Ковтунівський навчально-виховний комплекс

В Україні дуже гострою є тема питної води. Домінуюча кількість українців п’є її з брудних річок. Непридатну воду споживає більше 65% населення. Є чимало причин того, що якість питної води така низька. Це старі водогони, які вже давно потребують реконструкції, забруднення річок, з яких вода потрапляє до наших осель, застарілі методи її очищення, та найбільшою проблемою є те, що нинішні норми не дозволяють контролювати якість питної води на міжнародному рівні.

Питання незадовільної роботи очисних споруд м. Золотоноші, точніше припинення їх роботи, і — як наслідок забруднення поверхневих вод та довкілля виникло ще у дев’яностих роках минулого століття та призвело до надзвичайної ситуації державного рівня у 2002-му. Відтоді минуло десятиріччя, а реконструкція очисних споруд триває, вкладаються мільйони бюджетних коштів, проте стічні води прямим потоком течуть річками Суха Згар та Золотоношка, правильніше сказати — відкритими каналізаційними

каналами в славний та могутній наш Дніпро – Славутич. На шляху стоку нечистот розташовані х. Згар, села Хвильово-Сорочин, Чапаєвка, близько 10 садівничо-городніх кооперативів, ряд сіл Чорнобаївського району, водопостачання яких здійснюється вище згаданими грунтовими водами. Ситуація призвела до значного забруднення грунтових вод по руслу перелічених річок, що спричинило екологічну катастрофу та є надзвичайно загрозливим фактором, який викликає справедливі обурення людей, які проживають у прилеглих населених пунктах. Це питання протягом багатьох років обговорюється на сходках села Хвильово-Сорочин, де представниками влади даються обіцянки з приводу відновлення роботи очисних споруд. Проте покращення роботи до теперішнього часу не сталося, а якість питної води і далі погіршується, ускладнюючи санітарно-епідеміологічну ситуацію та викликаючи соціальну напругу.

Одним із пунктів програми Комуністичної партії України, відповідно — і передвиборчих програм, є відстоювання життєвих інтересів людини праці. Порушена проблема за поданням депутатів-комуністів постійно перебуває у полі зору Золотоніської районної ради.

Причинами незадовільної очистки стічних вод, з чим погоджується більшість членів комісії, створеної при міській раді для розв’язання проблеми, є недосконалість, а на ряді підприємств міста відсутність первинної очистки води (забрудненість стоків у десятки разів перевищує встановлені норми), а також застарілі методи очищення (сьогодні вони майже не працюють).

Очисні споруди, побудовані за часів Радянського Союзу, досі не реконструювались,тоді як з вимогами часу технологічні процеси підприємств змінились. Збільшилось і використання різних хімічних речовин населенням, але на очисних спорудах хімічної очистки стічних вод не передбачено, аерофільтри два роки тому припинили свою роботу через пориви підвідних магістралей, а ставки біологічної очистки не виконують своїх функцій. Тому в новому проекті, який уже майже півроку обіцяє замовити відділ капітального будівництва, мабуть, це треба врахувати. Міська влада вживає певних заходів (забороняє неочищені скиди у міську каналізацію) до підприємств-забруднювачів не досить активними темпами. Але слід визнати, що результати такої роботи сприяють деякому покращенню екологічної ситуації у нашому регіоні.

Розробка проекту, проходження повної експертної оцінки та нарешті повна і досконала реконструкція очисних споруд м. Золотоноші – надзвичайно актуальні. Адже ціна питання — життя та здоров’я людей, що проживають в першу чергу на забрудненій території та в державі в цілому. Країна, у якій ми живемо, у нас єдина і дбати про неї — наш громадянський обов’язок. Не можу не згадати послання до українців Тараса Шевченка:

«Нема на світі України,

Немає іншого Дніпра…»

Юрій ХВИЛЬ, депутат районної ради, другий секретар Золотоніського РК КПУ

«Вісник Золотоніщини», 17.02.2012