Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

КОСТЕНКО ЛІНА

"СТАРЕСЕНЬКА ІДЕ ПО ТІЙ ДОРОЗІ..."

 

Старесенька  іде  по  тій  дорозі.

Як  завжди.  Як  недавно.  Як  давно.

Спинилася.  Болять  у  неї  нозі.

Було  здров’я,  де  тепер  воно?

І  знов  іде…  Зникає  за  деревами…

Світанок  стежку  снігом  притрусив.

Куди  ж  ти  йдеш?  Я  жду  тебе.  Даремно.

Горить  ліхтар,  ніхто  не  погасив.

 

Моя  бабусю,  старша  моя  мамо!

Хоч  слід,  хоч  тінь,  хоч  образ  свій  залиш!

Якими  я  скажу  тобі  словами,

що  ти  в  мені  повік  не  одболиш!

Земля  без  тебе  ні  стебла  не  вродить,

і  молоді  ума  не  добіжать.

Куди  ж  ти  йдеш?  Твоя  наливка  бродить,

і  насіння  у  вузликах  лежать.

 

Ну,  космос,  ну,  комп’ютер,  нуклеїни.

А  ті  казки,  те  слово,  ті  сади,

і  так  по  крихті,  крихті  Україна  –

іде  з  тобою,  Боже  мій,  куди?!

 

Хоч  озирнись!  Побудь  іще  хоч  трішки!

Вже  й  час  є  в  тебе,  пізно,  але  є  ж.

Зверни  додому  з  білої  доріжки.

Ось  наш  поріг,  хіба  не  впізнаєш?

 

Ти  не  заходиш.  Кажуть,  що  ти  вмерла.

Тоді  був  травень,  а  тепер  зима.

Зайшла  б,  чи  що,  хоч  сльози  мені  втерла.

А  то  пішла,  й  нема  тебе,  й  нема…

 

Старесенька,  іде  чиясь  бабуся,

і  навіть  хтозна,  як  її  ім’я.

А  я  дивлюся  у  вікно,  дивлюся,

щоб  думати,  що,  може,  то  моя.

Погода