Пайовики задоволені: отримали зерна більше, ніж сподівалися

У СТОВ «Нива» обмолот ранніх зернових завершили кілька днів тому. Невеликий перепочинок для техніки і людей – це можливість підремонтувати обладнання. Цим і займалися механізатори, коли ми завітали до сільгосптовариства. На тракторній бригаді біля потужного «Нью Холанда» господарював Олександр Сухомудренко. Нині він намолотив 1300 тонн зерна. Порівняно з іншими роками – не найвищий показник, але цілком пристойний, якщо врахувати зменшення врожайності ранніх культур через посуху. Навіть цього несприятливого літа у Зорівському сільгосптоваристві виростили непоганий урожай: на круг по 38 ц/га озимої пшениці. Це значно більше від районних показників.

Олександр Сухомудренко – механізатор із «стажем», це його двадцяті жнива. Ще з батьком Василем Луковичем, який усе життя працював на тракторі, до гвинтика розбирав техніку, тому, коли прийшов час обирати життєву стежину – пішов його шляхом. Згодом освоїв на «Дон-1500», а три роки тому, коли у господарстві зявився новий комбайн, його довірили Олександру Васильовичу. Нині він жнивував на ньому з Андрієм Бульченком.

На іншому «Нью Холанді» обмолочував зернові досвідчений механізатор Григорій Шеремет. Лише кілька років після армії він був електриком на Пальмірському цукровому заводі, а вже понад три десятки років – у СТОВ «Нива». Мабуть немає у господарстві техніки, з якою б не говорив на «ти». Ось на зміну комбайнові готує до виходу у поле потужного Т-156 (на фото). Роботи для цього трактора завжди вистачає: з весни до осені механізатор відгортає та вивозить на ньому гній з ферми, силосує кукурудзу, взимку розгортає сніг на сільських дорогах та багато іншого. Любов до техніки у родині Шереметів – у крові. Усе життя господарював на рідній землі батько механізатора Петро Трохимович, у обласному центрі працюють водіями троє синів Григорія Петровича – Руслан, Олександр та Віталій. По віку вже начебто час чоловікові на заслужений відпочинок, але він не уявляє себе без жнивних світанків, без техніки, що її знає, як самого себе. Міркує, що нинішні жнива, під час яких збирав хліб разом з комбайнером Олександром Півторацьким – не останні у його житті.

Ранні зернові на «Доні-1500» збирали також комбайнер Ігор Курятник та його помічник Олександр Чередніченко, вивозили зерно на токи водії ЗІЛів – Олександр Мисенко, Михайло Крот та Віталій Бєлов.

Де вирує нині життя у господарстві, так це – на токах. Один за одним виїжджають звідси мотоблоки та легкові автомобілі з причепами. Ними вивозять отримане на паї зерно. А його – чимало. Якщо ячменю можна получити лише 400 кг, (бо не багато було посіяно), то пшениці бери хоч тонну. Якщо врахувати, що за один пай селяни отримують 2300 грн., а у багатьох зорівських родинах пайовиків – 3-4, або й 5 осіб, то зрозуміло, що на орендарів селяни не скаржаться.

– Ми – задоволені. Нині отака спека лютувала, з весни й майже до кінця червня жодної краплини не упало на землю. Думали вже, що матимемо значно менше, ніж торік, або й зовсім нічого, аж тут, навпаки, їхня вартість зросла до 4,5%, – дякували керівнику господарства Василю Лисенку пайовики: Василь Ковба, родина Диких, тваринники СТОВ «Нива», брати Олександр і Сергій Пасенки.

– Вартість паю ми оплачуємо не лише пшеницею. Восени усі бажаючі отримають насіння соняшника, кукурудзу, олію, цукор. Щоб забезпечити врожайність зернових, навіть за таких несприятливих умов, ми щороку закуповуємо й висіваємо щонайменше два сорти елітної пшениці Миронівських сортів. Це й рятує від несподіванок, дає можливість у повному обсязі забезпечувати оплату паїв та розраховуватись із бюджетом. На окремих полях пшениця вродила по 49 ц/га. Звичайно, у 2008-му, її було й по 60, але ж змінюється клімат і господарникам потрібно прилаштовуватися до нових умов. За прогнозами, не найкращими будуть і наступних 5-6 років, тому потрібно використовувати різні технології. У нас це не лише постійна зміна насіннєвого фонду, а й застосування напівпарового обробітку грунту після однорічних трав, одночасне збирання врожаю і лущення стерні та багато іншого, – аналізує ситуацію головний агроном господарства.

Володимир Андрейко, головний агроном господарства

Як і керівник СТОВ «Нива» Василь Лисенко, він розуміє, що турбота про землю, про тих, хто на ній працює, завжди принесе відчутні результати:

– У нас немає крадіжок, відсутня потрава полів, бо кожен розуміє, що він – господар на цій землі. А ще діє давно відпрацьована система: оступився – не отримаєш цього року належного на пай.

Зорівські керівники села та господарства давно відомі у районі тісною співпрацею та взаєморозумінням. Вони є прикладом для інших, і – недарма. Адже у цьому селі є все необхідне не лише для комфортної праці, а й відпочинку, наприклад – фонтан у центрі села! Збудувати його допомогло місцеве сільгосптовариство.

Любов МІНІНА.

«Вісник Золотоніщини», №29, 2011

Погода