького сільгосптовариства до бюджетів району надійшло 1,2 млн. грн. податків. Та й бюджет сільської ради виконано на 129%. І це – не дивлячись на природні катаклізми, які не сприяли тому, щоб гарно вродили зернові. Їх зібрали на 30-35% менше, ніж сподівалися. Разом з тим Василь Лисенко задоволений: головне, що від злив не постраждала кормова база господарства – кукурудза, суданка, сорго, трави ростуть, як з води (фото). А це (хоч і не на сто відсотків) розв’язує проблему забезпечення тваринництва кормами. Нині у Богуславці отримують понад 6000 літрів молока від фуражної корови, а молоко у тварин, як відомо, на язиці. Тому й планує господар, як скоригувати посівні площі, щоб трав мати щонайменше 500, а кукурудзи – 1000 га. Поки що заготовили 450 тонн ціна (потрібно 700). Восени до сховищ надійде 12-13 тис. тонн силосу, 1000 тонн соломи, 2,5 тис. тонн концентрованих кормів.  Традиційно вагому частину у раціоні худоби займатиме корнаж.

Цьогорічні жнива у господарстві розпочали 9 липня й упоралися з роботою за 11 днів.

– Ще з весни бачили, що рік буде непростим: у березні випало 5,5 мм опадів, а потрібно щонайменше 45. Та й у квітні-травні ситуація не стала кращою. На початку червня у Богуславці не випало жодної краплини, дощу а потім за 2 тижні – чотири місячних норми. Зернові прибило до землі, вони почорніли й почали осипатися. Але дякуємо й за те, що вдалося обмолотити, – розповідає директор СТОВ «Прогрес» Василь Лисенко.

На комбайні «Джон Дір» збирали врожай Анатолій Єпіфанов та Микола Вакула, на «Донах-1500» – екіпажі Петра Карвацького і Володимира Ворони, Василя Вакули і Олександра Кузляєва та Василя Дейнеги і Андрія Скорика. З поля зерно відвозили водії КамАЗів: Олег Кобець, Дмитро Рибак та В’ячеслав Хабло, а на току господарювали Олег Ївженко і Володимир Харебов. Сьогодні чимало роботи й у оператора зерноочисних машин Миколи Пономаренка, електрика Григорія Кобця та механіка Сергія Лисенка. Трактористи Василь Степанюк і Роман Матвієнко готують поля під майбутній урожай.

Гарною прикметою кінця жнив у Богуславці є поява нових скирт. Ошатні, вони виблискують край полів свіжою соломою. По-господарські працює на скиртуванні бригада з Рівненської області, яку очолює Володимир Янковський. Шестеро чоловіків уже більше десяти років приїздять на Золотоніщину на заробітки. Трудяться ударно: за добу складають понад 100 тонн соломи чи сіна. Ось за останні сім днів «змайстрували» шість великих копиць грубих кормів. Поряд з рівненчанами на скиртуванні соломи працюють і місцеві механізатори та заготовачі: Валерій Ворона, Іван Соболь та Василь Ямборський .

Злагодженість роботи усіх підрозділів під час жнив забезпечили майстерність та відповідальність головного інженера сільгосптовариства Павла Петленка, бригадира тракторної бригади – Сергія Головка, завідуючого автогаражем – Миколи Кузляєва, інженера – Петра Головка та агрономів Олександра Терещенка і Олександра Мороза.

– Кожен з них відповідав за свою ділянку роботи, працював – на совість, – говорить директор СТОВ «Прогрес». – Робота на землі ніколи не була легкою, вона потребує великої віддачі душевних і фізичних сил. Лише за цієї умови отримаєш добрий результат.

У Василя Федоровича чимало планів на майбутнє. Є мрія збільшити площу орендованої землі, бо для повноцінного розвитку тваринницької галузі того, що має – недостатньо. Завдання на найближчі часи – зростання врожаїв зернових, і технічних культур та покращення добробуту односельців. На думку Василя Лисенка – це взаємозв’язано. Він дбає про заробіток, умови праці робітників і соціальну сферу села. А ще у Богуславці коштами громади та господарства будують нову церкву. Скоро над храмом засяють золотом купол.

Любов МІНІНА.

«Вісник Золотоніщини»,22.07.2011 р.