Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Учитель.

Він був сином мужика і став володарем в царстві духа.

Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської

культури… Доля переслідувала його все життя, та вона не

зуміла перетворити золото його душі на іржу…

Найкращий і найцінніший дар доля дала йому аж по

смерті – “невмирущу славу і вічно нову насолоду, які

приносять його твори мільйонам людських сердець”, – так

писав І.Я.Франко у “Посвяті”.

Т.Г.Шевченкові. Генію-земляку. Великому Кобзарю з нагоди 189 річниці з дня народження і присвячуємо ми це загальношкільне свято.

 

І вед. Блвгословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку кропив Тарас

Своїми росам-сльозами.

 

ІІ вед. Спасибі, земле, що ти родиш хліб,

Спрасибі, земле, що на Україні

Колись давно з убогої хатини

Тарас великий вирушив у світ.

 

І вед. І в слово ніжне й гнівне перелив.

Снагу свою, і віру, і надію,

Пройшов крізь пекло нелюдів-катів,

Та не зломився і не відступив,

А став борцем  своєї України.

 

ІІ вед. Хай важко – легко не бува,

Але ніколи нам не буть рабами.

Тарасе, Україна сильна дочками й синами.

І не померти вічним твоїми думам,

Вони міцнітимуть з роками.

(Ансамбль учнів 8 кл. Виконує пісню на сл. Шевченка “Зоря моя вечірняя”).

Час не владний над поезією Великого Кобзаря. Вона ніколи не старіє: людський розум завжди знаходитиме  у ній те, що є сучасним, адже адресована вона “і мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм в Україні і не в Україні живущим”.

 

І чит. Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї господа моліть.

 

2 чит. Я так люблю…

Я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю.

 

3 чит. Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.

 

4 чит. Доборолася Україна

До самого краю.

Гірше ляха  свої діти

Її розтинають.

 

5 чит. Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Бо хто матір забуває,

Того бог карає,

Того діти цураються,

В хату не прускають.

 

6 чит. Оживе добра слава,

Слава України

І світ ясний, невечірній

Тихо засяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

(Звучить пісня на слова Шевченка “Думи мої, думи мої”).

Учитель.

Із газети “Черкаський край”: “…політики намагаються

Перетворити ім’я Шевченка на людний бренд. Стало традицією з приводу і без нього ходити до пам’ятника Шевченку, виголошувати … промови й обіцянки… бажано при десятках відеокамер. Бо так хочеться “примазатися” до слави.. батька нації”. Слушне зауваження. Цьогорічне травневе Шевченківське свято відбудеться у Львові. Черкащина – батьківщина генія – проводитиме у Каневі щорічне міжнародне травневе Шевченківське свято.

 

І вед. В дні перемог і в дня поразок,

В щасливі дні і в дні сумні

Іду з дитинства до Тараса,

Несу думки свої сумні,

Іду крізь свята і крізь будні,

Крізь глум юрби і суєту,

Ні, не в минуле, а в майбутнє

До тебе я, Тарасе, йду.

 

ІІ вед. Коли в душі моїй тривога,

Коли в душі пекельний щем,

Іду до нього, до живого,

У Всесвіт віршів і поем,

І в дощ, і в сніг  карбую кроки,

І чую, дивлячись в блакить:

Реве та стогне Дніпр широкий,

Щоб розбудити всіх, хто спить.

 

І вед. Я не один іду до нього –

Ідуть до нього тисячі,

Неначе грішники до Бога

Свої печалі несучи,

І доки в римах заповіту

Вогонь поезії не згас,

То рух до сонця не спинити,

Бо зветься сонце те – Тарас.

 

Учитель.

А зараз ми проведемо конкурс на кращого знавця життя в творчості Шевченка. Запрошуємо по 2 представники 9-11 класів.

Це змагання оцінюватиме журі у такому складі: учитель української мови і літератури, учитель зарубіжної літератури та заступник директора з навчально-виховної роботи.

 

І тур. Назвати вірші, з яких взяті ці рядки.

“Сидить собі в старій  ряднині…” (І золотої, й дорого.”)

“А хату раєм називають…” (“Якби ви знали., паничі”)

“Веселі здалека палати,

Бодай ви терном поросли” (“Зоре моя вечірняя”)

“По діброві вітер виє” (“Тополя”)

“Як понесе з України  у синєє соре” (“Заповіт”)

“І усміхнулася небога” (“Сон”)

“Нема в мене хати,

Не дав мені Бог нічого…” (“Мені 13-й минало”)

“І  висохли мої сльози,

сльози молодії” (“Три літа”)

“Гомоніла Україна,

довго гомоніла” “Гайдамаки”)

“Он глянь, у тім раї, що ти покидаєш” (поема “Сон”)

“За горами гори, хмарою повиті” (“Кавказ”)

“Доборолася Україна

До самого краю” (послання)

 

ІІ тур.  Біографія Кобзаря. Які події у житті Шевченка відбулися у ці роки.

1814 – народився

1823 – смерть матері

1836 – зустріч з Сошенком

1838 – викуп із кріпацтва

1840   – перше видання “Кобзаря”

1843    – перша подорож на Україну

1845 – друга подорож

1847 –  арешт

1847-1857 – заслання

1859 – остання подорож

1860 – присвоєно звання академіка

1861 – смерть поета

 

ІІІ тур. Продовжити рядок вірша Шевченка

“Садок вишневий (коло хати)”

“Як у Дніпра веселочка (воду  позичає)”

“Наша дума, наша пісня (не вмре, не загине)”

“Біленькі хати (повалялись)”

“А онуки – (Їм байдуже)”

“Мов кабани (годовані)”

“Із нор золото виносять)”

“Споконвіку Прометея (там орел  карає)”

“Обніміте ж, брати мої, (найменшого брата)”

“Якби ви вчились (так, як треба)”

“Там матір (добрую мою)”

“Щоб лани (широкополі)”

 

ІV тур. Імена людей, пов’язаних із Шевченком.

Великий російський художник, друг Шевченка, наставник у Академії художеств. (Брюсов)

Російський письменник, портрет якого намалювали, щоб викупити Шевченка з кріпацтва. (Жуковський)

Ім’я старшої сестри, яка була Тарасові за матір. (Катерина)

Ім’я діда, сучасника Коліївщини. (Іван)

Ім’я українського композитора., зо поклав на музику найбільше творів Шевченка. (М.В.Лисенко)

Ім’я дослідника Новопетрівського укріплення, який по-людському ставився до рядового Шевченка. (Усков)

Ім’я Відомого російського актора, який  поїхав із Москви у Нижній Новгород, щоб підтримати дух Шевченка. (Щепкін)

Ім’я художника, який ілюстрував перший “Кобзар” поета (Штернберг)

Ім’я художника, що створив найбільше ілюстрацій за творами Шевченка (Їжакевич)

Ім’я професора у м.Вільно, у якого Шевченко вчився малювати

(Ян Рустем)

Ім’я скульптора пам’ятника Шевченку у м.Каневі (Манізер)

Слово журі.

Привітання і приз переможцю.

В.М.Макаренко, вчитель Вознесенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Золотоніського району, заслужений учитель України