Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Відгадайте загадку: «Усі її чують, та ніхто не бачив, хоч вона працює давненько, одначе». Голос цієї жінки лунає у кожній

хаті, де є радіо, щопонеділка, середи і п’ятниці от уже майже 16 років. Знайомтесь: головний редактор районного радіомовлення. Завдяки її старанням жителі Золотоніщини (радіопередачі чують і в місті, і в районі) дізнаються про останні новини культури, економіки, освіти, медицини та ін. А ще – приймають вітання на свою адресу з нагоди різних святкових дат.

157 радіопередач підготувала протягом минулого року Галина і кожна з них – це маленька сторінка з історії життя рідного краю. За сумлінну багаторічну працю та високі досягнення у роботі Галина Самійлівна отримала подяку облдержадміністрації за підписом губернатора Сергія Тулуба і диктофон у подарунок. А за цикл передач «Людська пам’ять не згасне» її нагородили дипломом переможця обласного конкурсу серед радіожурналістів.

Я знаю Галину з тих часів, коли вона керувала тоді ще відділом радіоінформації при районній газеті «Вісник Золотоніщини» і записувала передачі на старенький бобінний магнітофон, який раз по раз ламався. З того часу вона, маючи за плечима спеціальну технічну освіту, встигла закінчити ще й Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, де отримала спеціальність історика. А відділ, яким керувала, реорганізувався у самостійний юридичний орган, де крім Галини тепер працює і Людмила Теницька, яка допомагає їй в організації роботи. Сьогоднішня студія радіомовлення забезпечена сучасною технікою, передачі готуються за новітніми технологіями на цифровому обладнанні. Знаючи Галину Самійлівну, можна собі уявити, як вона переймається питанням скорочення мережі проводового радіомовлення, адже воно – наймасовіше і найдоступніше у структурі електронних ЗМІ. Сьогодні на Золотоніщини функціонує 7078 радіоточок, з них – 3082 у районі і 3996 – у місті. А ще років 5-6 тому тільки у районі їх було 15, 5 тис. Утримання та обслуговування згаданої мережі покладено на цех телекомунікаційних послуг № 5 ВАТ «Укртелеком», начальник якого Олег Хоменко причину скорочення кількості радіоточок бачить у збільшенні тарифної плати за послуги радіомовлення. Люди, мовляв, самі відмовляються від нього. Але ж 6 грн. у порівнянні з усіма іншими теперішніми платежами – це мізер, вистачить хіба що на два буханці хліба. Зважаючи на численні дзвінки в редакцію, версія Олега Віталійовича здається сумнівною, адже частіше за все люди просять допомоги у відновленні радіоточок пошкоджених стихією або ліквідованих працівниками РЕМ, які встановлюють нові сучасні опори для електромереж, на яких місце для радіоліній не передбачене.

Де тільки не буває Галина Климченко зі своїм помічником диктофоном, там і пропагує послуги проводового радіомовлення. А побачити її можна в усіх куточках району чи міста, де проходять цікаві заходи або живуть неординарні люди, де весело або сумно, де виникли будь-які проблеми чи народилися нові ідеї. Усього 15 хвилин тривають передачі, а вміщають у собі безліч подій, живу мову інтерв’юерів, привітання і пісні, оголошення і т.і. Говорять, що лаконічність – сестра таланту. Галина його має і дарує своїм слухачам, адже значна їх частина – старенькі, одинокі люди, інваліди, для яких радіо, мов жива істота, єдина підтримка і порадник, єдиний друг і живий голос у їхньому нелегкому житті, пустій оселі. То як же прожити без нього? Таких історій працівникам районки доводиться слухати багато. Прийде новий день і о 6.30, як завжди, в ефірі залунає голос Галини Климченко, жінки, яка несе людям цікаві новини, зігріває їх теплом спілкування. Тож не забудьте включити радіо…

Марина БІЛЕЦЬКА.

«Вісник Золотоніщини», 4 лютого 2011 р.