Рання Пасха – привід для радості чи погана прикмета?

 

4 квітня православні святкують Пасху. Вона вважається найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування. Для одних людей рання Пасха – привід для радості, прикмета скорішого приходу весни і тепла. Тоді як деякі віруючі занепокоєні, мовляв, таке раннє Воскресіння, яке приходить поперед Благовіщення (благої вісті про зачаття Ісуса Христа, 7 квітня), – погана прикмета, яка не віщує нічого доброго. Тож ми вирішили звернутися за роз’ясненням до настоятеля Святотроїцького храму села Драбівці ієрея Віталія.

 

– Щодо ранньої Пасхи, то у цьому немає приводу для паніки. Все у руках Господніх. До речі, у 2048 році Великдень теж святкуватимуть дуже рано – 5 квітня. Система, за якою розраховується дата святкування Пасхи, називається пасхалією. Вона дозволяє за спеціальними таблицями взаємозв’язку великої кількості календарно-астрономічних величин визначити дати святкування Пасхи та інших церковних свят на будь-який рік. Православна церква для визначення дня Пасхи користується юліанським календарем, створеним ще у 45 році до н.е. Нерідко його називають «старим стилем». Західні християни користуються григоріанським календарем, введеним у дію у 1582 році римським папою Григорієм XIII. Він, зазвичай, називається «новим стилем». Внаслідок неідентичності правил пасхалій у різних релігіях, дні святкування Пасхи у них не збігаються.

 

Згідно з правилами Першого Вселенського собору (325 р.; православна Пасха святкується у першу неділю після весняного повного місяця, який настає після або у день весняного рівнодення і в залежності від єврейської Пасхи. Таким чином Пасха може святкуватися з 22 березня до 25 квітня за старим стилем або з 4 квітня до 8 травня за новим.

Якщо Пасха співпадає зі святом Благовіщення, то вона називається Кіріопасха (Господня Пасха).

До Великодня віруючі готуються протягом семи тижнів великого посту – одного з найсуворіших постів. 40 днів Спаситель провів у пустелі, а сьома неділя (Страсна) – спогад страждань Ісуса Христа. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа. Ці сім тижнів називаються седмицями.

Сьогодні, у страсну п’ятницю з олтаря виносять плащаницю – плат тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста. У цей скорботний день не годиться їсти.

У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.

У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня служба Божа), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.

День Світлого Воскресіння Христового – найголовніший у церковному році. Наступні за значимістю – 12 великих свят. Потім церква виділяє 5 важливих свят. Є й інші святкові дні, які відзначаються урочистими богослужіннями. Особливі й неділі, адже присвячуються спогадам про Воскресіння Господа. Вони іноді іменуються «Малою Пасхою». У такі дні треба бути у храмі, а не на базарі.

Користуючись нагодою, хочу привітати мешканців села Драбівці та всіх православних християн із світлим чистим святом Воскресіння Ісуса Христа.

Ольга ЧУКМАРОВА.

«Вісник Золотоніщини», 2 квітня 2010 року

 

Погода