Ковтунівський навчально-виховний комплекс

1 січня

Цього дня вшановується пам’ять святого Боніфатія. Народна прикмета каже: «Який перший день січня, такий буде і перший день літа». Вважали також, якщо перший день у році веселий (щасливий), то і рік буде таким ж (і навпаки).

Який перший день січня, такий і перший день літа. Який день — такий і липень.

Сніг і тепло на Новий рік — літо буде тепле і дощове.

Сніг під Новий рік добрий — сій гречку.

Якщо зранку густий іній на деревах, то рік буде врожайним.

Якщо в перший день Нового року сильний мороз і малий сніжок, то добре вродить хліб. Якщо ж тепло й безсніжно – хліб уродить погано.

Якщо синички зранку пищать — на мороз, якщо горобці нагорошилися, варто чекати непогоди.

Якщо після Нового року хмари пливуть проти вітру, то буде сніг.

 

2 січня

Цього дня вшановується пам’ять святого Ігнатія Богоносця. У минулі часи був звичай на Ігнатія навколо дому обносити ікони, захищаючи таким чином дім від зла. У цей день садівники трясуть плодові дерева на хороший урожай. Погода цього дня вказує яким буде серпень. Існує повір’я: наскільки сильний мороз, настільки буде спекотно влітку.

Якщо до Різдва буде багато бурульок під стріхою, добре вродить ярина, особливо ячмінь.

Якщо є іній на деревах, то погода найближчими днями буде ясною.

Якщо вечірня зоря має рожевий колір, а ранок сірий і похмурий, то буде ясний день і вечір із слабким вітром.

Якщо на небі – білі хмари, буде вітер, сині – буде тепло.

 

3 січня

За астрономічним календарем цього дня Земля розташовується на найменшій відстані від Сонця. Погода вказує яким буде вересень. Якщо цього дня багато снігу, то можна очікувати хороший урожай хліба, а якщо сніг не вкриє землю, то врожай у цьому році буде бідним.

Червоне сонце на сході віщує заметіль.

 

4 січня

4 січня відзначається день Анастасії Путорозрішниці. До цієї святої звертались у молитвах для легкого протікання вагітності та пологів. Цього дня, з молитвою до святої, жінки вишивали полотенце, яке мало допомогти благополучно народити. У народі примітили, яким буде день на Анастасію, таким буде і жовтень.

 

5 січня

5 січня вшановується пам’ять святих Феодула (Федула), Саторника та інших. З цього дня уже розпочиналась активна підготовка до Різдвяних свят: прийнято було прибрати будинок і готувати кутю. За погодою цього дня передбачали погоду листопада. Для цього дня характерна вітряна погода, тому в минулі часи говорили: «Прийшов Федул, вітер подув» — що вказувало на хороший урожай. Сприятливою ознакою для врожаю вважаються ясні дні під час усього Різдвяного посту (28 листопада — 6 січня).

6 січня

6 січня усі православні народи святкують Святвечір. З цього дня настають Різдвяні морози. Глибоко промерзла земля передбачає родючість. За погодою цього дня визначали погоду грудня. Якщо тепло — весна буде холодною; заметіль — на врожай пшениці. У народі говорили: «Якщо на Кутю небо зоряне — багатий приплід скотини і багато ягід буде». Якщо на святвечір буде снігопад, чекайте процвітання господарства у новому році, а якщо мороз — у сім’ї буде злагода і любов.

Різдво не можна зустрічати в чорному одязі, щоб не накликати хвороби і всякі інші неприємні сюрпризи.

Якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.

Зоряне небо в різдвяний святвечір віщує добрий врожай ягід і великий приплід у худоби.

Як на Святий вечір є зірки на небі, то будуть кури нестися.

Іній або сніг — на мокре літо і дорід зернових.

Сніг іде — врожай на яблука.

Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина.

Місячна ніч — врожай на баштани.

Ожеледь на деревах – вродять горіхи й садовина.

Місячна ніч – врожай на баштани.

 

7 січня

7 січня відзначається Різдво — одне з головних християнських свят. З давніх часів це день примирення, добра, миролюбності, прославлення Христа. Старожили помітили, якщо цього дня тепло — весна буде холодною. Якщо ж у день Різдва холодно і хурделиця, буде холодно і літом. Яка погода після Різдва, така буде й після Петра: як по Різдві, так і по Петрові.

Густий іній прогнозує літом достаток хліба і малини. Незважаючи на урочистість цього свята, світлий, ясний день вказував на неврожай. А багато зірок на небі — на врожай грибів, ягід та гороху.

Різдво збігається з настанням молодика — рік буде неврожайний.

Ніч на Різдво світла — будуть несучі кури, темна — молочні корови, а завірюхою — бджоли будуть добре роїтися; небо зоряне — врожай на горох і сочевицю.

Якщо до Різдва буде багато бурульок під стріхою, добре вродить ярина, особливо ячмінь.

Морози різдвяні великі — буде надійний врожай.

Морозів різдвяних нема — весна буде холодна.

На Різдво гарна погода, сніг – до урожайного року.

 

8 січня

Цього дня відзначається Собор Пресвятої Богородиці. У народі цей день називали Бабині каші. За кашею, навіть, погоду передбачали на найближчий час: якщо каша в печі рум’яниться — на сніг. Якщо до цього часу земля ще добре не промерзла, то врожай буде не дуже хорошим. Спостерігали цього дня за сонцем і за птахами: якщо біля сонця з’являлась світла смуга — на сніг. Якщо синиця зранку пищить — бути морозу вночі, а якщо галки і ворони влаштували безперервний ґвалт — варто чекали снігопад і заметілі.

 

9 січня

9 січня вшановується пам’ять святого апостола Стефана, який проповідував, підкріплюючи істинність своїх слів знаменнями і чудесами. Зазвичай цей день був морозним: «Прийшов Стефан – на ньому червоний жупан». Старожили помітили, якщо сніг сипле з неба великими пластівцями, то найближчим часом варто очікувати негоди і відлиги.

В цей день казали в давнину — «Степан теше», і ставили 12 колів чи жердин в полі або на ставку, як для курячого гнізда. А дівчата зливали воду в середину круга, змиваючи тугу з серця

 

10 січня

10 січня вшановується пам’ять святих з Нікомидії. Із поколінь передається, що погода цього дня вказує на погоду в липні. Якщо 10 січня буде снігопад і заметіль, то липень заливатимуть інтенсивні дощі. Якщо цього дня скирти хліба вкривав іній, це був знак того, що майбутнє літо явно буде дощовим.

В цей день птахи підкажуть, якою буде погода:

• Снігур заспівав — на хуртовину.
• Сорока під стріху лізе — на заметіль.
• Горобці дружно разчирикались — до відлиги.
• Ворона завжди сідає носом до вітру.
• Ворони і галки зимою в’ються в повітрі — перед снігом; сідають на сніг — до відлиги; сідають на верхів’я дерев — до морозу, на нижні гілки — до вітру.

 

11 січня

Церква вшановує пам’ять 14 тисяч Віфлеємських немовлят, які були убиті царем Іродом у 1 столітті н.е., коли жорстокий цар припускав, що серед них опиниться Ісус Христос. У давнину вважали, що саме у цей день нечиста сила робиться особливо жорстокою. Тому 11 січня прийнято було підпалювати коли, які, згораючи, проганяли зло.

Цього дня було прийнято в сутінках відпочивати на печі та лежанці, розповідати дітям казки і загадувати загадки. Молодь проводила час на посиденьках. Люди цього дня слідкували за вітром і хмарами: якщо вітер дув з півночі, а небо при цьому було безхмарним, то слід очікувати морозу.

 

12 січня

12 січня вшановується пам’ять святої Мучениці Онисії, яку ще називали у народі Порізуха. В цей день різали худобу, промовляючи: «Кабанчика або свинку до Василевого вечірка». У народі цей день називався «Онисі зимові», або «Онисі Шлунківниці». У давнину цього дня варили свинячі шлунки і різали гусей. За нутрощами тварин передвіщали погоду на зиму. Якщо селезінка була рівною і гладкою, то очікували зими сурової. Товста печінка усередині означала, що холоднеча розпочнеться з половини зими, а широка сторона печінки до живота обіцяла морози. У народі говорили: «До дня Онисі холод над землею повис».

 

13 січня

13 січня відзначається день пам’яті преподобної Меланії. У народі називають цей день «Щедрий вечір». Так як у нас існує розбіжність між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: 1 січня — офіційне святкування Нового року, а 14 січня — носить назву Старого Нового року. Тому на переддень Старого Нового року українці святкують щедрий вечір, або, як його ще називають у народі, свято Меланки. У цей вечір вважалось, можна дізнатись свою долю. Тому у ніч на Новий рік ворожили, особливо дівчата, намагаючись дізнатися, коли і хто візьме їх заміж. А хлопці ходили посівати, бажаючи щасливого нового року.

Погода кожного наступного дня відповідала погоді кожного з дванадцяти місяців. Якщо вночі був південний вітер, то рік очікували спекотний і урожайний. Західний вітер передвіщав хороші надої та достаток риби в річках і озерах, а східний — рясний урожай фруктів. Якщо помічали на вікнах лід, то розраховували на достаток меду. З цього часу день збільшується на годину.

Якщо зірок у цей день на небі немає, то ягід влітку не чекати.

Яка Маланка, такі й Петро з Павлом (12 липня).

Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухла вологою, то невдовзі піде дощ, стала геть мокрою — злива.

Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу — на врожай, до заходу — на недорід.

Зоряне небо — добре нестимуться кури.

Ожеледь на деревах — уродить садовина.

Сильний мороз і падає малий сніжок — на врожай хліба, здоров’я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу — на неврожай і хвороби.

Падає м’який сніг — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

Небо в зірках — врожай на боби й горох.

Якщо під Новий старий рік добрий сніг — сій гречку.

Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір.

Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини.

 

14 січня

14 січня вшановується пам’ять святителя Василя Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Якщо на Василя зранку туман, то буде хороший урожай літом і восени. Якщо буде багато зірок на небі — до ягідного літа. У минулі часи говорили: «Якщо Василевий день у році веселий, то і рік такий», «Новий рік — до весни недалік». Якщо на Василя тепло і сніг — літо буде теплим і дощовим.

Якщо на Василя з ранку туман, то буде гарний урожай влітку і восени.

Заметіль на Василів день провіщає багатий урожай горіхів.

Інею пухнастого багато на деревах на Василя — літо буде щедре на мед.

Іній рясно вкриває на Василя всі дерева — буде врожай на збіжжя.

Небо на Василя частково закрите хмарами — в тій стороні буде урожай збіжжя; звідти треба сподіватися щастя.

Ніч на Василя зоряна — до врожаю ягід.

Сніг випаде в цей день — буде щасливий рік.

Сонце зійде весело — весь рік буде щасливий, особливо буде добрий врожай садовини.

Туман на Василя — до врожаю.

 

15 січня

15 січня вшановується пам’ять преподобного Серафима Саровського — чудотворця, що носив мирське ім’я Прохор. Серафим у перекладі означає «пекучий», «полум’яніючий», «спалюючий», «запалюючий», «зігріваючий» — все своє життя віддав Богові, посвятив молінню за благодать людей.

У минулі часи цього дня було Куряче свято. Цього дня чистили курятники і окурювали їх смолою з оманом. Сині вечірні хмари цього дня передвіщали зміну погоди. Спостерігали також за місяцем: якщо його роги гострі та яскраві, слід чекати вітру. У народі говорили: «Січень гонить хурделицю за сім верст» – цей місяць хоча і холодний, але відносно спокійний.

Якщо на полях іній, то буде мокрий рік.

16 січня

Цього дня вшановується пам’ять святого пророка Малахія. За народним повір’ям, лише 16 січня можна напоумити людину, яка страждає від меланхолії. І якщо зараз меланхолічність вважається рисою характеру, то у минулі часи це вважалось душевною хворобою. Якщо цього дня на небі з’являлася біла велика хмара, це передвіщало хурделицю і заметіль. Погода на Малахія вказує, якою буде погода у березні.

Якщо січень мокрий та з відлигами — жди холодного літа.

Над лісом або чагарниками повітря засиніло — на потепління.

Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм — на щедрий врожай.

Не промерзла земля врожаю доброго не дасть.

Багато снігу — багато хліба, багато води — багато трави.

Зірки блищать яскраво — до морозів, мало їх на небі — чекай негоди.

 

17 січня

17 січня вшановується пам’ять преподобного Теоктиста, Зосими Пустельника, який жив у IV ст. У народі Зосима вважається покровителем бджіл. Про бджіл говорить і прикмета цього дня: якщо «сніг на деревах гілки гне — літом бджоли роїтися будуть». У давнину люди виготовляли обереги з чортополохом. Вони відганяли нечисту силу і допомагали в дорозі.

Якщо на небі немає хмар при сильному морозі, то морозна погода буде стояти і надалі та не скоро відступить

 

18 січня

18 січня відзначається Водохресний святвечір, переддень Богоявлення. Цього дня дотримуються суворого посту, тому переддень Богоявлення називають ще Голодною кутею.

Якщо цього дня заметіль, сніг і поземка — бути хорошому врожаю. Якщо зоряна ніч на Водохрещу — буде врожай ягід, гороху і хліба. Сильні південні вітри 18 січня передвіщають грозове літо, а заметіль на Водохрещу приносить заметіль на Масницю. Повний місяць цього дня обіцяє великий розлив річок навесні.

 

19 січня

19 січня відзначається свято Хрещення Господнього або Богоявлення Господнє (Водохреще, Йордан). За погодою цього дня прогнозували погоду на літо. Якщо холодна, ясна погода — літо засушливим буде. Похмура і сніжна — на рясний урожай. У давнину говорили: «День теплий — хліб темний (густий)», отже, варто було очікувати хорошого врожаю хлібів. Також на хороший врожай вказували сині хмари та сніг пластівцями.

Якщо на Водохреща погода ясна й погожа — на посушливе лiто.

Відлига водохресна — на врожай.

Горобці в цей день пролетять перед хоругвами — рік не щасливий для дітей; граки – для молодих людей; пролетять гуси – старші люди цього року будуть хворіти.

День на Водохрещу ясний, сонячний — хліб буде чистий; день похмурий, небо вкрите хмарами – у колосках буде багато “сажки”.

Дерева на Водохрещу вкриті інеєм — треба навесні сіяти яру пшеницю у відповідний день тижня (той, на який припало свято) — вродить як гай!

Мороз на Водохрещу сильний — на хліб не ремствуй.

Небо похмуре, великий іній і сніг у цей день обіцяє родючий рік.

Місяць повний випав на Водохрещу — бути великій воді.

Риба на Водохрещу ходить табунами — добре на рої.

Сині хмари опівдні на Водохрещу – до врожаю.

Сніг на Богоявлення лапатий – до врожаю; ясний- до неврожаю.

Сніг йде на Йордан – на врожай гречки; вранці — ранньої, в обід — середньої, ввечері — пізньої.

Сніг йде під час освячення води — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліби.

Собаки на Водохрещу багато гавкають – буде багато звірів і дичини.

Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході — добре вродить жито, на півдні — просо, на півночі — гречка.

Якщо цього дня ясна й холодна погода — на посушливе літо, похмура й сніжна — на рясний урожай.

Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

 

20 січня

20 січня відзначається Собор Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Вважається, що у цей день вся вода, як і на Водохреща, є святою. Цей день є кінцем святок: «Іван Хреститель свята відвів». Якщо цього дня стояла ясна і холодна погода, то літо очікувалось засушливе, а похмура і сніжна — натякала на рясний урожай. До 20-го січня закінчувались Богоявленські морози, і хоча попереду ще була майже половина зими, люди вже жили в очікуванні тепла: «Тріщи, мороз, не тріщи — минули Водохрещі: дуй, хурделиця, не дуй — на Великдень пішло»

Якщо 20 січня опівдні буде ясне сонце — настане рання весна.

Якщо сьогодні буде завірюха, то вся Масляна буде заметільна.

 

21 січня

21 січня вшановується пам’ять Еміліяна, сповідника. Раніше заметілі і бурани цього дня були звичним явищем, про що говорить і прислів’я: «Ємельян, накрути буран». Слідкували цього дня в основному за вітром: якщо на Еміліяна дує з півдня — літо буде грозовим, а якщо день видасться ясним, то слід чекати засушливого літа.

21 січня відоме, як «Виряджання (Проганяння) свят» — завершення усіх свят. У народі його ще називають Пів-Івана. Відзначається цей празник рівно через два тижні після Різдва Христового. В старовину цей день прийнято повністю присвячувати гостям, як останній святковий день різдвяно-новорічного циклу. В цей день вшановують пам’ять Григорія Чудотворця, ченця Києво-Печерського монастиря, який зціляв хворих.

За народними прикметами 21 січня слід стежити за вітром: як подме з півдня , то слід чекати грозового літа.

 

22 січня

Цього дня вшановується пам’ять святого Полієвкта церковного діяча XVI ст., який очолив відомий Соловецький монастир. У народі про цей період січня говорили так: «Росте день у січні — росте і холод», що вказувало на наближення лютого, який вважався найхолоднішим місяцем зими.

У народі в цей день прийнято пригощати кума з кумою. Приходячи в гості, кум і кума приносять шматок мила і рушник. Ці подарунки використовувати треба при купанні дитини.

Спостерігали в давнину цього дня за домашніми тваринами: якщо вони, випущені у двір, намагатимуться повернутися до хліву — бути незабаром снігу та холоду.

Ясна погода в цей день обіцяє хороший врожай.

 

23 січня

23 січня вшановується пам’ять святителя Григорія, єпископа Ниського. У народі цього святого називали Літопокажчик, тому що природні явища цього дня вказували на погоду майбутнього літа. Якщо буде іній на деревах та стогах, то літо буде мокрим і холодним. Якщо вітер дме з півдня — на грозове літо. У давнину цього дня спостерігали за інеєм. Якщо він був великим, то 15—16 червня чекали дощ. Якщо скирти iнеєм вкриті, тло літо передбачалось сирим i холодним.

 

24 січня

24 січня відзначається день пам’яті преподобного Феодосія (Теодозія) Великого. У народі цей день називався «Феодосієве тепло». Зазвичай цього дня насправді була тепла погода, але люди побоювалися такого тепла і говорили: «Бійся весни у січні», хоча тепла погода передвіщала ранню і теплу весну. Якщо на Феодосія була відлига, то готувались до затяжної весни.

На Теодозія морозно – ярові посієш пізно.

Теодосієве тепло – на ранню весну пішло.

 

25 січня

25 січня вшановується пам’ять святої Тетяни. У народі цей день називали «Тетяна Водохресна», «Бабин кут». Якщо цього дня йшов сніг, то літо очікували дощове, якщо було морозно, ясно — літо обіцяло бути теплим, а рік — врожайним: «Якщо снігопад — влітку дощик частий». А ось тепла заметіль на Тетяну і «гнилий вітер» (південний) були небажаними явищами, оскільки вказували на неврожай та засуху.

Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо буде дощове.

 

26 січня

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Яреми, затворника. Погоду цього дня визначали за місяцем: якщо навколо нього було туманне коло, очікували заметіль. У давнину прислуховувалися до лісу і спостерігали за тваринами, щоб дізнатись про майбутню погоду. Якщо ліс тріщить — мороз буде стояти довго, якщо ліс шумить, незабаром буде сніг та відлига. Якщо на Яреми киця мордочку ховає — бути морозу; собака лежить, звернувшись — на холод, витягнулася — на тепло. Кішка стіну дере — негода біля воріт.

 

27 січня

27 січня відзначається пам’ять преподобних Ісаї, Сави, Мойсея, а також святої рівноапостольної Ніни. У давнину помітили, якщо в ніч на Ніну на небі багато зірок, то незабаром буде тепло і сніжно; якщо ж зірок небагато, то буде негода і хуртовина. Білі хмари цього дня обіцяли мороз. Якщо зранку ворона розкаркалась, то слід чекати на заметіль. А якщо півні зрання закричали у морозний день, то холод скоро відступить.

Якщо на Ніну піде сніг, то бути рясному урожаю.

 

28 січня

28 січня вшановується пам’ять преподобного Павла Тивейського та Іоанна Кущника. У минулі часи була така приказка: «Петро-Павло дня добавив», що вказувало на збільшення світлової частини дня. У давнину, щоб дізнатись погоду, спостерігали за небом. Якщо зірки сильно блищать, то бути морозу, а якщо вони тьмяні, то буде тепло. Якщо з півночі приходили хмари, то відлиги не чекали. Сніговий буран вдень на Павла передвіщав міцний мороз вночі.

Вітер на Павла — буде рік вологий.

Зоряна ніч цього дня віщувала гарний урожай льону.

 

29 січня

29 січня відзначається чесним веригам (оковам) святого і всехвального апостола Петра. (Вериги – це кайдани, ланцюги та інші металеві предмети, які носили віруючі люди «для приборкання плоті»).

У народі цей день був відомий під назвою Петра-покорму, оскільки до цього часу в селян виходила половина зимового корму для худоби. З цього приводу народ підмітив: «Якщо в коморі житнього хліба залишилось більше половини, бути хорошому врожаю». Погоду цього дня передбачав вітер: якщо він дув з північної сторони, очікували сильного морозу.

В день Петра Вериги розбиваються криги.

Гайвороння кряче в цей день на метелицю.

Місяць уночі обгородився хмарами — буде вітер.

Мороз вдень на Петра – влітку буде спека.

Ніч на передодні Петра місячна, і на небі видно зорі — літо буде врожайне, рік щасливий; ніч понура — то й рік буде понурий; неврожай, пошесть на худобу.

 

30 січня

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Антонія Великого. У минулі часи цей день називали Антон Перезимній — саме 30 січня вважалося серединою зими. Цього дня часто бували відлиги, а вслід за ними наступали сильні морози. Звідси і прикмета, що зимовому теплу вірити не можна: «Перезимник дасть надію, тепло, а потім обдурить — все морозом стягне». Якщо на Антонія небо заволочувалось хмарами, очікували заметіль.

 

31 січня

31 січня вшановується пам’ять святителів Афанасія і Кирила. Цей день називали «Панас Ломоніс», оскільки стояли люті Афанасієві морози: «Ломоніс морозить ніс», «Прийшов Панас Ломоніс — бережи щоки та ніс». Якщо цього дня був пурпуровий захід сонця, то на ранок очікували великого снігопаду, морозу і вітру. Погоду передбачали і ворони: якщо вони летіли зграями, слід було готуватись до сильних морозів. Чистий захід сонця в морозну погоду говорить про те, що морози будуть і далі.

Афанасівські морози жартів жартувати не люблять.

На Афанасія сонце опівдні – весна рання.

На Кирила святого буває ще морозу много.

(За матеріалами Інтернетвидань)