Слово про маму
НАША МАТИ
– Мамо, мамо! Хочу гам!
– Мамо, я боюся!
– Мамо! – чути тут, то там
— Мамо! Де мамуся?..
Липнуть так до мами всі,
Так ціліську днину, –
І великі і малі,
Сто раз на годину!
Кожне хоче і то вже –
Своє право мати!
І з усім до мами йде,
Бо на це є мати!
Кожне хоче, щоб та мати
Всюди й завжди була,
Щоб нікого не минула,
Ані не забула.
Кожне хоче, щоб та мати
Всіх задоволила,
Так, гейби у неї була
Чародійна сила!
Кожне хоче щоб літала
Та матуся мила,
Так, гейби крім ніг ще мала
Ластів’ячі крила!
І літає люба мама,
Хоч крилець не має, –
А не раз уже з утоми
Слабне, умліває.
Якби з нас котре так мліло,
Вже би заводило!
А матуся тільки гляне –
І всміхнеться мило!
Бо не вміє ні спочити,
Ані нарікати,
Бо то чудо, бо то янгол,
Бо то рідна мати!