Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Дзеркало в народних уявленнях – це символ “подвоєння” дійсності, межа між земним і потойбічним світом. Як і інші кордони (межа, вікно, поріг, поверхня води тощо), дзеркало вважають небезпечним, з ним потрібно обережно поводитися. Розбите дзеркало віщує нещастя, оскільки означає порушення кордону.

Поширений звичай завішувати дзеркало або повертати його до стіни, коли в оселі лежить померлий. Якщо цього не зробити, небіжчик стане упирем, тобто повертатиметься з “того” світу у світ живих.

Той самий страх перед відкритим кордоном у потойбіччя пояснює строгу вимогу заплющувати очі небіжчикові. Закривання чи відкривання дзеркала, як і заборона дивитися в нього, стосується небезпечного часу, а також певної категорії осіб, найбільш чутливих до небезпеки. Доволі поширена заборона дивитися в дзеркало вночі, а ще під час грози.

Особливо небезпечний час народження і смерті, коли неможливо уникнути перетину кордону життя і смерті. Під час пологів, як і у разі смерті, коли відбувається перетин кордону життя і смерті, у домі накривають дзеркала і стежать, щоб породілля не змогла побачити себе в дзеркалі. Жінці забороняли дивитися у дзеркало під час місячних, вагітності, у післяпологовий період, коли її вважали “нечистою”, і перебувала вона, як гласить прислів’я, “одною ногою в могилі”.

Дзеркало небезпечне і для новонародженої дитини, звідси заборона підносити дитя, якому ще немає року, до дзеркала, оскільки дитина довго не буде говорити, заїкуватиметься, злякається свого відображення, не спатиме тощо. У деяких регіонах вірять, що дитина може побачити “свою старість”, тобто побачить своє зображення в похилому віці.

Більшість народних тлумачень значення дзеркала пов’язують з уявленнями про потойбіччя як про країну мовчання, непорушності. Небезпека не лише в дотику через дзеркало до потойбіччя, а й у наслідках подвоєння. Це загрожує “двоєдушшям”, тобто роздвоєнням між світом людей і світом нечистої сили, перетворенням у чарівника, відьму, упиря.

У деяких випадках ефект подвоєння могли оцінювати позитивно і навмисне послуговувалися ним для захисту від нечистої сили. На цій підставі ґрунтується застосування дзеркала як оберега: якщо нечиста сила відобразиться у дзеркалі, вона втрачає магічні властивості.

У літературних творах відображене обрядове застосування дзеркала для ворожінь. Ворожіння із дзеркалом відбувалися у спеціальних “нечистих” місцях (в лазні, на печі) і в особливий, знову ж таки “нечистий”, час – увечері, опівночі. Дівчата крізь дзеркало зазирають наче на “той” світ, щоб побачити нареченого або знак долі. Такі дії пов’язані з великим ризиком: щойно з’явиться видіння, необхідно одразу ж закрити дзеркало або перевернути його. В іншому разі видіння “вдарить по обличчю”, “прийде і задушить” тощо. Такі ворожіння відбувалися в хаті, біля криниці, на перехресті. Іноді дзеркало кладуть під подушку, щоб побачити нареченого уві сні.

Ірина КОВАЛЬ-ФУЧИЛО,

кандидат філологічних наук, фольклорист

«Журавлик», №10, 2009