Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Author Archive

Коронавірус зашкодив провести змагання з настільного тенісу як масовий захід Новодмитрівської об’єднаної територіальної громади. Хоча організатори потурбувались про умови змагань. Знайшлися й спонсори: керівник СТОВ «Спільне» Валерій Демиденко придбав кубок, медалі та дипломи для переможців, підприємець Олександра Симоненко надала додатковий тенісний стіл, інший підприємець, депутат Новодмитрівської сільської ради Любов Шеремет пригостила учасників солодощами та запашною кавою. Змагання пройшли в дружній атмосфері.

У зв’язку з тим, що на змагання прибули лише три команди з Дмитрівки, Ковтунів та Скориківки, довелось внести зміни в порядок їх проведення. Завдяки цьому одночасно з командним заліком вдалось виявити й найсильніших в особистому заліку. Перемогу серед чоловіків здобули скориківчани: Юрій Скорик в напруженій боротьбі за перше місце переміг свого брата Сергія. Третє місце здобув Строкань Владислав із Мицалівки Серед жінок сильнішою виявилась Строкань Наталія, яка ще не так давно успішно представляла Золотоніщину на шкільних обласних змаганнях, а під час нинішнього турніру її вболівальницею була трирічна дочка.

У командному заліку перше місце здобула команда із Скориківки (Скорик Сергій, Скорик Юрій, Левицька Марія). На другому місці ковтунівська команда (Строкань Владисла, Шерстюк Владислав, Строкань Наталія). Бронзовими призерами стали тенісисти із Дмитрівки (Кім Денис, Молнар Володимир та Василина Юлія). Нагороди переможцям вручила староста сіл Ковтуни та Мицалівка Олена Мірошніченко.

15 березня 2021 року педагогічна рада розглянула питання вибору підручників для 4 та 8 класів. Відповідно до порядку інформування, зазначаємо своє замовлення в прикріплених файлах.

Письменницька спадщина Шевченка налічує 2167 творів.

Свій останній вірш Шевченко записав 14 і 15 лютого 1861 р. на звороті й лицьовому боці пробного відбитка офорта автопортрета 1860 р. Після смерті Шевченка автопортрет з автографом був придбаний М. М. Лазаревським на аукціоні, що відбувався 14 травня 1861 р. Від спадкоємців М. М. Лазаревського автопортрет потрапив до В. Прокоф’єва, син якого 1910 р. пропонував придбати його Об’єднаному комітетові по спорудженню пам’ятника Шевченкові в Києві. Після експертизи портрет тоді ж було повернуто власникові. За знятою з автографа копією В. М. Доманицький уточнив дату вірша і текст рядка 41 у виданні: Шевченко Т. Кобзар. — СПб., 1910. — С. 579. Дальша доля автографа протягом довгого часу була невідома. Лише 1947 року він був випадково виявлений і в дуже пошкодженому стані переданий до Державного будинку-музею Т. Г. Шевченка в Києві. З огляду на те, що внаслідок пошкодження автографа багато рядків його нині не прочитуються, виправлення Шевченка в рядках 7 та 9 подаються в розділі «Інші редакції та варіанти » в квадратових дужках за виданням: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 томах. — К., 1952. — Т. 2. — С. 502, упорядникам якого, очевидно, ще вдалося ці рядки прочитати.

Цим віршем закінчується «Кобзар», сучасний «Кобзар», бо  вперше він був опублікований  у журналі  «Основа»  (1861. – №5 – С. 3– 5), згодом поданий  у  виданні Володимира Доманицького (СПб., 1910),  а у «Кобзарі», що вийшов  коштом Д. Е. Кожанчикова, надрукований  з певними пропусками.

Останній поетичний твір привернув увагу багатьох дослідників. Вони інтерпретували його в різних контекстах, у зв`язку з темами і мотивами інших поезій. Новоме видання Шевченківської енциклопедії подає всі відомі дані і  версії,  щодо її  змісту, місця і часу створення.

«ЧИ НЕ ПОКИНУТЬ НАМ, НЕБОГО…»

* * *

Чи не покинуть нам, небого,

Моя сусідонько убога,

Вірші нікчемні віршувать,

Та заходиться риштувать

Вози в далекую дорогу,

На той світ, друже мій, до Бога,

Почимчикуєм спочивать.

Втомилися і підтоптались,

І розуму таки набрались,

То й буде з нас! Ходімо спать,

Ходімо в хату спочивать…

Весела хата, щоб ти знала!..

Ой не йдімо, не ходімо,

Рано, друже, рано —

Походимо, посидимо —

На сей світ поглянем…

Поглянемо, моя доле…

Бач, який широкий,

Та високий, та веселий,

Ясний та глибокий…

Походимо ж, моя зоре…

Зійдемо на гору,

Спочинемо, а тим часом

Твої сестри-зорі

Безвічнії попід небом

Попливуть, засяють.

Підождемо ж, моя сестро,

Дружино святая!

Та нескверними устами

Помолимось Богу,

Та й рушимо тихесенько

В далеку дорогу —

Над Летою бездонною

Та каламутною.

Благослови мене, друже,

Славою святою.

А поки те, та се, та оне…

Ходімо просто-навпростець

До Ескулапа на ралець —

Чи не одурить він Харона

І Парку-пряху?.. І тойді,

Поки б химерив мудрий дід,

Творили б, лежа, епопею,

Парили б скрізь понад землею,

Та все б гекзаметри плели,

Та на горище б однесли

Мишам на снідання. А потім

Співали б прозу, та по нотах,

А не як-небудь… Друже мій,

О мій сопутниче святий!

Поки огонь не захолонув,

Ходімо лучче до Харона —

Через Лету бездонную

Та каламутную

Перепливем, перенесем

І славу святую —

Молодую безвічную.

Або цур їй, друже,

І без неї обійдуся —

Та як буду здужать,

То над самим Флегетоном

Або над Стіксом, у раю,

Неначе над Дніпром широким,

В гаю — предвічному гаю,

Поставлю хаточку, садочок

Кругом хатини насажу,

Прилинеш ти у холодочок,

Тебе, мов кралю, посажу.

Дніпро, Україну згадаєм,

Веселі селища в гаях,

Могили-гори на степах —

І веселенько заспіваєм…

.

Лета — за давньогрецькою міфологією, річка забуття в підземному царстві, напившись з якої, душі померлих забували своє земне минуле.

До Ескулапа на ралець… — Тобто з подарунком до лікаря: Ескулап — бог зцілення у давніх римлян; слово поширилося не лише як власне ім’я, а й як загальна назва.

Харон — за давньогрецькою міфологією, перевізник через підземну річку Стікс на межі реального й потойбічного світу.

Парки — за давньоримською міфологією, три богині долі, що пряли й перетинали нитку людського життя.

Гекзаметр — поширений в античності метричний віршовий розмір, що складався з шести дактилічних стоп; гекзаметром написано класичні епічні твори.

Флегетон, Стікс — за давньогрецькою міфологією, річки в підземному царстві, на берегах яких оселялися душі померлих.

.

Джерела: https://cutt.ly/dxdT8lG – Вікіпе́дія — загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія, якою опікується неприбуткова організація «Фонд Вікімедіа».

http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2167.htm – «Ізборник» — Першоджерела та інтерпретації — проект електронної бібліотеки давньої української літератури

У 1955 році в Ковтунівській школі відбулася подія, про яку говорили не лише в окрузі села Ковтуни. З ініціативи великого шанувальника мистецтва, директора школи Володимира Федоровича Клименка відбулася вистава «Лісова пісня». Клопітка робота учнів та вчителів завершилась великим успіхом, про що писав у газеті «Радянська Золотоніщина» Григорій Аврахов, який був одним із чисельних глядачів незабутнього дійства. Будучи викладачем Черкаського педінституту, він захопився дослідженням творчості Лесі Українки і спеціально приїхав у Ковтуни, щоб познайомитись з творчістю самодіяльного театрального колективу школи.

Читати далі »

Перші місця зайняли Власенко Сергій у секції «Аерофізика та космічні дослідження» та Скорик Наталія у секції «Астрономія та астрофізика». Друге місце зайняв Мірошніченко Дмитро (секція «Археологія»).

Відповідно до Указу Президента України № 31/2020 від 30.01.20 року «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні» та з метою застосування сучасних технологій навчання математики, підвищення мотивації школярів до вивчення математики та її застосування в житті, популяризації математичної освіти, комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» з 08 до 12 лютого 2021 року провів фестиваль математичних ідей. У рамках фестивалю для учнів 7-9 класів відбувся математичний веб-квест «Любов на п’яти континентах».

Учениця 7 класу Тимошенко Євгенія завоювала Диплом 2 ступеня.

Читати далі »

Спонсор	Сума
Залишок коштів на 04.01.2020	7106,26
Кошти працівників	1100
Батьківські кошти	6969
ФОП Кузнєцов	2000
Разом	17175,26

Читати далі »

1	Бережецький Василь Юрійович	13.01.1987 р., освіта загальна середня, “Агрофірма “Іскра”, тракторист-машиніст, c.Нова Дмитрівка
2	Даценко Любов Петрівна	25.05.1962 р., освіта вища, ФОП Даценко, c.Нова Дмитрівка
3	Помазанко Андрій Володимирович	23.06.1977 р., освіта вища, Свято-Миколаївська парафія c.Нова Дмитрівка, настоятель, c.Нова Дмитрівка
4	Кодь Ірина Петрівна	18.08.1974 р., освіта вища, Новодмитрівська сільська рада, Головний бухгалтер, c.Нова Дмитрівка
5	Нагаєвський Олександр Григорович	01.04.1967 р., освіта вища, КУ “Територіальний центр у Золотоніському районі”, директор, с.Нова Дмитрівка
6	Нижник Євгеній Володимирович	26.09.1973 р., освіта вища, ФОП, водій, c.Нова Дмитрівка
7	Кувейко Сергій Миколайович	26.08.1978 р., освіта вища, ТОВ “Баришівська зернова компанія”, фахівець із земляних питань, c.Домантове
8	Молодик Тетяна Іванівна	04.04.1971 р., освіта вища, Доматівська сільська рада, головний бухгалтер, c.Домантове
9	Цюра Катерина Олексіївна	05.12.1958 р., освіта вища, Домантівський навчально-виховний комплекс, директор, c.Домантове
10	Ярешко Вікторія Миколаївна	21.11.1983 р., освіта вища, КНП Золотоніська, медична сестра,   c.Домантове
11	Батир Віталій Антонович	01.02.1960 р., освіта вища, ДП ДНЗ “Черкаський навчальний центр”, майстер, c.Дмитрівка
12	Дігтяренко Святослав Миколайович	21.02.1975 р., освіта вища, приватний підприємець, c.Дмитрівка
13	Варнигора Роман Анатолійович	24.04.1983 р., освіта вища, ФОП Вернигори А І, менеджер збуту, c.Вільхи
14	Забудський Олександр Михайлович	22.04.1983 р., освіта вища, приватний підприємець, c.Нова Дмитрівка
15	Сень Валентина Миколаївна	01.03.1975 р., освіта вища, Тимчасово не працююча, с.Антипівка
16	Шеремет Любов Анатоліївна	29.01.1986 р., освіта вища, приватний підприємець, с.Мицалівка
17	Баранник Олександр Анатолійович	04.09.1987 р., освіта вища, Драбівецький НВК ЗОШ І-ІІІ СТ, вчитель, с.Драбівці
18	Охріменко Галина Іванівна	10.03.1978 р., освіта вища, Драбівецький НВК, заступник директора, с.Драбівці