Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Слово про маму

ТАК ХОРОШЕ МЕНІ, КОЛИ ПРОМОВЛЮ: «МАМА»

Якось на небі запалала зірка ясна,

Вона засвідчила, що народився я.

І пролунало слово з уст чарівне – мама,

Я дякую матусю, ти дала мені життя.

Ти віддала всю ніжність і турботу,

Ти показала всесвіту усю красу

І як презент, як вічну нагороду,

Подарувала ти любов і доброту.

Ти берегла від зла і негараздів,

Як вічного вогню безцінний оберіг

Й любов’ю сіяла красу яскравих барвів

І лиш одну дала із тисячі доріг.

Я дякую тобі, що ти завжди зі мною,

Я дякую за все, що ти дала мені –

За небо яснеє над головою,

За радісні й щасливі дні.

Матусю, ти прости за всі печалі

За всі образи, що лунали при тобі,

За всі буденні і тривожні дні,

За ту любов, яка не подарована тобі.

Навколішки перед тобою стану

І поцілую ніжні руки я твої,

Люблю тебе – мою єдину маму,

Й дарую вдячності слова мої.

Та що слова, їх зовсім мало

І ними не розкажу я тобі

Про ніжність, що дарована тобою, мамо,

Про теплоту, що зігріває серце у мені.

Матусю – ти радість усього мого життя,

Як прохолодна злива серед жаркого літа.

Ти дивна втіха для свого дитя

І щирість вся твоя немов широкая ріка.

Матусю, нене вічна і кохана,

Як радісно і добре знати, що ти є,

Так хороше мені, коли скажу я мама

Люблю і дякую за те, що є.

І дякувати Богу завжди й знову

За те, що дав безцінний скарб мені,

За всю любов, що подарована тобою,

За усмішку і щирість, адресовану мені!