Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

ПАСІЧНИК АНАТОЛІЙ

БАЛАДА ПРО ЖІНКУ-МАТІР

На постаменті слави – жінка-мати,
З малим дитям і квітами в руках.
Не забарімось шану їй віддати,
Яка б не меркла з часом у віках.

Спинися, перехожий, на хвилинку
У непростій життєвій суєті,
Аби прославити навіки матір-жінку,
її величні руки золоті.

Як легко з материнською любов’ю
Долати труднощі в буденному житті,
Злітати, падати, і підійматись знову,
Щоб для дороги сили віднайти.

І хочеться згадати колискову,
Вечірній гай в бузковому плащі.
І ту любов, що гріла кожним словом,
І порухом жіночої душі.

У всі часи є матері і доньки,
У всі часи є радість і печаль,
Але завжди, де рветься і де тонко,
Там материнської любові ніжна шаль.

У всі часи йдемо ми у дороги,
І згодом повертаємось назад,
До матерів несем свої тривоги,
Поради просим, як в душі не лад.

В усі часи до них на вірну сповідь
У вічних сумнівах приходимо ми знов.
Нехай завжди життя правдива повість
їх возвеличить за святу любов!

На постаменті слави жінка-мати,
До неї йдуть дорослі і малі,
Не забарімось шану їй віддати,
Вклонитися низенько до землі!

На постаменті слави жінка-мати,
І хай міняються події в барвах літ,
Чи то у будень, чи в величне свято,
Вона, як символ святості, стоїть!

Погода