Слово про маму
МАМИНІ ЗМОРШКИ
У маминих зморшках – моє все життя,
Тривоги мої в них і болі.
І радощів й бід незбагненне злиття,
І пошуки власної долі.
У маминих зморшках – до себе дорога,
У світі найважча на колі доріг,
І щира та світла молитва до Бога
За долю мою і від зла оберіг.
У маминих зморшках – спів крил лебединих,
Що впасти мені не дають з висоти.
І сонячно ніжність всміхається в милих
Очах, де незміряний світ доброти.
Священна причетність до світла родини –
Високе завжди і живе почуття, –
Його збережу в сповідальну годину
Й від маминих зморшок несу у життя.
І мудрістю правди до мене озветься
Народжене в Вірі, Добрі та Любові, –
Від маминих зморшок тепло в моїм серці
І доччина вірність у щирому слові.
У маминих зморшках – моє все життя,
Так важко до них доростати.
Несу запізніле своє каяття, –
Чи ж зможу я їх розрівняти.