Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Один із напрямків роботи Ковтунівського навчально-виховного комплексу – це знання дітьми біографії батьків, історії свого роду. Шанування пам’яті предків є запорукою здорової моралі сьогоднішніх та прийдешніх поколінь.

Фотоальбоми, в яких зібрано фотокартки рідних, близьких та знайомих, є, мабуть, у кожній сім’ї. Дехто заносить у них пам’ятні імена та дати. Останнім часом набули популярності такі альбоми, як «Наша дитина», «Альбом молодожонів», «Наша сім’я» та ін.

Однак фотокартки в альбомах дають далеко не повну інформацію про предків. Усна інформація про них з часом втрачається, і вже про четверте чи п’яте покоління ми знаємо все менше й менше. Можна з упевненістю стверджувати, що добрі справи і звершення є у кожній сім’ї. Цікаві долі, добрі справи варті того, щоб бути занесеними до сімейного альбому.

Вести сімейні альбоми – давня і добра традиція інтелігенції. Художньо оформлені, вони являють собою зримий літопис роду.

Процес створення і ведення альбому родовідної згуртовує рідних, виховує любов до своєї сім’ї, свого будинку, вулиці, села чи міста.

СТРУКТУРА АЛЬБОМУ РОДОВІДНОЇ

Для ведення родовідної можна використати звичайний фотоальбом. В ньому рекомендується запровадити таку структуру, яка б дозволяла розповідати про кожний рід окремо, зримо простежувати зв’язок поколінь завдяки фотокарткам рідних з пояснювальними текстами до них.

Відтак на першій сторінці пишуть назву альбому, наприклад «Родовідна сім’ї» (вказують прізвище, відмітний знак – герб роду). На другій сторінці – звернення до нащадків, на третій – зображують структурну схему генеалогічного дерева родини. Решту сторінок відводять для фотокарток і пояснювальних підписів.

Зупинимось детальніше на змісті сторінок.

Сторінка перша. Для чого потрібний у родовідній відмітний знак? Давайте поміркуємо. Держави і міста мають свої герби, організації – знаки. То чого ж кожна сім’я (основа держави) має відмовлятися від нього?

У знак закладено такий зміст. По-перше, він має підкреслити той вид діяльності, якою займається більшість членів роду, що допомагає відрізнити один рід від іншого. По-друге, знак привертає увагу членів роду до того, наскільки їх діяльність потрібна людям. Творчий процес створення спадкоємного знака мимоволі змушує подумати про честь і гідність свого роду. Спадкоємний знак виховує повагу до добрих справ близьких родичів, сприяє передачі трудової і громадської естафети від покоління до покоління, зміцненню родинних зв’язків.

Сторінка друга. На цій сторінці у зверненні до нащадків коротко описують початок родовідної, тобто те покоління, про яке є хоч які-небудь дані. На карті позначають місце і період проживання роду, національність і основний рід занять його членів (хоч би приблизно). Потім наводяться слова звернення, наприклад такі: «Нащадки! До Вас звертаються ті, які живуть на початку XXІ століття. Ніколи не забувайте про свої витоки! Пишайтеся своїм прізвищем!

Продовжуйте хроніку нашої родовідної в ім’я виховання своїх дітей, оскільки, не пізнавши минулого, не зрозумієте сучасного!».

Сторінка третя. Структурна схема генеалогічного дерева свого роду.

На решті сторінок розміщують фотокартки і пояснювальний текст.

ПОРАДИ ПО СТВОРЕННЮ АЛЬБОМУ

Складання літопису родини – це дослідницька і творча робота. Передусім потрібно зібрати якнайбільше даних, що становлять інтерес. У близьких і далеких родичів можуть бути фотокартки, старі листи та інші цінні матеріали. Корисну інформацію можна отримати із розповідей старих людей, а також шляхом листування та відвідування місць, пов’язаних з перебуванням там рідних у різні часи.

Зміст, вірогідність і повнота інформації у літописі родини залежать від вмілої обробки та систематизації зібраного матеріалу, у відокремленні головного від другорядного.

Фотокартки рекомендується розміщати на непарній сторінці справа з підтекстовками в один-два рядки, а зліва на парній сторінці – пояснювальний текст до них, де в хронологічній послідовності відповідно до структурної схеми слід навести основні відомості про членів сімейства першого-четвертого поколінь: ім’я, по батькові та прізвище, дату народження, освіту, професію, рід занять, місце проживання.

Рекомендується вказати характерні риси, родинні зв’язки, цікаві відомості про кожного тощо.

З наявних фотокарток потрібно вибрати ті, на яких простежується життєвий шлях члена сім’ї від дитинства до старості. У підтекстовці до фотокартки вказати номер за структурною схемою, ім’я, дату і місце проживання.

Сторінки альбому за бажанням можна прикрасити малюнками, вирізками з поштових листівок та журналів.

На останній сторінці альбому не забудьте вказати прізвище того, хто його склав.

Минуть роки, прийдуть нові покоління. З великою цікавістю і користю для себе звертатимуться вони до літопису для того, щоб у відлунні минулого почути голос майбутнього.