Добротворець
Городнича Н. М.,
завідуюча Золотоніським дошкільним
закладом “Калинка”
Усяким людям всякі дари:
Одному – ясний сильний ум,
Що не знаходить в світі пари,
Другому – рій крилатих дум,
Що мов орли летять за хмари,
Ще іншим – руки золоті:
Що очі бачать – руки вміють.
Який же дар дістали ті,
Що так дітей учити вміють?
Мені здається в скарбі тім
Любві найбільш дісталось їм.
І. Франко
На велике щастя, нам, дошкільникам, пощастило працювати разом з умілим керівником, педагогом за покликанням В.Ф. Клименком. Ми оцінюємо з роками, з досвідом, що ці роки роботи з ним не втратили свіжості й сьогодні..
Володимир Федорович вважав, що першочерговим завданням і обов’язком керівників дошкільних закладів було створення належних умов для малят в дитячому садку, а для цього, в першу чергу, треба дбати про зміцнення здоров’я вихованців, загартування дитячого організму .
За роки своєї роботи В. Ф. Клименко прагнув перевести дошкільні заклади з пристосованих приміщень в новозбудовані, і це йому вдалося. Було побудовано дитячі садки “Берізка”, “Веселка”, “Нивка”, “Струмочок”, “Ялинка”.
Особливою складовою професійної діяльності, вважав Володимир Федорович, є ознайомлення з прогресивною педагогічною думкою, з досягненням науки.
1984 рік – рік практичного здійснення реформи загальноосвітньої та професійної школи, перехід на шестирічне навчання. Керівництвом до дії став для нас, педагогів-дошкільників, документ “Про дальше поліпшення суспільного дошкільного виховання і підготовку дітей до навчання в школі”.
Володимир Федорович любив впроваджувати все нове. Так, на базі дитячого садка “Журавлик” був проведений обласний семінар завідуючих райвно з проблеми : «Організація навчання дітей – шестирічок». В Золотоноші почали діяти класи учнів шестилітнього віку. Одним із таких базових дошкільних закладів був наш дитячий садок “Калинка”. В нашому місті відбувався ще один обласний семінар з питань організації ігрової діяльності та створення належних умов для неї.
Важко було працювати. Існували проблеми фінансування і матеріально-технічного забезпечення закладів освіти, але Володимир Федорович не забував про своїх працівників, шанував їх, намагався стимулювати їхню працю.
Так, у 1991 році нас, молодих завідуючих, Городничу Н.М. та Лугіну О.О., було нагороджено значком “Відмінник народної освіти України”. З якою теплотою ми згадуємо той час. Нам здавалось, що в нас виросли крила, хотілося творити, прагнути чогось більшого.
Володимир Федорович – творча людина, яка завжди була поруч. Його погляди на виховання і навчання дітей, організацію роботи з кадрами актуальні і сьогодні. Хочу відмітити, що В.Ф. Клименко приділяв величезну увагу підготовці кадрів. Багато директорів, завідуючих, призначених ним, працюють в школах, дитячих садках і нині.
Неповторну атмосферу високої вимогливості, людяності ми не лише зберігаємо в своїх серцях, а й намагаємось передати тим, хто сьогодні входить в систему освіти міста.