Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Незадовго до 9 травня, усі, хто мешкає на території Кропивнянської сільради, кого війна зачепила своїм чорним крилом і хто дожив до

65-річчя величної дати, отримали запрошення на її святкування. Жителі Маліївки і Щербинівки зібралися біля клубу, де для них був облаштований імпровізований глядацький зал. Урочистості проходили у вигляді поетично-музичної концертної програми, підготовленої учнівським та педагогічним колективами Кропивнянської школи, її ведучими стали вчитель інформатики і фізики Олексій Сальніков (він також співав на концерті) і педагог-організатор Ольга Федоряка, які провели короткий екскурс в історію воєнних років. Ветеранів війни привітав сільський голова Олександр Пузєєв, він зачитав наказ Президента про нагородження учасників тих страшних подій ювілейними медалями і вручив їх присутнім героям свята. Інвалідам війни, учасникам бойових дій, вдовам, остарбайтерам, усім, хто рив окопи і працював у тилу ворога, а тепер вже не має сил вийти з дому, медалі вручали в їхніх оселях. Серед віншувальників були: представники райдержадміністрації, голова села, директор школи і учні. У кожній зі згаданих осель побували і юні співаки, вихованці дитбудинку – Юля Мірошник, Надя Неживенко, Юра Филь і Віка Котко. їхні пісенні вітання старенькі і хворі ветерани зустрічали зі сльозами на очах. Інваліди війни і учасники бойових дій отримали також грошові допомоги по 150 гривень, виділені до свята райдержадміністрацією.

Сумлінно готувалося до переможних урочистостей і село Кропивна, яке зустрічало славний ювілей чистими, прибраними вулицями. Спеціально до знаменної дати тут було оновлено знак, яким відкривався в’їзду село: тепер він має вигляд металопластикової стели, а гостей словами «Вас вітає село Кропивна!» зустрічає символ кропивнянського полку – козак.

9 травня біля обеліску Слави відбувся традиційний мітинг-реквієм, на якому було у цьому році особливо багатолюдно. До кожної з могил, де поховані воїни-визволителі, кропивнянці поклали квіти і вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Старожили ще пам’ятають госпіталь, який був розташований у приміщенні школи. Учні допомагали доглядати поранених воїнів, а тих, що помирали, жителі села ховали у братських могилах. Їх декілька на території сільської ради. Ветеранів, яким важко вже дійти до центру Кропивни, підвозили на свято, інших – відвідали вдома, як єдину солдатську вдову, що залишилась на кропивняншині – Ганну Іванівну Іскру з маленького Вишневого Хутора.

На святі звучало багато віршів, пісень, привітань, спогадів, були сльози і радісні посмішки, адже на землі нашій вже 65 років світить сонце миру і спокою, а це – дорогого варте.

Алла РОЗУМНА, завідуюча бібліотекою.

«Вісник Золотоніщини», 28 травня 2010 р.