Ковтунівський навчально-виховний комплекс

ЧЕРКАЩИНА – МОЯ ЗЕМЛЯ

 Моя земля, земля моїх батьків, – Черкащина,  прекрасна  сьогоденням і славна минулим. Нібито Богом посланий цей шматок землі – в центрі України, де розстелила свої площини з південно-західної частини на північний схід в оточенні Наддніпрянської висоти, порізаної річками, ярами та балками, вкритої рівнинністю, подекуди горбами, які перетворилися у невисокі гори, що деінде сягають крайнеба. Це – Канівсько-Мошногірський кряж, який тягнеться вздовж дніпровської долини. Його ще називають Канівськими горами або Мошногір’ям.

Найважливіша водна артерія Черкащини – Дніпро, який  відділяє Правобережжя від Лівобережжя. Скільки стогону й плачу довелось йому вислухати, скільки крові обмити! То – наша історія, наше давнє минуле. Дніпро-Славутич по-батьківськи, гостинно приймає води Росі, Вільшани, Тясмина, Сули. На узбережжях річок виставили свої фортеці дубово-грабові та кленово-ясенові ліси, соснові бори із високими, стрункими і древніми стовбурами. У найбільшому на всій території Лісостепу біогеографічному заповіднику, що поблизу Канева, – затишно всім дітям матері-природи.

Лівобережна частина, що лежить у межах Наддніпрянської низовини, відзначається одноманітним рівнинним рельєфом, де-не-де заболоченим.

Господарює на території Черкащини помірно континентальний клімат, при якому добре сіється і щедро врожається. Кожний житель-трудівник чекає, щоб після білосніжної зими покласти у весняно-теплий чорноземний ґрунт зерно-насіння, щоб виростити його сонячно-лагідним літом, щоб золотисто-багряної осені щедрилися столи хлібом-сіллю.

Але найцінніше багатство моєї землі – люди, які споконвіків нескорено несли прапор боротьби за її національно-соціальне визволення. Всесвітньовідомі імена Тараса Шевченка і Богдана Хмельницького стали національними символами українського народу, його героїчною ментальністю. І скільки їх, незборених майстрів українського нев’янучого слова і пензля, невмирущої української пісні, творців національної культури, імена яких, безперечно, замовчувалися або промовлялися неголосно, беззвучно, – всі вони, сподвижники минулого і керманичі майбутнього, є гордістю моєї Черкаської землі. Всі вони – вічно сонячна слава України.

Ось така моя земля – Черкащина, казково-чарівний куточок планети. (274 слова)

Орфограми: велика буква; букви Е, И, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів; написання разом і через дефіс складних прикметників; написання прислівників разом і через дефіс;  проста прикладка; правопис іменників ІІІ відміни; написання іменників  середнього  роду; написання складних сполучників;  написання  префіксів;  написання  часток; вживання знака м’якості; НЕ з різними частинами мови.

Пунктограми: кома між частинами складнопідрядного речення; тире між підметом і присудком; розділові знаки при відокремленій прикладці; кома і тире при однорідних членах речення; кома при відокремлених уточнювальних  членах речення; кома при вставних словах; знак оклику в кінці речення.

(Із збірника диктантів „50 імен славних черкащан” Шпильової Н.М., учителя української мови і літератури гімназії імені В.Т.Сенатора міста Сміли)