Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Напередодні Дня Соборності України -21 січня – делегація із Золотоніського району на чолі з головою РДА Валерієм Буркацьким та у

складі начальників відділів і служб райдержадміністрації, не зважаючи на мороз і сніг, що лютували того дня, відвідали Тарасову Гору у м. Канів. Уся прогресивна громадськість Черкащини зібралася поблизу підніжжя Великого Кобзаря, щоб відкрити пам’ятний знак Олексі Гірнику,  Герою України, який вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації. Інформація про цей вчинок замовчувалася у роки радянської влади. Попри заборони, щороку 21 січня хтось клав червону калину на місце смерті Олекси Гірника. Спочатку про її справжні обставини повідомив його дружині лікар швидкої допомоги з Канева Михайло Іщенко. Через декілька років через рідних у Польщі і через зв’язки з рухом «Солідарність» звістку про вчинок Гірника передали на Захід. Відомості про нього поширювалися хвилями радіо «Свобода» і тільки після здобуття незалежності Україною, правда про вчинок Гірника була вперше опублікована у газеті «Літературна Україна».

Самоспалення

У записці до дружини від 19 січня 1978 р. Олекса Гірник написав, що поїхав до Львова, хоча насправді поїхав до Києва, відвідав Софійський собор та Києво-Печерську Лавру. Увечері приїхав автобусом до Канева. Із собою мав підготовлену сумку з двома каністрами бензину – загалом 3,5 літра. Місце вибрав на північному схилі Чернечої Гори, тут розкидав листівки і пустив їх на вітер. Тут же залишив і передсмертний заклик до незалежності України, та проти русифікації. Близько 3-ої години ночі облився бензином та підпалив себе. Його мертве тіло знайшли  тільки вранці. Міліція почала збирати розкидані листівки, усього знайшли 970, декілька збереглося у місцевих жителів. Ця справа залишалася таємницею, але саме через працівників міліції про вчинок Гірника дізналися у Каневі, а потім і в інших містах України. У помешканні Гірників був проведений обшук. Дружині сказали, що чоловік загинув в автомобільній аварії. Спочатку родині не хотіли віддавати тіло Олекси, але пізніше дозволили поховати на батьківщині, заборонивши відкривати труну. Незважаючи на це, вночі близькі відкрили її і була відслужена таємна панахида греко-католицьким священиком, братом дружини.

Указом Президента України № 28/2007 від 18 січня 2007 року за проявлені мужність і самопожертву в ім’я незалежної України Олексі Миколайовичу Гірнику присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Нагороду отримали сини Олекси, Маркіян і Євген Гірники.

Ольга ЧУКМАРОВА.

«Вісник Золотоніщини»,  29 січня 2009 року