Слово про маму
МАТУСЮ РІДНА, СОНЕЧКО МОЄ
Я пам’ятаю запах твоїх рук,
Твоє волосся біле, кучеряве,
Я пам’ятаю запах твоїх вуст –
Такий п’янкий і ніжний, і духмяний.
Матусю, ненько, як тебе люблю,
Як можна більше ще тебе любити!
Я заздрю тим, у кого змога є
Біля матусі недалеко жити.
Дзвінок дзвінком, хоч голос чую я,
Не може нам він матір замінити.
Так і не можу телефоном я
Холодні руки мамині зігріти.
Як часто я ловлю себе на тім,
Коли дитину тішу чи ласкаю,
Ввижається мені наш рідний дім,
В нім матінку я знову виглядаю.
Коли дивлюсь на донечку свою,
Чомусь у ній твої я бачу очі,
Коли волоссячко її зав’ю,
Мені здасться – мамине лоскоче.
Матусю, рідна, сонечко моє,
Така ласкава, ніжна і привітна!
Спасибі Богу, що ти в мене є,
Моя любов до тебе беззавітна.