Ой, на Івана, ой, на купала…

Дохристиянське свято Івана Купала – одне з найдавніших і найулюбленіших у народі. З часів введення християнства, воно збіглося з іншим – Іоанна Хрестителя, проте це ніяк не позначилося на традиції його відзначення. Купальським звичаям притаманні язичницькі елементи культу сонця, аграрної магії, еротичних обрядів та обрядів очищення . Перед Купальським святом плодюча енергія Сонця і Землі  досягає найвищої точки, а далі йде на спад. Це явище символізує звичай «ховати Ярила». Участь у такому дійстві мали право брати тільки заміжні жінки, тоді як хлопцям, дівчатам  і вдовам це категорично заборонялося.

Ковтунівські дівчата-красуні - учасниці чудового святкового дійства у сільському клубі

Вважалося, що самотності не повинно було існувати, усе мало бути у парі. В основі купальських обрядів лежать культи вогню, води і рослинності. Їх елементи – плетіння вінків, запалювання вогнища і стрибання через нього, прикрашання стрічками й віночками жіночого деревця (Марени, Купали) і водіння хороводів навколо нього, запалювання колеса і спалювання солом`яної чоловічої ляльки – Купайла. Названі дії супроводжувалися піснями, веселим сміхом молоді, ворожінням на вінках, купанням, шлюбною ніччю.

Хлопці з дівчатами, перестрибуючи через багаття, міцно трималися за руки, якщо вони не роз`єднувалися –  бути цій парі  щасливим подружжям. Через вогонь стрибала не тільки молодь, а й чоловіки та жінки. Через нього переносили також дітей. Люди вірили, що вогонь не тільки очищає душу від гріхів, а й перевіряє подружжя на сумісність.

У теплій купальській ночі вони вбачали щось особливо таємниче. А шукачі цілющих рослин вірили у силу трав, скупаних у її росах. Цієї ночі слід купатися у річці, адже це час – найкращий для здоров`я. У ті щасливі далекі часи жила в людях віра у чудодійну силу чар-зілля  – папороть, яка лише в Іванову ніч може розкрити людині найзаповітніші таємниці природи, вказати, де закопані скарби.

Купальські розваги залишаються популярними і сьогодні, особливо серед молоді. На жаль, учасники цього дійства далеко не завжди мають уявлення про те, яких традицій слід дотримуватись купальської ночі. У книжкових фондах центральної районної бібліотеки налічується безліч цікавих книжок з народознавства, тож запрошуємо усіх бажаючих більше дізнатись про традиції свого народу.

Матеріал підготувала Наталія Предеїна, завідуюча відділом довідково-бібліографічної та інформаційної роботи.

«Вісник Золотоніщини», 8.07.2011 р.

Погода