Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Сільська громада

Остання неділя листопада 2012 року займе достойнее місце в літописі Ковтунів. Цього дня Митрополит Черкаський і Канівський Софроній разом із секретарем Черкаської єпархії протоієреєм Василем Вознюком, благочинним Золотоніського округу протоієреєм Ярославом Іванусою, а також священиками навколишніх сіл звершив освячення престолу та церковних приналежностей і першу Божественну літургію у новозбудованній церкві села.

Читати далі »

Селом прокотилась звістка, що в нас побував кандидат в народні депутати України Леонід Даценко. Офіційної зустрічі з майбутніми виборцями не відбулося. Як виявилось згодом про неї ніхто й не знав. Очевидно оголошення про приїзд  черкаського поета, політика, координатора Ради опозиційних сил Черкащини загубилася серед представницьких фотографій Богдана Губського та Віктора Коржа, чиїми агітаційними матеріалами обклеєні електричні стовпи не лише в Ковтунах.

Читати далі »

Віра Петрівна Даценко, як і кожна проста українська жінка, прожила нелегке трудове життя, сповнене клопотами, піклуванням про дітей, турботами про хліб насущний. Видно, за хороший характер на її долю Господь послав довгий вік — 6 жовтня Віра Петрівна відсвяткувала своє 100-річчя.

Читати далі »

Удруге за короткий термін в селі побував народний депутат України Богдан Губський. Обмежений час перебування через надзвичайно щільний графік , що склався в нього зараз, заставляв його говорити швидко, що було дещо незвичним для моїх односельців. Розповідав багато про своє бачення вирішення майбутніх проблем України. За його словами він з болем бачить занепад села. Тому з кожною сільською громадою заключає конкретну угоду. Нам також під схвальні відгуки присутніх підписав зобов’язання про відремонтування приміщення будинку культури, де проходила зустріч. І відбудеться це після його обрання народним депутатом України.

Читати далі »

Не дивлячись на те, що з візитом у село приїхав народний депутат від провладної більшості, на зустріч прийшли лише декілька осіб. Тому, чисто по людському, було жалко Володимира Петровича Коржа. У тім це можливо й пішло нам на руку, оскільки кандидат у депутати мав можливість відвідати приміщення будинку культури, сільської бібліотеки, школи, ФАПу та сільської ради. Ми надіємось, що у випадку обрання його депутатом, він згадає про наші проблеми і допоможе вирішити їх.

Читати далі »

Витяг із статті «У любителів пісні, танцю й акторської гри – творча вдача»

….     У Ковтунах творчий звіт пройшов жваво і весело. Адже жартівливими пісня­ми публіку розважав сам сільський голова Святослав Строкань. Пісні «Новий день над Україною» у виконанні дуету Валерія Козловського та Любові Ямборської, «Деревенька» і «Родина» — солістів Надії Власенко, «У гаю зелененькім» — Святослава Строканя, «Я у тебе одна» й «Мамині літа» — Любові Ямборської, «Мої батьки» — Наталії Литвиненко, «Через тебе, дівчино» — Олександра Мініна, жартівливі «Кума», «Баня», «Завірюха-зима» — тріо Валерія Козловського, Святослава Строканя та Олександра Мініна стали кращими номерами концерту. Жіночий вокальний ансамбль виконав пісні «Люблю Гриця», «Ой за лісочком» і на прохання публіки — «Цвет черемухи». Але справжнім сюрпризом став виступ Олександра Мірошниченка, який заспівав «Козацький марш», «Там, де Ятрань круто в’ється» та під акомпанемент бандури — «Думи мої». Професійною грою, гарним поставленим голосом він завоював серця односельців та членів журі. Глядачі не відпускали хлопця зі сцени, просили співати ще і ще. Жителі Ковтунів пишаються своїм талановитим земляком…»

«Вісник Золотоніщини», 6 липня 2012 року

 Ковтуни втретє святкували День села. Цей захід був започаткований з ініціативи сільського голови Святослава Строканя та за підтримки всього депутатського корпусу. Він припав до душі селянам, які тепер щороку очікують це свято як шоу №1 місцевого масштабу. А організатори готують уже третій оригінальний сценарій видовищно-урочистого дійства.

Читати далі »

Мальовниче село Мицалівка. Саме тут жила сім’я Якова та Євдокії Василенків. Батько працював головою сільської ради, згодом — головою колгоспу, а мати — вчителькою. Виховували вони своїх дітей, мріяли про їхнє щасливе майбутнє. Але війна обірвала всі сподівання.

Читати далі »

Читати далі »

Читати далі »