Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Незацікавленість, холодна відстороненість, дивовижна нечуйність тоді, коли йдеться про дітей, є цинічними, а інколи й злочинними. Коли дорослий світ відвертається від дитинства і не помічає проблем людей, що тільки-но зрозуміли

цінність свого «я», він стає жорстоким. І тоді ми всі жахаємося тим випадкам, коли мами викидають на смітники немовлят, коли батьки піддають тортурам маленьких синів і доньок, коли забувають їх нагодувати, дати одяг і іграшки, а вже про те, щоб сказати дитині добре, лагідне слово – і мови нема… Байдужість – головна з причин соціального сирітства, – переконана начальник служби у справах дітей РДА Ніна Засенко. Водночас вона точно знає, що є рецепти зцілення від цієї суспільної недуги. Як приклад наводить один із них: голова сільської жіночої ради зібрала своїх подруг і домовилась, що кожна з них знайде серед домашніх припасів банку законсервованих продуктів, комплект постільної білизни, щось із одягу – власного чи дитячого, зайвий предмет посуду чи якусь побутову річ, а завтра із зібраним спільним подарунком вони всі гуртом підуть до жінки, сім’я якої перебуває на обліку як неблагополучна. Вони не будуть моралізувати, а всі разом приберуть у хаті і наведуть порядок на подвір’ї, віддадуть гостинці і пообіцяють навідатися згодом. Вони й далі не залишають у спокої цю родину і її дім. Відчуваючи, що за нею постійно спостерігають, її дії контролюють, а ще й підтримують, жінка, хай і знехотя, стає обачнішою, а неблагополуччя її дітей – меншим.

Варто повсякчас пам’ятати класичну істину: сімя – це найбільша допомога, яку можна надати дитині. Більше й детальніше розповідає про це начальник служби у справах дітей Золотоніської райдержадміністрації Ніна Засенко:

– Реалізуючи державну політику у галузі охорони дитинства, служба у справах дітей вживає заходи для суттєвого поліпшення роботи, спрямованої на дотриманням вимог законодавства щодо захисту прав дітей, в тому числі сиріт та позбавлених батьківського піклування. Питання удосконалення роботи з дітьми постійно розглядаються на нарадах, засіданнях колегії райдержадміністрації, комісії з питань захисту прав дитини. З метою координації діяльності структур, які працюють з дітьми, проведено 31 її засідання. Лише протягом 2010 року цією комісією розглянуто 82 питання. Служба у справах дітей індивідуально підходить до долі кожної конкретної дитини, яка з тих чи інших причин потрапляє в її поле зору.

Скоординовані дії дали змогу зменшити кількість соціальних сиріт у районі. Протягом 2008 – 2009 років вдалося скоротити ріст показників цього явища майже вдвічі. Якщо у 2007 році осиротіло 32 дітей, то в 2008 – 18 (з них  2 – біологічні сироти), у 2009 – 17 (з них 3 – біологічні), у 2010 -16 (2 – біологічні). У 2011 році в районі осиротіла одна дитина. Зменшилась кількість бездоглядних дітей та новонароджених, яких батьки залишають у пологовому будинку. Але попри це рівень сирітства залишається високим – 1,4 % від загальної кількості дітей, при середньообласному – 1,2%.

Явище бездоглядності та безпритульності дітей сьогодення безпосередньо пов’язане із соціальним сирітством, обумовленим кризою сімейних взаємин, збільшенням числа неблагополучних родин, послабленням виховної функції сім’ї. Ситуацію ускладнює те, що на вулицю потрапляють передусім діти, батьки яких ведуть асоціальний спосіб життя. Вони складніше піддаються реабілітаційним заходам, не прагнуть позбутися шкідливих звичок, змінити свій стиль життя. А неспроможність та небажання батьків утримувати дітей зумовлює появу соціальних сиріт.

На сьогодні на первинному обліку у службі перебуває 115 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і лише 21 з них -біологічні сироти.

Пріоритетним у нашій роботі залишається питання влаштування осиротілих дітей у сім’ї. З 2007 року досягнуто майже 100% позитивного результату: втративши з тих чи інших причин своїх батьків, лише 2 дітей з 83 потрапило в інтернатні заклади. Служба працювала над влаштуванням у сім’ї і тих дітей , які осиротіли раніше.

Із загальної кількості дітей, які перебувають на первинному обліку служби, у сім’ї влаштовано 84%. 19 дітей (16%) виховуються в державних закладах, з них: 4 – інваліди, якими опікуються у Смілянському дитячому будинку для такої категорії дітей, 1 – у дитячому будинку для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку має статус ВІЛ-позитивної, 1 – у Будинку дитини, має інвалідність через психічні розлади здоров’я, 13 навчаються в школах – інтернатах, профліцеях та інших закладах і лише 3 з них – малолітні (до 14 років.

39 дітей, що перебувають на первинному обліку, мають правові підстави для усиновлення. Як показує практика, громадяни України усиновлюють дітей до 5 років. Торік 4 малюків знайшли своїх батьків. На облік, як кандидатів в усиновителі, поставлено 5 подружніх пар. Проведено роботу щодо підбору їм дітей. Дві сім’ї реалізували свій намір, одну знято з обліку у зв’язку із закінченням строку дії поданих документів.

76 дітей, що перебувають на первинному обліку, влаштовано в сім’ї опікунів, піклувальників. На території району у 50 таких родинах проживає 67 дітей, які залишились без піклування батьків. У трьох сім’ях виховується по троє підопічних дітей. Якщо проаналізувати родинні зв’язки осіб, які взяли дітей, то лише 8 з них не перебувають у родинних стосунках з опікунами, піклувальниками.

Близько 5 років на території району функціонує інститут прийомних сімей. На сьогодні у 6 прийомних родинах, виховується 19 дітей, у дитячому будинку сімейного типу – 9. Служба здійснює контроль за умовами проживання. Проводиться щорічний огляд стану утримання, навчання, виховання, оздоровлення та працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які влаштовані в сім’ї опікунів та піклувальників. Вони проживають в належних умовах, забезпечені всім необхідним. Фактів бездоглядності та неналежного виконання опікунами (піклувальниками), прийомними батьками та батьками – вихователями своїх обов’язків не виявлено. Протягом останніх п’яти років звільнень опікуна, піклувальника за невиконання обов’язків не було.

На особливому контролі перебуває стан виховання та утримання дітей у неблагополучних сім’ях. З членами родин проводимо психолого-педагогічну роботу з приводу навчання та догляду за дітьми. На жаль, профілактичні заходи у функціонально-неспроможних сім’ях не завжди дають позитивні результати. До батьків, які ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо створення належних умов та сприяння здобуттю дітьми загальної середньої освіти, вживаються заходи громадського та адміністративного впливу, а в разі коли це не дає змін на краще – порушуються питання про доцільність позбавлення батьківських прав.

У 2010 році 41 батьків за ініціативи служби притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КпАП за неналежне виконання батьківських обов’язків. З метою захисту законних прав та інтересів дітей, ізоляції їх з асоціального середовища підготовлено 16 справ про позбавлення 20 батьків їхніх прав відносно 21 дитини, 7 справ про визнання 7 осіб безвісно відсутніми в інтересах 9 дітей та 2 справи про визнання 2 осіб померлими в інтересах 4 дітей, в наслідок чого соціальними сиротами залишилось 15 дітей.

Службою проведено моніторинг стану справ щодо позбавлення батьків їхніх прав у розрізі сільських рад за останні 10 років. Протягом цього року не було жодного випадку позбавлення на території Богданівської, Броварківської, Коврайської, Коврайської Другої, Подільської, Синьооківської сільських рад. Очевидно, що в цих селах громаді легше впливати на ситуацію в сім’ях. Виконкомом Гельмязівської сільської ради спільно зі службою у справах дітей протягом 10 років підготовлено 22 справи щодо позбавлення батьківських прав. Але це свідчить не про низьку роботу з сім’ями, тільки про те, що тут велика кількість населення, у тому числі – мігруючого.

Якщо говорити про роботу сільських рад як органів опіки та піклування, хотілось би наголосити: до кожної сім’ї треба підходити індивідуально і перш за все перейматись подальшою долею кожної конкретної дитини та не бути байдужими.

Записала Надія КОВАЛЕНКО.

«Вісник Золотоніщини», 8.04.2011 р.