Урочиста лінійка з нагоди естафети пам’яті
Я про війну багато прочитала,
З глибоким сумом оглядала
Сторінки страшної історії Землі,
Що принесли у світ жахливий час війни:
Лилася кров, текли струмки печалі,
І небосхил був чорний від журби.
Йшла смерть за смертю…
А мати проводжала
На боротьбу своїх ріднесеньких синів.
Там сліз було немов дощу із неба,
Стогнала від жорстокості душа,
І суще затуманилося тінню,-
Бо Матір Божа сльози пролила.
Та лихоліття всі перетерпіли люди,
Та біль і досі душі їх ятрить,
І коли б тільки не герої мужні,
То зараз в мирі не змогли б ми жить!
(пісня «Вічний вогонь»)
1 ведучий. Стій! Час замри і озирнися у минуле. Озирнися на тих, кого зараз немає, хто з каменя дивиться на нас з висоти своїх пам’ятників. Стій! Зупинись! Ніколи не проходь байдуже повз гранітну стіну, на якій визолоченими буквами вписані імена тих, що полягли на полі бою, закатованих у фашистських концтаборах, спалених, повішених, знищених, але не скорених. Зупинись — постій мовчки — згадай…
2 ведуча: Пам’ять… Вона не має початку і не має кінця. Ще й досі чекають запізнілих листів з фронту матері, що не повірили похоронці, наречені, сестри, дружини, а сини стали старшими від своїх батьків. Тіла солдат, полеглих у землю давно стали землею і завдяки одному серцю, яке перестало битися тоді, сьогодні на нашій землі б’ються тисячі сердець!
1 ведучий: Війна, що прийшла на українську землю червневим ранком 1941 року, увірвалася до кожної сім’ї, до кожної оселі, відібрала мільйони молодих життів, спотворила нашу чудову природу, перетворила у руїни тисяч міст і сіл. Проте наш народ залишився незламним у титанічній битві, якої ще не знала історія. Він боровся за свободу і переміг. Серед тисяч солдатських автографів на стінах Рейхстагу чимало українських імен.
2 ведуча. 9 травня 2015 року виповнюється 70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні. З метою вшанування пам’яті про подвиг наших воїнів – захисників стартувала естафета пам’яті «Якщо ми забудемо війну, то війна нагадає про себе», яка присвячена 70-ій річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників та ініційована Золотоніською районною Ветеранською радою.
Все, що пов’язане з цією страшною війною, навіки викарбовано в історичній та генетичній пам’яті народу. І ми плекаємо надію, що ніколи на нашій землі не повториться це страхіття і наша країна та й вся Європа не почує страшне слово війна.
1 ведучий. Війна, навіщо ти почалась? Скільки безневинних життів ти забрала! Скількох дітей ти залишила сиротами! Скількох людей скалічила! Ти забираєш юнаків, багато з яких ніколи не повернуться додому. їхні батьки назавжди залишаться без своїх, може єдиних, дітей. Їхні наречені, дружини, будуть довіку чекати їх з фронтів. Навіщо ти несеш крамолу в міста і села, країни та континенти, навіщо залишаєш в пам’яті людській жахи, які будуть передаватися з покоління в покоління. Ти ніколи не знайдеш співчуття в очах тих, душі чиїх близьких ти забрала і віддала небу. Геть! І ніколи не приходь до нас!
2 ведуча. Давно вже минула війна,
Пройшли десятки літ
І в центрі нашого села
Солдатам пам’ятник стоїть
І буде він стояти там
Для мертвих і живих,
Щоб не забули ми про те,
Хто в братських цих могилах спить.
1 ведучий. Цвіте земля і небо синє
Акордом зоряним бринить.
Пролита кров за Батьківщину
Священним полум’ям горить
Вкраїну хоч із краю в край сходи,
Усі роздоли всі її простори –
Навряд чи знайдеться десь двір,
Куди б не внадилося ненависне горе.
Гула , стогнала, і ревла земля,
Сивіли в горі мати і кохана.
В огні була Вкраїнонька моя,
Була війна жорстока, Вітчизняна.
2 ведуча. Війна — це 26 тисяч кілометрів і 27 мільйонів загиблих радянських людей. Це значить 10800 вбитих на кілометр, 22 людини на кожні 2 метри землі! 27 мільйонів загиблих за 1418 днів. Це значить 19 тисяч вбитих щоденно, 800 людей на годину, 13 чоловік кожної хвилини! Вдумайтесь! Кожний шостий мешканець нашої країни загинув під час війни!
1 ведучий. У роки другої світової війни загинуло 168481 мешканець Черкащини, в тому числі 151031 – безпосередні учасники бойових дій. На території Черкащини гітлерівці знищили понад 120 тисяч цивільного населення. За період окупації у Звенигородському районі було розстріляно понад 5 тисяч чоловік, стільки ж у Монастирищенському та Христинівському, у Корсунь-Шевченківському – понад 3 тисячі, Канівському – 482, Чорнобаївському – 500 чоловік. Після звільнення Золотононоші на околиці міста було виявлено 30 поховань, в яких знаходяться останки близько 13 тисяч чоловік.
2 ведуча.За офіційними даними, в період Великої Вітчизняної війни, загинули смертю хоробрих 158 наших односельців. Всього у бойових діях приймали участь 283 жителі села Ковтуни. Із них 89 нагороджено бойовими орденами та медалями. Із 125 воїнів, що повернулись із фронту, 28 були інвалідами війни.
1 ведучий. Живі і мертві, мертві і живі
Герої наші, воїни –солдати,
Ми знаємо – в нещадній тій війні
Змогли страшного ворога здолати.
Ми пам’ятаєм, хто в лиху добу
В броні важкій віддав останні сили,
Ми зараз квіти і терпку журбу
Приносим на засмучені могили.
2 ведуча.Багато на нашій землі обелісків,
Вкарбовано в них золоті імена
Вклонися, людино, їм низько-низько,
Це пам’ять, яку залишила війна.
Допоки пам’ятаєм ми
Про ту страшну війну
Не прийде вона знов
У рідну сторону.
(пісня «9 травня»)
Виступи голови ветеранської організації та директора закладу.
Передача атрибутів естафети делегації Подільської сільської ради.