Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Родина

21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято було запроваджено у 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

Рік тому назад на сайті закладу було розміщено фотозвіт про перше відзначення Дня єднання, який супроводжувався коротким повідомленням:

Новорічні свята є радісною подією для дітей. В умовах дистанційного навчання було складно організувати підготовку до Новорічного ранку, проте діти постарались і представили свої новорічні колядки та щедрівки. Оскільки надзвичайні умови воєнного стану зашкодили батькам побачити своїх дітей в новорічній обстановці, вміщуємо світлини, щоб бажаючі могли переглянути перебіг подій. Відеозвіт згодом представимо для перегляду.

Висловлюємо вдячність старості села Олені Мірошніченко за сприяння в організації Новорічних свят, керівнику СТОВ «Спільне» Валерію Демиденку, підприємцям Олексію Ярошу,Олегу Заболотньому, Роману Шеремету і Олександрі Симоненко за ЧУДОВІ ПОДАРУНКИ

Діти завжди вірять в казку і чекають дива. Одним з таких днів є свято Миколая, коли кожна дитина чекає ранку, щоб заглянути під подушку і знайти омріяний подарунок. Але жодні солодощі чи іграшки не зрівняються із батьківською любов’ю.

20 грудня начальник Золотоніської військової районної адміністрації Ірина Тернова разом з головою Зорівської громади Галиною Галушко відвідали родину патронатного вихователя Лариси Мельник та привітали маленьких вихованців з прийдешнім святом. Зараз надзвичайно важливо – цей теплий дотик Миколая до кожного, особливо в такі непрості часи для нашої країни, для наших дітей.

7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки, яка з давніх-давен в українських сім’ях слугувала оберегом, символом любові й злагоди. Хустина завжди супроводжувала визначні події в українських родинах, була необхідним атрибутом весілля, обрядових традицій християнських свят.

Сьогодні українці ще раз продемонстрували свою унікальність.

А ми так мріяли про випускний:

костюми, бальні сукні, вальс прощальний…

Та обпалило подихом війни

всі заповітні мрії й сподівання…

Кривава смерть збирає данину

на нашій рідній мирній Батьківщині,

Земля кричить від крові і вогню

біда спіткала  нашу Україну!

А як буяє зеленню весна!

Духмяні квіти ніжністю вражають!

Ми зрозуміли слово «дисонанс»,

адже в красі оцій людей вбивають!

Цинічно, не цінуючи життя,

руйнують все:міста, будинки, долі!

За що нас знищить хоче зграя ця?!

За українське прагнення до волі!?!

За те, що ми ішли своїм шляхом

свободу мали, труднощі долали.

Їм це не зрозуміти, бо рабам

не треба воля, в них інші ідеали.

Ми так боялись здачі ЗНО!

Якби ж то знать було, що то дрібниці

Порівняно із горем, що прийшло

на рідну землю, в села і в столицю!

Немає свята на душі у нас.

Наш випускний обпалений війною.

Та в пам’яті лишаться школа й клас.

Й ці спогади в життя візьмем з собою.

Учителі! Ми хочем вам сказати:

«Спасибі щире за знання й турботу,

і за почесну вчительську роботу!»

Всіх слів, які у мові є замало,

щоб мамі й татові про шану розказать

Під вашими крильми ми підростали,

й дорослими людьми змогли вже стать.

Ми вдячні вам за всі безсонні ночі,

за затишок домівки й теплоту.

Не плачте, мами, витріть рідні очі.

Нам усмішку даруйте й доброту.

Я помолюсь до Бога тихо й щиро:

“Де взяти сил на все, мені скажи,

Прошу найзаповітнішого – миру!

А ще вклонитись хочем ЗСУ,

морпіхам, нацгвардійцям, обороні.

Живим й полеглим в праведнім бою;

воюючим і тим, хто у полоні.

Колись ми  мріяли про випускний:

костюми, бальні сукні, вальс прощальний

Тепер ми щиро мріємо про мир.

Про перемогу в праведній війні добра із злом,

про звільнення Вкраїни,

Про право жить на батьківській землі!

В цій спільній мрії ми тепер єдині!  

Щоб скоро всі зустрілися ми разом,

І серед нас звучала одна фраза:

“Нарешті Мир на нашій Батьківщині.

Героям слава! Слава Україні!”

Автор: Воропай Світлана Василівна

Черкаська область,

Чорнобаївський район,

с.Крутьки

Останній дзвоник 2021-2022 навчального року через війну відбувався не так, як завжди. Сам формат заходу було змінено в останній момент. Ситуація дозволила нам зібратись на порозі школи, щоб віддати належне захисникам України, які дали нам змогу навчатися і працювати, вшанувати пам’ять про загиблих Героїв та мирних українців, підвести підсумки навчального року та визначити подальші напрями роботи.

Сьогодні нам не до урочистостей. Надолужимо все після Перемоги!

Вітаємо усіх із закінченням надзвичайно складного навчального року. Бажаємо мирного неба, здоров’я і добра, удачі і натхнення.

Йдемо на канікули, щоб з новими силами і позитивними враженнями знову зустрітися у вересні.

Слава Україні!

Вдумайтесь у ці кров’ю написані рядки. Яка б у вас відповідальна, складна, творча робота не була на виробництві, знайте, що дома на вас чекає така ж відповідальна, така ж складна, така ж тонка робота — виховання людини. Скрізь вас можна замінити іншим працівником — від сторожа на тваринницькій фермі до міністра; справжнього ж батька не замінить ніхто. І якщо перед вами вибір, що робити — іти завершувати роботу, за яку — ви це точно знаєте — вас представлять до високої нагороди, чи йти до школи, рятувати сина, з яким нещастя,— ідіть до школи, рятуйте сина…
Треба зрозуміти кожному з нас, шановні батьку й мати, то невихована людина, моральний неук, недоук — це все одно, що літак, випущений у політ із зіпсованими двигунами: загине він сам і принесе загибель людям.

(Василь Сухомлинський)

1 березня

У давнину 1 березня вважалося початком нового року, і цей день традиційно був неробочим. У деяких місцевостях цей день називали Данило-новачком — першим днем весни. Вважали, що Данило-новачок вмився і нас дощем вмиє.

Якщо вночі випадав сніжок, матері неодмінно посилали діточок зробити доріжку до колодязя, змести сніг зі сходинок ганку — це приносило щастя в будинок і здоров’я дітей. Вагітні жінки обов’язково намагалися подивитися на сонце, що сходить, оскільки воно дає сили виносити здорове і міцне дитя. Повитухи ж вносили полуденну сніг в хату і обтирали їм руки, щоб їм передалася весняна чистота.

Погоду у цей день передбачали грім і вітер. Якщо 1 березня при північному вітрі прогримить грім, то весна буде холодною, при східному вітрі – весна буде сухою, при західному – мокрою, а при південному – теплою.

2 березня

У давнину вірили, що дивитись вечором на небо у цей день не варто, інакше побачена на Федора зірка, що падає, може означати важку хворобу. Перший раз у році можна побачити купчасті хмари; сіра ворона, відчуваючи прихід тепла, починає будувати гніздо. Люди живуть очікуванням тепла, але зима ще нагадує про себе раптовими морозами. «Яка погода у цей день, такому і літу бути».

Цей день отримав подвійну назву на честь святих, пам’ять яких відзначалася в цей день. У народній свідомості великомученик Феодор Тирон перетворився на тирана, вчасно одумався і захищав людей.

Маріамна, сестра апостола Пилипа, перетворилася в народних уявленнях в мару — дух в образі жінки, що з’являвся в будинку, на подвір’ї, в порожніх будівлях.

3 березня

У цей день подавала голос вівсянка — маленька пташка з жовтуватою грудкою і зеленої спинкою. Вважалося, що вона веде за собою весну і з її появою сонячних і теплих днів стає все більше.У селах пекли вівсянички (пиріжки з вівсяної муки).

У давнину вважали, що в цей день бог родючості Ярило брався за соху і борону — перевіряв, чи готові вони до весни. Селяни в цей день починали підготовку до весняних робіт у полі. З цього дня і у ковалів додавалося роботи: саме вони ремонтували плуги і борони, які вже зовсім скоро будуть потрібні в поле. Говорили: «Розпушилась верба, зимі немає ходу до селянського двору».

Якщо цього дня багато снігу, то буде багато хліба. Снігу надує — хліба прибуде; вода розіллється – сіна набереться. Туман передбачає дощове літо.

4 березня

У давнину цей день називався Ман’як. Здавна існує переказ, що у цей день не слід дивитись на зірки, що падають, оскільки це погана прикмета. За народним повір’ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні свята, як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За давніх часів до хворого навіть приходили прощатися його рідні та друзі, бо його зірка вже вважалася згаслою: «Бо то його зірка з неба впала і вона з собою душу забере!». Але не слід перейматися через це повір’я, оскільки сама ж народна традиція заперечує віщування падаючої зірки.

Цього дня побоювались захворіти, бо за повір’ям хвороба буде тривалою.

5 березня

У цей день треба було попросити (або навіть взяти потайки) з кузні гарячого вугілля і віднести їх в поле. Висипали їх на краю поля і просили благополуччя для хлібороба, сприятливих умов для зростання і дозрівання хліба і хорошого врожаю.

6 березня

У цей день вшановується пам’ять преподобного Тимофія, пустельника. У народі Тимофія називали Весновієм і говорили: «Як не злися хурделиця, все весною повіває», «Дожити до Весновія, а там зима не страшна»

Вважалося, що саме цей день визначав весну: яка погода в цей день, така і весна буде. З цього дня починався сокорух у кленах і березах. У цей день люди похилого віку злазили з печей і перебиралися грітися на сонечку на призьбу — це нижня частина зрубу, завалена для тепла ялиновим гіллям, голечник, соломою навпіл із землею. Дуже любили цей день діти, оскільки у людей похилого віку завжди знаходилося для них час, говорили, що Весновій віє і старого гріє.

За Тимофія весну дивилися: який Тимофій — така і весна.

7 березня

У народі вважалося, що саме в цей день прилітають додому шпаки, граки і ластівки. Вважалося, що ранній приліт птахів — до ранньої весни, а ще що ранні ластівки — до щасливого року. У цей день починалися польові роботи. Поки по дорозі ще можна було проїхати, на поля вивозили гній. Треба було в цей день таємно взяти землі з-під першої весняної сохи і так само таємно покласти її в хату.

8 березня

Цей день отримав назву «кислі дівки», бо ті дівчата, які не вийшли заміж до Масляної, мали чекати до літа. Вважали, що цей день був одним з кращих, для того щоб приворожити вподобаного молодої людини

9 березня

Дев’ятого березня – свято на честь першого (IV ст.) і другого (452 р.) віднайдення голови Івана Предтечі, в народі Обретіння.

За церковними переказами, після відсічення голови Івана Хрестителя тіло було поховано його учнями в самарійському місті Севастії, а голова — таємно — на горі Ємонській. Через багато років при будівництві храму на цій горі й відбулося Перше віднайдення голови Іоанна Предтечі. Щоб не було вчинено наруги, вона була знову похована у збудованій церкві. У 452 р. відбулося Друге віднайдення голови Хрестителя. Святиня була перенесена в Едессу, а пізніше в Константинополь.

Свято «обретіння» стало називатися в народі «обертіння». Кажуть, що в цей день «птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас».

10 березня

У цей день вшановується пам’ять святителя Тарасія, архієпископа Константинопольського. Святого покровителя цього дня просять позбавити від лихоманки Погоду у цей день передбачають птахи: синиця заспівала – тепло ворожить. З цього дня відбувається перехід середньої температури повітря через 0 градусів. Це вважається часом появи прогалин. Набухають бруньки – весну чують. З цього дня добре садити насіння на розсаду капусти і помідорів.

11 березня

11 березня відзначається день пам’яті святого Порфирія, єпископа Гизського. У минулі часи погоду у цей день визначали по вітру: якщо вітер подме з півдня чи з південного заходу, слід чекати швидкого потепління.

12 березня

12 березня вшановується пам’ять преподобного Прокопія Декаполита, сповідника. У народі цього святого називали ще Перезимником. Говорили, що у цей день «березень дорогу рушить, але в’язне у заметі», «і тане, і мерзне». Якщо у цей день бував дощ, то очікували і мокрого літа. А якщо дув південний вітер, і на вулиці була капель, то літо обіцяло бути теплим.

13 березня

У цей день вшановується пам’ять преподобного Василя, сповідника. У народі помічено, що цей день завжди буває теплим, щоправда і дощ може бути, але це хороша прикмета: на багатий врожай і хороше літо. У давнину спостерыгали, як тануть круги навколо дерев, по цьому судили про весняну погоду: «круті краї, крута і весна буде, пологі – весна буде протяжною». 13 березня вважається астрономічним рубежем зими і літа.

У цей день було прийнято приносити в будинок соснову гілку — вірили, що вона очищає повітря в будинку і дає здоров’я його мешканцям. З соснових бруньок і хвої готували в цей день різні настої та чаї.

14 березня

14 березня вшановується пам’ять первомучениці Євдокії. За старим стилем це перший день весни. В цей день люди особливо пильнували, якою буде погода, щоб запрогнозувати весну і літо: «Яка Євдокія, таке і літо»; «Звідки вітер на Євдокію, звідти і все літо». «Якщо граки прилетіли до Євдокії – літо буде мокре, а сніг зійде рано».

Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.

Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й тепле.

Який вітер на Явдохи, такий буде і на Покрову.

Які Явдохи, таке й літо: теплий вітер – на мокре, вітер із півночі – на холодне, крутитиме млини – так крутитиме снопи в полі; якщо повіє із заходу, то добре ловитиметься риба, коли ж зі сходу – плодитимуться бджоли, а з півдня – врожайний на хліб рік.

На Явдокії замічай: як буде сонячно, то добре на пшеницю буде.

Явдохи-плющихи: гарний день вдасться – на врожай огірків та опеньків.

Якщо ранок ясний – сій ранню пшеницю, в обід ясно – середній посів защедрить, а коли під вечір випогодиться – розраховуй на пізній засів.

Якщо на Явдохи день сонячний – вродить пшениця, а похмурий – просо і гречка.

Якщо на Явдокії біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.

Якщо курка на Явдоху нап’ється, то на Юра вівця напасеться.

Тепла Явдоха з південним та західним вітрами – літо буде з медом.

15 березня

З давніх часів по цьому дню дивились, яким буде літо. Якщо дме теплий вітер, то чекали теплого дощового літа. Якщо сніг, мороз, північний вітер, то влітку тепла не буде. А якщо зранку зарядить дощ, то лити буде все літо. І хоча погода ще може бути достатньо холодною, з цього дня закінчуються стійкі морози.

16 березня

У минулі часи помітили, яка середина березня – таке і літо. У селян була традиція обходити навхрест поле, тим самим вказували, що сонцю ніколи відпочивати, потрібно і вологу вести, сніжицею поле поїти. З цього дня для городників розпочинається підготовка картоплі на посадку.

17 березня

17 березня відзначається день пам’яті преподобного Герасима Йорданського. У народі Герасима називають Граківником, тому що з цього дня з теплих країв прилітають граки: «Грак на горі – так і весна у дворі». Якщо грак прилетів, через місяць сніг зійде. Коли грак з землі хворостину підіймає – сонячне літо обіцяє. Якщо граки кричать, значить погода скоро зіпсується (скоріш за все буде дощ).

Якщо птахи летять прямо на свої старі гнізда, то весна буде дружною, вода зійде вся разом, через три тижні можна починати сівбу, а от якщо розумні птахи на гніздо сідають лише на нетривалий час і знову злітають, то холоди протримаються ще кілька днів.

18 березня

За народним звичаєм цього дня відмічали святого Конона – захисника й доглядача коней. За народними віруваннями саме за це Ілля-Громовик довіряв Конону правити кіньми на своїй колісниці. Саме в цей день селяни, що тримали коней, намагались задобрити домовика, щоб той не збиткувався з коней, а захищав їх від злих сил. Бо коні дуже чутливі до присутності злих сил, тому ті найперше намагаються згубити коней.

19 березня

У небі вже можна побачити білого лелеку, який повертається у свої рідні краї. Також може повертатись і трясогузка, хоча для неї ще зарано.

Якщо 19 березня мороз, то буде ще сорок ранкових заморозків.

Якщо дятел стукає цього дня — то весна буде пізньою.

20 березня

У народі говорили, що з цього дня весна йде, «з дахів капає, а за ніс цапає». Якщо вночі раптом вікно трісне або з даху пласт снігу зірветься, то, за народною думкою, це гріхи тяжкі на землю падають. Варто було в цей день молитися іконі Божої Матері «Споручниця грішних». У цей день можна було присушити вподобану дівчину.

21 березня

Це день весняного рівнодення. Ніч і день зрівнялись по тривалості. У північній півкулі починається весна, а у південній – осінь. Ця дата вважається астрономічним днем народження весни. Періоди рівнодення відзначаються сильними вітрами і бурями. Якщо у цей день з теплих країв повертається жайворонок, то слід чекати теплої весни. Якщо хмари високо і пливуть по небу швидко, значить погода буде доброю

Цей день був присвячений вербі — вважалося, що її гілочки виганяють з дому тяжкість. За старих часів вербою били тіло для легкості. Коли голова боліла, то гілочку верби розминали, клали під хустку, на голову, і головний біль відступав.

22 березня

22 березня відзначається день пам’яті 40 мучеників, у Севастійському озері замучених. Здавна в Україні з днем Сорока мучеників пов’язувався цілий ряд звичаїв і повір’їв. Наприклад, господині цього дня варили галушки, і кожен член сім’ї з’їдав їх по сорок штук.

На Сорок мучеників було прийнято готувати печиво у вигляді жайворонків, які своїм прильотом вже сповістили про прихід весни. Вважається, що в ці дні прилітають сорок різних пташок, і перша з них — жайворонок. Саме тому цей день називають також святом жайворонків.

Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно -бути сорока морозам.

У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки ще буде морозів.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.

Дружно тане сніг – до активної повені й буйних трав.

На Сорок святих погода, то на гречку урода.

Якщо на Сорок святих буде мороз, і сніг розтане від сонця, то буде врожай на кавуни, а якщо морозу не буде, сніг розтане від туману, то кавунів не буде.

23 березня

У давнину була приказка, що у цей день «туман з’їдає сніг», тобто вказує на прихід тепла. Туман також вказував на теплу середину травня, а іній – на дощовий день на Ісака Змійовика (12 червня). Сині хмари, які швидко пливуть по небу, передвіщали тепло і дощ. А ще 23 березня буває перша у новому році гроза. Рибаки у цей день звертали увагу на весняні струмки: якщо вони біжать у лунку, то буде добре ловиться плотва.

24 березня

У цей день спостерігали за птахами, пророкуючи яким буде майбутнє літо. Якщо гнізда розташовані на сонячному боці, значить, літо буде холодним, якщо в тіні — воно буде спекотним. Коли перший раз чують зозулю, покладається брякнути грошима в кишені, щоб водилися. Вірили, що рання зозуля (перш ніж розпуститься листя на деревах) — до голоду. У цей день починали роботи в саду.

25 березня

У народі цей день називають Феофан Проломи Наст, тому що до цього дня активно сходить сніговий покрив, ґрунт повністю відтаює. З цього дня вже можна сіяти редис. У давнину помітили: якщо 25 березня туман, то буде великий врожай льону і конопель. Щоб прикмета збулася, розкидали по двору жменю конопляного і льняного насіння для частування птахів.

26 березня

У минулі часи примітили: якщо цього дня буде туман, то все літо буде дощове. Уважно слідкували за прильотом птахів: якщо першими із перелітних птахів прилітали жайворонки, значить бути теплу, а якщо зяблик – буде холодна погода.

27 березня

Від наших пращурів до нас дійшло таке спостереження: той, кому пощастить почути грім у цей день, може бути впевненим у тому, що літо буде родючим. Якщо весною у ріках води не додатися, літо обіцяє бути жарким і сухим.

28 березня

У давнину помітили: якщо весняна вода тече повільно, то рік очікується важким. Якщо ж у цей день прилітають чайки, то можна чекати тепла. Раніше був такий звичай: якщо цієї ночі почуєш, як виє собака, слід повернути подушку, щоб сон був хорошим.

29 березня

Якщо цього дня була тепла, сонячна погода, то і весна вся буде теплою. Добре, коли сніг тане від Сонця, а не від дощу: «Коли весна красними днями зганяє сніг – родиться хліб».

 30 березня

30 березня у народі відзначають «Теплого Олекси» – День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті.

Цей день вважався біологічним початком весни. Цього дня пасічники виставляють вулики, а якщо холодно, то йдуть у приміщення, де зимують бджоли, і влаштовують ціле дійство з примовляннями щодо гарного медозбору. Мисливці запевняють, що в день Теплого Олекси лисиці переселяються із старих нір у нові.

Рибалки святкують цей день, сподіваючись на добрі лови: «бо хто не шанує Олексія, чоловіка Божого, тому риба на руку не піде.

Якщо на Олексія тепло, то і весна буде теплою. Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір.

31 березня

Якщо до цього дня прилітало багато лебедів, весна буде теплою. З цього дня розпочинаються ранні грози, раннє квітування кульбаби. Якщо на схилах пагорбів з’являються перші квіти кульбаби, значить початок квітня буде теплим.

(За матеріалами Інтернетвидань)