Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Доярка з хутора Малинівщина Броварківської сільскої ради Віра Григорівна Розум цього року стала однією з тих українок, які власним прикладом довели всій країні, що байдуже, де ти живеш та які маєш статки, коли мова йде про визнання жінок, які доклали якнайбільше зусиль до розбудови державності та за свою самовіддану працю заслужили високої та престижної державної відзнаки – ордена княгині Ольги.

— Віро Григорівно, розкажіть про себе, про своє життя.

— Маю трьох дітей, а проте я не так давно дізналася, що троє дітей — це «подвиг»: хтось сказав щось на кшталт: «Так Ви ж маєте трьох дітей, і, відповідно, пільги» [сміється].

Дітки в мене хороші. Син Юра, наприклад, якому минуло 16 років, щоправда зірок з неба не хапає у школі, зате працьовитий: ось уже три літа на нашій агрофірмі заробляє гроші. Мріє про мотоцикл, а як закінчить школу, планує вчитися на тракториста і працювати на підприємстві.

Старша донька Юля, їй 19 років, уже заміжня. Вони з чоловіком живуть з нами. Закінчила Черкаський кооперативний технікум, працює в агрофірмі бухгалтером.

А от найменша донечка Сніжанка цього року лише йтиме у перший клас.

— У Вас дуже дружна родина. Розкажіть, будь ласка, про реакцію рідних на те, що Вас нагороджуватимуть.

— Ми взагалі нічого не знали про нагороду. Коли до мене подзвонили з району й повідомили про це, я не повірила власним вухам. Мама до останнього сприймала це за жарт. В мене ж була лише одна думка: “Чи це вві сні чи наяву…” А надто, коли сказали, що вручати орден буде не хто інший, а сам губернатор Сергій Тулуб.

— Поділіться, будь ласка, з читачами секретами успіху — як отримати таку високу державну нагороду?

— Все просто: чесно працювати. А якщо серйозно, то думаю, це пов’язано з тим, що мені просто випала така група корів: усі молоді, здорові, тому й надої на добу були 1200-1300 літрів, хоча тепер вони складають лише 700- 800 літрів.

— Де Ви зберігатимете орден, заслужений такою тяжкою працею?

— Він стоятиме на найвиднішому місці — у серванті.

Довідково: Малинівщина — це 90 дворів, 35 осіб молоді, всі працюють на фермі. Тут є лише невеличка крамниця, але в ній великі націнки на товар, тому жителі хутора їздять по продукти до сусідніх Броварок.

За матеріалами прес-служби ОДА

«Вісник Золотоніщини», 6.04.2012