Навчи, а потім контролюй

М.М. Нікогда,

голова районної комісії по роботі

з ветеранами педагогічної праці

 

Стиль і методи роботи Клименка В.Ф. мали особливий характер, вони були властиві лише для нього. То була його  інтелектуальна власність, яку ні перехопити, а тим більше привласнити, фактично неможливо.

         Для нього були характерні такі риси, як чіткість у роботі та в усіх діях, ретельна, глибока підготовка до будь-яких питань, майстерне володіння рідною мовою, багатство думки, глибоке творче мислення, ясна пам’ять, широкий кругозір, багатогранна ерудиція, детальна обізнаність у сфері своєї професійної діяльності. Вони були його зброєю у визначенні і вирішенні поставлених завдань. Як керівник, він твердо розумів, що лише при таких умовах можна переконливо досягти поставленої мети.

         Він умів розпоряджатися собою і своїм часом до кожної хвилини. А тому встигав усюди. Його праця повсякчасно була під високою напругою. Він творчо ставився до вирішення будь-яких питань – дрібниць у його роботі не було. Де потрібно було, умів захистити підлеглих.

         При великій зайнятості в роботі систематично працював над підвищенням свого професійного рівня: детально опрацьовував педагогічну пресу, журнали та інші видання. В інтересах освіти систематично спілкувався з керівниками району, колгоспів, радгоспів, промислових підприємств, головами сільських рад, громадськістю, відстоюючи інтереси освітньої галузі.

         Умів майстерно, цікаво і захоплююче спілкуватися з людьми, підлеглими, переконувати їх в ім’я досягнення певної державницької мети. Майстерно володів словом, собою і аудиторією, умів цікаво привертати увагу слухачів. Його виступи були завжди цікавими, змістовними, ґрунтовними, переконливими.

         Дуже уважно ставився до прийому громадян. Постійно здійснював контроль за виконанням прийнятих рішень.

         Під час фронтальних перевірок а потім – методичних тижнів завжди відвідував уроки керівників шкіл, вчителів, робив їх глибокий аналіз, дуже охайно вів записи відвіданих уроків у своїй книзі і, відповідно, кращий досвід пропагував серед інших шкіл району. Книга відвідування уроків була взірцем для інших. Вона писалася красивим почерком.

У відділі освіти під суворим контролем здійснювалась широкомасштабна робота по реалізації освітніх програм, різних нормативних актів, на виконання документів керівних органів, Міністерства освіти України, з метою досягнення високих результатів.

Він працював так, щоб педагогічний пошук і передовий досвід займали провідне місце, а район був ведучим з різних напрямків педагогічної діяльності шкіл, дошкільних і позашкільних закладів. З цією метою робота детально планувалась. Складалися перспективні плани роботи на п’ятирічку, на кожен поточний рік. Писалися квартальні плани. В них визначалися також питання на розгляд райвиконкому.

На початку навчального року видавався наказ по райвно, яким чітко визначалися посадові обов’язки для всіх інспекторів і методистів. Інспектори і методисти складали свої квартальні плани. Складалася тематика нарад директорів на кожен місяць, тематика засідань ради по народній освіті. Виготовлявся графік проведення методичних тижнів на п’ять років та на кожен поточний рік, планувалися тематичні обстеження. Все це доводилося до відома шкіл. Всякі графіки вивішувалися на видному місці.

Результати перевірок розглядалися на засіданнях ради по народній освіті. Тут же схвалювався досвід роботи шкіл з окремих питань. Довідки зі схваленими досвідами розсилалися у всі школи району. Суворо здійснювався контроль за виконанням прийнятих рішень.

Серйозну увагу приділяв завідуючий питанню підвищення професійного рівня кожного працівника, починаючи від райвно і закінчуючи школою. В райвно кожен інспектор, методист складав план роботи  самоосвіти, за кожним працівником були закріплені певна газета, журнал, інше періодичне видання, які він мав ґрунтовно опрацьовувати і  щопонеділка доповідати на апаратній нараді.

Вже тоді Володимир Федорович діяв за відомим гаслом: “Хто володіє інформацією – той володіє світом”. Тому він дбав про постійну, своєчасну поінформованість кожного. Цей принцип здійснювався щоденно і особливо щопонеділка на апаратних нарадах, до яких він і всі працівники відділу старанно готувалися. Тут скупчувалася уся інформація й здійснювалася взаємо- поінформованість. Це давало можливість глибоко ознайомлюватися зі станом справ у закладах освіти району кожному працівнику на даний час, а особливо завідуючому, який мав своєчасно приймати відповідні рішення. Тут кожен інформував про останні новини, вичитані ним у педагогічних виданнях. На апаратних нарадах підбивалися підсумки роботи за попередній тиждень і визначалися завдання на наступний.

Вимагав від кожного інспектора, методиста серйозної роботи по опрацюванню методичної літератури, фахових видань, нормативних актів, особливо  під час підготовки до методичних тижнів, щоб під час перебування в школі можна було запровадити щось нове у питанні передового досвіду, і водночас досвід роботи вчителів району рекомендувати іншим.

Перебуваючи в школі, завжди дуже цікавився, як педагоги підвищують свій професійний рівень. Особлива увага зверталася на роботу з молодими вчителями.

Після кожного методичного тижня Володимир Федорович детально готувався і з глибоким аналізом роботи педколективу виступав на засіданнях педагогічних рад з накресленням конкретних завдань на майбутнє. Майстерність і далекоглядність В.Ф.Клименка полягали в тому, що він завжди працював на перспективу і далеко наперед міг бачити задуману ним сформовану модель, кінцевий результат як у близькій, так і в далекій перспективі. Його думці, творчому мисленню не було меж.

Однак вирішувати всі великі задуми, працювати на успішний кінцевий результат можна лише маючи висококваліфіковані керівні кадри, які б могли повести свої педагогічні колективи на розв’язання важливих проблем, навчання і виховання молодого покоління, які  вірили б йому, а він – їм. Володимиру Федоровичу вдалося цього досягти. Ним був сформований такий директорський корпус, на який можна було твердо покластись. Він вважав директорів шкіл, їх заступників «золотим фондом», адже успіх роботи педколективів залежав від них, тому і проводилась з ними системна й систематична  цілеспрямована робота. Це, звичайно, лише окремі фрагменти зі стилю і методів роботи завідуючого райвно Клименка Володимира Федоровича.

Хочу нагадати присутнім, що рівно 20 років тому, у грудні 1986 року, Міністерство освіти СРСР вивчало досвід роботи Золотоніського райвно з удосконалення стилю і методів управлінської діяльності по реалізації шкільної реформи, надзвичайно глибоко перевіряючи відділ освіти і школи. На початку 1987 року на засіданні колегії Міністерства освіти СРСР був схвалений досвід роботи з даного питання. На цій колегії доповідав Володимир Федорович.

За підсумками створення необхідних умов у сільських загальноосвітніх школах у десятій п’ятирічці, районному відділу народної освіти навічно передано Червоний прапор Міністерства освіти СРСР, ЦК ВЛКСМ і ЦК Профспілки працівників освіти.

У 1982 році вручено перехідний Червоний прапор обкому партії, облвиконкому і обкому профспілки працівників освіти за підсумками змагання «П’ятирічка – дітям», а також перехідний Червоний прапор Черкаського облвно, обкому комсомолу і обкому профспілки працівників освіти.

Золотоніський район був учасником виставок досягнень народного господарства (тричі – СРСР і тричі – УРСР).

Погода