Слово про маму
КВІТИ ДЛЯ МАМИ
Під час процесу Ірени Стасів-Калинець кількарічна дочка Дзвінка намагалася передати матері квіти, але, з наказу судді і прокурора Боєчка, охорона вирвала з рук дитини квіти і кинула їх на землю.
(З пресового повідомлення)
В ручці затисненій — квіти.
Люди говорять: це суд?…
Маму, найкращу на світі
Зараз мені привезуть..
Мама, що місяць для доні
Вміла знімати з небес,
Вміла пестити в долоні
Всесвіт щасливий увесь.
Мама — розспівані взори,
Казка про зоряний віз…
Мама — дитиняче горе,
Подушка мокра від сліз.
Квіти дзвінкі, як дівчатко:
Сині, рухливі дзвінки…
— Котика взяти, ой татку,
Ми позабули таки!
— Татку, той «ворон» — безкрилий,
Просто не ворон, а змій!
Маму туди посадили?
Мамі там лячно самій!…
Двері відкрились… Це — Мама!?
Ближче підводять…
Не сон? Рідна така і… незнана,
З хованих, давніх ікон?…
— Мамо, візьми, ти ж їх любиш!
Серце дзвенить у дзвінках…
— Хто це хапає так грубо?
— Люта, вузлиста рука!
Китиця впала, ой пробі!
— Дайте підняти! В цю мить
Чавить нечищений чобіт…
— Мамо, пелюсткам болить!
— Мамо-о-ооо…