Слово про маму
КОЛИСКОВА
Все в домівці так само.
Минуле вернулося знову,
І дитинство пильнує,
Щоб ти не забув цей поріг.
Зустрічай мене, мамо,
І пісню свою колискову
Заспівай, як колись,
Щоб спочив я від довгих доріг.
Тіло сковує втома,
Та тільки не спиться, кохана,
Бо за спогадом спогад
Мене забирає в полон.
Я — хлопчисько! Я вдома!
Не серце, лиш ніженьки в ранах…
Я оббігав півсвіту,
Збираючи матері сон.
Заспівай мені, мамо,
Впаду, як тоді, на долівку —
Ти піднімеш на руки,
Ласкаво всміхнешся мені.
Огорнеш мене снами,
Притиснеш до себе голівку,
І покличуть мене
Мрій хлоп’ячих далекі вогні…
Все в домівці так само.
У вікно зазирає жоржина…
Я стою серед тиші
І, наче в дитинстві, прошу —
Заспівай мені, мамо!..
Мовчить опустіла хатина.
Колискову твою
Я завжди в своїм серці ношу.