Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Покуття (покуть) –куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. Тут зберігали домашні ікони, прикрашені рушниками.

Жердка – горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одяг.

Колиска – невелике ліжечко для спання і колисання дитини. У давнину колиску плели із священних дерев – верби, дуба, верболозу, явора. Форма колиски була подібна до кола (овалу). І форма колиски , і слово «колискова» були надійними оберегами для дитини від злих сил. Колиску кріпили до сволока на гачку чотирма мотузками, які символізували чотири сторони світу і також були оберегами.

Лава – зазвичай дерев’яна, на ній не тільки сиділи, але й спали.

Лежанка – дерев’яний чи мазаний настил біля печі, на якому у холодну пору спали діти і старі люди.

Ліжко – зазвичай дерев’яне, як і інші меблі, зроблене хазяїном власноруч.

Рядно – різнокольоровий килим або ковдра із грубого волокна.

Скриня – великий ящик із кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів, приданого тощо; була гарно розписана та прикрашена.

Стіл – дерев’яний, одне із найважливіших місць у хаті; завжди стояв на покутті, під образами; на нього клали хліб, за ним їли.

Мисник – полиця для посуду, іноді для продуктів; зазвичай розташовувалась з протилежного від печі боку дверей.

Сволок – брус, на якому трималася стеля хати, що символізував міцність оселі, довговічність, був оберегом; на ньому записували імена, важливі дати, події з життя родини, вирізали хрести.

Комин – передня (нижня) частина димоходу печі.

Піч (вариста піч) – оберіг від усілякої нечисті, невід’ємний елемент багатьох народних обрядів; саме в ній випікали святиню – весільний коровай, паски та інше. Піч часто білили, прикрашали декоративними розписами (Поділля), витинанками (Хмельниччина), розмальовками на папері (Петриківка). Категорично заборонялося плювати у палаючий вогонь та лаятися біля печі («Сказав би, та піч у хаті»).

Долівка – утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в приміщенні; взагалі підлога.

Стіл – скриня – скриня, кришка якої слугувала ще і столишницею. Такі столи –скрині були розповсюджені у Західній Україні і зазвичай мали багату різьбу.