Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

ЗАБАШТАНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР

ТЕЛЕФОННИЙ ДЗВІНОК

Колошкаю кроками темряву тиху,

Не прагну благати безжальну катиху,

Катуй мене, чорна, катуй і клени.

Катуй мене люто за правом вини,

 

Катуй мене, клята, обман розмети.

Куди я спішив? До якої мети?

Кого обігнать я хотів, ошукати?

Пощо нині, доле, нестерпна така ти?

 

Що цими рядками, немов нагаями,

Шмагаєш навідліг мене коло ями,

Що маму від мене взяла назавжди,

Катуй мене, тьмаво, катуй, не щади.

 

Але, якщо можна простити мене,

Прости мені, мамо, прости за одне:

Що я за життя не спромігся для тебе

Знайти оце слово, ласкаве і тепле.

 

А тут ще й надворі погибель достоту,

Колючіший скипень від того осоту,

Промерзла до кістки землиця тремка,

А в тебе трунонька тоненька така.

 

Калино, сестрице, благаю, молю,

Зігрій ти за мене там неньку мою.

У тебе ж від жару аж біле коріння,

Того твої грона – багряне горіння.

 

Та бризнув дзвінок телефонний у тиші,

Думки шмигонули навсебіч, як миші.

– Алло! – кажу. – Хто там? – Нікого. –

Алло!.. –

Далеко у трубці лише загуло.

 

Надривні, мов крики чаїні, гудки…

Печуть мене, мучать хапливі гадки.

А може, це ти звідтіля уже, нене,

Не можеш попасти на номер до мене?

Погода