З біографії Гельмязівської школи
Перша церковно-приходська школа у Гельмязові була відкрита при Успенській церкві у 1760 році. У ній брали уроки
10-15 учнів, навчання тривало 1-2 місяці на рік, учителем працював священик, вивчали в основному Закон Божий.
У 1848 році Міністерством державного майна було побудовано в Гельмязові шкільне приміщення двокласного училища, яке пізніше перейшло у відання повітового земства і називалось земським. У ньому навчалося 100-130 осіб, з яких щорічно закінчували курс зі свідоцтвом і без нього від 10 до 20 учнів. Важливою подією для села було відкриття у 1912 році Вищого початкового училища, в якому після закінчення земського двокласного учні продовжували навчання ще чотири роки.
16 жовтня 1918 року ЦВК прийняв рішення про єдину трудову школу з дев’ятирічним терміном навчання, а вже з 1921 року поряд з дев’ятирічною школою широке розповсюдження одержала семирічна, яка з 1923 року у сільській місцевості називалася «Школа сільської молоді». У цьому ж році була відкрита і друга семирічка в центрі села на базі земської школи. Так у Гельмязові в перші дні радянської влади працювали дві семирічні школи і одна сільськогосподарська, починаючи з 1932 року семирічна №1 перетворилася в середню, а в 1939 році середньою стала і семирічна школа № 2. У 1935 році відбулася урочиста церемонія випуску 18 юнаків і дівчат, які майже всі пішли працювати вчителями у новостворені початкові та семирічні школи району.
З 1960 року семирічна школа називається восьмирічною, а середня загальноосвітньою з виробничим навчанням. У 1959 році організовано учнівську виробничу бригаду, введено підготовку трактористів-машиністів, які щороку разом з атестатами одержували права тракториста-машиніста категорії А – III класу. У 1967 році учнівська виробнича бригада виборола перше місце в області і школу було занесено на республіканську дошку пошани. У 1971 році її нагороджено грамотою виставкому України за успіхи в трудовому навчанні. Досвід роботи вивчався в області, республіці і СРСР. Проводились навчальні семінари керівних працівників. Школу відвідали молодіжні делегації Фінляндії (1975 р.), Анголи (1980 р.), В’єтнаму (1986 р.)
У 1986 році відбулася реорганізація навчального закладу – об’єднання восьмирічної з середньою в одну школу.
У Гельмязові працювало 235 учителів. З них 81 народилися саме в цьому селі. Після війни Гельмязівську СШ закінчило більше 6 тис. учнів. З них із 1954 року золотою медаллю нагороджені 114, срібною – 89. Зі стін школи у різні роки вийшло 5 докторів наук, 2 генерали, Герой Радянського Союзу та три Герої Соціалістичної праці, 13 кандидатів наук, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, кавалер орденів солдатської Слави трьох ступенів, два заслужені учителі, два заслужені лікарі, два журналісти і письменники, поет і поетеса, заслужений діяч мистецтв.
З 2003 року директором школи працює Олександр Віталійович Денисенко. Нині тут навчається 505 учнів, працюють 43 педагогічні працівники (середній вік – 44 роки). Звання «Вчитель-методист» мають 5 осіб,« «Старший вчитель» – 4, мають відзнаки «Відмінник освіти» – 4. Звання «Мати-героїня» отримала вчитель світової літератури Валентина Григорівна Кобзаренко.
У 2004-2005 навчальному році Гельмязівська ЗОШ І-ІІІ ступенів здобула звання «Школа року – 2005». У 2005-2006 – II місце у номінації «Школа року – 2006». У 2006-му стала лауреатом конкурсу «Сто кращих шкіл України» в номінації «Школа – соціокультурний центр села». Щороку є переможці й призери районних олімпіад з математики, української мови та літератури, хімії, біології, правознавства, історії, географії, основ економіки і призери обласних олімпіад з української мови, математики, правознавства, трудового навчання, постійні переможці районної спортивної спартакіади, учасники обласних змагань з футболу, легкої атлетики, кросу, «Старти надій», баскетболу. Шкільні команди КВК, «Лідер», «Юні пожежники» – переможці районних, учасники і призери обласних змагань. У 2005 році команда хлопців з допризовної підготовки виборола II місце в обласних змаганнях, у 2007, 2008, 2009 роках ставала чемпіоном області. Вчителі – постійні учасники районної та обласної виставки передових педагогічних технологій, конкурсу «Учитель року».
У школі впроваджуються технологічний і природничий профілі навчання. Діє програма «Шкільний автобус»: із сіл Підставки і Плешкані під’їжджають 24 учні.
«Вісник Золотоніщини», 3 грудня 2010 року