Ковтунівський навчально-виховний комплекс

 

ВВЕДІННЯ

Відзначається 4 грудня

Хто в цей день вранці прийде першим до хати, той буде першим «полазником» на новий господарський рік. За народнім віруванням, перший полазник приносить до хати щастя або невдачу.

Якщо першим до хати ввійде молодий гарний чоловік, а до того ще і з грішми – добра ознака: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть «вестися» гроші. Якщо ж увійде до хати старий кволий чоловік, а до того ще й бідний – погана ознака: і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться… А найгірше, як увійде до хати стара жінка- «то вже добра не жди…» Тому старші та бідніші люди колись стримувалися заходити до чужої хати в день Введіння. Недобрий знак, якщо в цей день хтось із сторонніх приходить що-небудь позичати.

У різних місцевостях святкують це свято по-різному, але скрізь спостерігається одна тенденція – накликати багатство та добробут на майбутній рік.

КАТЕРИНИ

Відзначається 7 грудня

День великомучениці Катерини, чи, як звичайно це свято в народі називається, «Катерини», є свято дівочої долі. Напередодні цього свята колись парубки постували, щоб Бог послав їм добру жінку. В самий же день свят, сьомого грудня, дівчата ворожать і закликають долю.

Ранком, до схід-сонця дівчина йде в садок і зрізує гілочку вишні. В хаті дівчина ту гілочку ставить у пляшку з водою і чекає свята Меланки. Якщо до «Меланки» вишня розів’ється і зацвіте – добрий знак, бо й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту – кепська ознака.

В цьому випадку під «долею» дівчата розуміють шлюб: є цвіт на гілочці- буде весілля, нема – восени доведеться Покрову благати: «Свята мати, Покрівонька, покрий мою голівоньку».

ДЕНЬ АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

Відзначається 13 грудня.

Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці – Києва.

В староукраїнському літописі, що датується ХIII століттям, знаходимо такий переказ: «Андрій навчав у Синопі. Коли прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня близько до Дніпрового гирла. І пішов у Дніпрове гирло. Відтіль поплив вгору Дніпром та принагідно прийшов і став під горами на його березі. Вставши вранці, сказав до учеників, що були з ним: „Чи бачите ці гори? На цих Горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков”. І вийшовши на ці гори, поблагословив їх і поставив хрест, і, помолившись Богові, зійшов із цієї гори, де опісля був Київ. І поплив угору Дніпром…».

НАУМА

Відзначається 14-го грудня.

У давні часи навчальний процес розпочинався саме у цей день. У народі вважалося: якщо на день Наума розпочати навчання, то дитина краще засвоюватиме науку, а відтак набереться «ума» – розуму. З цього приводу казали: «Пророк Наум наведе на ум».

Наум був монахом-просвітителем. Мандруючи по селах, він безкоштовно вчив дітей.

Тяжко давалася у ті давні роки наука дітям. Вчителями на той час були малоосвічені дячки. Але, незважаючи ні на що, батьки віддавали дітей у школу, бо освіченість була у повазі.

Відіславши сина до школи, батько йшов до церкви і ставив свічку перед образом пророка Наума, промовляючи:  «Святому на пошану, а моєму синові на розум».

Саме у цей день існували певні традиції, пов’язані з навчанням.

ВАРВАРИ

Відзначається 17-го грудня

Народна легенда каже, що свята Варвара Великомучениця була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Ісусові Христові «Це ж вона нас вишивати навчила!»

В день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. «Можна тільки вишивати та нитки сукати…» Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила».

«Варвари» – день повороту на весну. Приповідка каже, що «Варвара ночі урвала, а дня приточила».

На Україні в цей час випадали великі сніги, починалися «справжні» морози, замерзали ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: «Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!» «Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!» «Варвара заварить, а Микола поставить кола!»