Слово про маму
ПАМ'ЯТІ МАТЕРІ
Триптих
1.
От і скінчила свій шлях життьовий.
Спить у труні у сосновій
з тінями від нерозплющених вій
і з непромовленим словом…
Мати, це мати моя у труні.
Йду я услід катафалку.
Видно чоло її й пасмо мені
те, що любив іще змалку.
Мабуть, одна ще лишилася мить,
матір я бачу востаннє.
Ось на чоло їй сніжинка летить,
впала, лежить і не тане…
2.
А ти недосяжна, хоч зовсім же близько:
між нами лиш чорна плита обеліска.
Пішла вчора правнучка менша до школи.
Та тільки про це ти не взнаєш ніколи.
Подій іще буде у світі багато.
Тобі ж їх не бачить, не чути, не знати.
І сумно, із жалем про це на могилі
шепочуться, скаржаться трави похилі.
3.
Мати моя ти єдина,
скільки в житті знала муки!
Книжку нову свого сина
мріяла взяти у руки.
…Фарби у книжці ще свіжі,
і шелестить сторінками.
Тільки у книзі цій вірші
вже і про смерть твою, мамо…