Слово про маму
МАТЕРІ
Заніміло поле і поглухли клени
В день той, як не стало матері у мене.
Зупинилось сонце у своєму русі
В день той, як не стало у мене матусі.
Як вона, ніхто вже мене не зустріне,
У розлуці ніжним словом не прилине.
Люблять мене діти, поважають люди,
Тільки ж так, як мати, вже ніхто не буде.
Так ніхто не скаже, не спитає, леле,
Теплої постелі більше не постеле.
Став я сиротою та й у всьому світі
При лихій годині і в погожім літі.
Як без тебе звикну? Як без тебе буду?
Вже ж тебе, матусю, не замінять люди.
Ти ж одна на світі, ти ж одна-єдина
І моя негода, і моя година.
Як без тебе буду, біля кого сяду
На сердечну раду, на тяжку розраду?
Заніміло поле і поглухли клени
З день той, як не стало матері у мене.
Зупинилось сонце у своєму русі
В день той, як не стало у мене матусі.