Обіцянки про теплий кожух не гріють

Нещодавно один із відомих політиків у телешоу сказав: «Україна має все, щоб зробити з неї країну-лялечку». Те саме можна сказати і про наше прекрасне село – Крупське. Невелике, компактне, воно розміщене обабіч річки Кропивки, має три ставки, потопає у зелені. Тут живуть добрі, трудолюбиві люди. На території працюють два базових підприємства – ПП «Крупське» та ТОВ «Золотоніський бекон». Є робота для тих, хто хоче працювати.

У селі створені всі умови для життя і відпочинку: школа, будинок культури, бібліотека, 4 магазини, ФАП, водогін, стадіон, майже всі дороги з твердим покриттям, населений пункт повністю газифікований. З допомогою районної влади придбали для школи автобус, ввели в дію першу чергу вуличного освітлення. За останні роки не зафіксовано жодного значного правопорушення. Навели порядок на території, вигребли, вимели, побілили. Крупське має всі шанси носити звання села високої культури, привчаємо до цього людей.

Ми щиро вдячні за значну допомогу інвесторам, вони дійсно багато зробили для села. Та от ложка дьогтю в бочці залишається. І на цьогорічній сходці громада озвучила кілька кричущих проблем: ремонт східців і фасаду адмінбудинку, відновлення роботи місцевої бані-сауни, реконструкція гуртожитку під торговельний комплекс.

Всі ці об’єкти перебувають у власності базових підприємств – «Золотоніського бекону» та ПП «Крупське», розміщені у центрі села і своїм виглядом псують загальну естетичну картину Крупського. Громада неодноразово зверталася, просила, писала керівникам товариств, але поки що вони будують тільки свинарники. І це проблема не лише Крупського. Бізнес не дуже хоче вкладати кошти в соцінфраструктуру села.

У зв’язку з дим пропоную:

взяти на контроль всі соціально значимі об’єкти у селах району;

у районній газеті ввести рубрику «Від слова до діла», де з фотографіями, коментарями і поясненнями періодично висвітлювати зміни, які відбуваються у соціальній інфраструктурі;

пропагувати досвід кращих і ставити у приклад тих, хто вкладає кошти в соціальну сферу сіл, і критикувати гірших, а то наша районка вже стала зовсім беззубою, нікого не хоче образити (тоді і її тираж підскочить сам по собі).

На жаль, бізнес не охоче інвестує у розвиток сіл, безжально експлуатує землю, екологію, нічого не даючи взамін. А тим часом від обіцянок про теплий кожух тепліше не стає. Розрухою і невпорядкованістю тягне від соціальних об’єктів на селі.

Іван СОКОАБНКО, сільський голова с.Крупське.

«Вісник Золотоніщини», 9.12.2011

Погода