Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Наприкінці першої декади жовтня закінчилися кліматично обґрунтовані терміни сівби озимих культур на території району, проте декілька господарств за вказівкою інвесторів продовжили сіяти озиму пшеницю до початку 3-ї декади жовтня (але ці площі невеликі і застосування іноземних технологій на них в умовах нашого району є скоріше експериментальним, а досвід – це, як відомо, неоціненний скарб). На більшості площ завершення сівби відбувалося в сухий або з недостатніми для проростання сходів запасами вологи грунт. Відсутність опадів практично скоригувала фази розвитку озимини. Так деякі площі, що були засіяні раніше, могли відставати у розвитку в порівнянні з пізнішими посівами. Все залежало від дати опадів, а значить – проростання насіння. Переважно це відбулося у 1-й декаді жовтня.

Агрометеорологічні умови, які склалися упродовж вересня – першої декади жовтня, на більшості площ залишалися вкрай несприятливими, місцями критичними для початкових етапів росту та розвитку озимих культур – відбувалася затримка проростання зерна, сходи на ранніх посівах формувалися нерівномірно. За даними агрономів, навіть на полях, засіяних у оптимальні строки, зерно починало проростати на 14-18-й день замість 7-10-го.

У другій декаді жовтня (15-19 число) відбулося суттєве зниження температурного фону, середньо добова температура пішла на спад до +5ºС. На більшості площ, засіяних озиминою, припинилася ґрунтова засуха, ефективні дощі поповнили вологозапаси, хоча на ряді площ зволоження ґрунту залишалося недостатнім. З припиненням засухи лімітуючим фактором для розвитку посівів став дефіцит тепла.

У третій декаді жовтня утримувалися малосприятливі агро-метеорологічні умови для росту і розвитку слабких посівів озимих культур. Відбувся перехід середніх добових температур повітря через +5 ºС у бік зниження, припинилися активні ростові процеси на полях.

Наприкінці жовтня посіви озимих зернових відзначалися значною строкатістю фазового розвитку. На ранніх розпочалося та тривало кущіння, на пізніших відмічалися проростання зерна, сходи, фаза перших листків.

У цілому в районі, за оцінкою агрономічної служби, лише 60% посівів (які досягли кущіння) можна було віднести до нормально розвинених та у задовільному стані. Для них погодні умови третьої декади жовтня за рахунок значних коливань температури повітря та сонячної погоди були сприятливі для загартування. Упродовж першої та другої декад листопада переважала холодніша від звичайної, без ефективних опадів погода, внаслідок чого на більшій території району вегетації озимих культур не спостерігалося. Проте у цій бочці дьогтю хочеться все-таки знайти і ложку меду. Так, в умовах осінньої вегетації було багато екстремальних факторів, але на користь озимини спрацьовувала відсутність різких перепадів температури, яка радувала поступовими коливаннями. Це не виснажувало рослини, а допомагало загартуванню.

У господарствах впродовж 19-23 січня було взято (і ще будуть братись у лютому та березні) моноліти для відрощування озимої пшениці та ріпака. Перші проби показали задовільний стан озимих, загибель від 2 до 5% рослин, що є нормою. Але агрономів аж до середини квітня не покидатиме тривога про поля з озимою пшеницею та до кінця травневих заморозків – з озимим ріпаком. А поки що, за даними метеослужби Золотоніського району, найнижче температура на вузлі кущіння опускалась до мінус 9 ºС, сьогодні вона складає близько 6 ºС морозу, сніговий покрив 25 см, промерзання грунту — близько 34 см.

Таке становище зумовлює необхідність постійного моніторингу стану посівів озимих культур упродовж всього зимового та весняного періоду з подальшим визначенням агротехнічних заходів для зниження негативного впливу екстремальних погодних умов

 Оксана СОБЧЕНКО,

начальник ДІЗР Золотоніського району

«Вісник Золотоніщини», 17.02.2012