Ковтунівський навчально-виховний комплекс

Слово про маму

МАМИНА ЛЮБОВ

Багато в серці маю дорогого,
Та’є одне, що сонцем виграє:
Та мить, коли торкаюсь до святого,
До найдорожчого, що ще у мене є.

До найріднішого за все на цьому світі,
До наймилішого – а це твоє ім’я.
До тебе, мамо, я лечу щомиті,
Моя голубко, зіронько моя.

Моя невтомна бджілко-трудівнице,
Спішиш на крилах щастя принести.
А я до тебе – до життя криниці –
Напитися любові й доброти.

До тебе, мамо, полохлива пташко,
Торкаюсь ніжно променем душі,
Як теплий вітер – пелюсток ромашки,
Як пестять землю весняні дощі.

Біжать до тебе всі мої дороги,
Летять до тебе всі мої думки.
Сплітаються цілунки і тривоги,
І до твоєї туляться руки.

До тебе, мамо, я в тривогах лину,
І всі жалі свої тобі несу.
Тобі одній, як та мала дитина,
Щоб ти зігріла, витерла сльозу.

І пригорнула до свого серденька,
І весь мій біль собі перейняла.
Прости мене за це, моя рідненька,
Прости за все, бо я б так не змогла…

Низький уклін всім матерям на світі,
І хай почують сині небеса,
Що тільки мама вміє так любити,
І світ врятує мамина краса!